💙 #360_градусів_у_діяльності_львівського_університету : Факультет іноземних мов
Андрій Содомора – випускник та викладач Львівського університету, невтомний співець античності, видатний перекладач, якому одному із перших вдалося перекласти давньогрецьку комедію Менандра «Відлюдник».
Крім цього, він є почесним громадянином міста Львова, членом Національної спілки письменників України, дійсним членом НТШ (1993) та лауреатом численних літературних премій.
🔹Професор Андрій Содомора – видатний перекладач, філолог, письменник, популяризатор античності. Народився 1 грудня 1937 року у с. Вирів на Львівщині. У 1953–1959 р. навчався на кафедрі класичної філології Львівського університету імені І. Франка. 1968 р. захистив кандидатську дисертацію («Художня майстерність лесбійських ліриків і проблеми поетичного перекладу їх пісень»). Після п’яти років роботи у львівських архівах (1959–1964) все життя працював викладачем на кафедрах латинської мови Львівського медичного університету (1964–2000) та класичної філології Львівського університету ім. І. Франка (від 2002). Сьогодні як професор цієї кафедри Андрій Содомора, серед іншого, читає спецкурси з античної поетики і перекладознавства.
🔹На перекладацькій ниві Андрій Содомора дебютував 1962 р. як один із перших у світі перекладачів щойно у той час віднайденої давньогрецької комедії Менандра «Відлюдник». Зараз, окрім Менандра і грецької поезії (Теогнід, Алкей, Сапфо, Гесіод, грецька епіграма), у його доробку – переклади найважливіших текстів латинської поезії – як класичної (Горацій, Лукрецій, Овідій, Вергілій, Тібулл, Проперцій), так і пізньої, – а також переклади філософської прози (Сенека і Боецій), грецької комедії і трагедії. Вагомим є внесок А. Содомори і в перекладання новолатинської спадщини – як загальноєвропейської (зокрема, пісні вагантів), так і дотичної до України (В. Рубрук, М. Гусовський, численні переклади в антологіях давньої української літератури).
🔹Перекладацька діяльність Андрія Содомори не обмежується класичними мовами. У його доробку знаходимо переклади й з романських, слов’янських та німецької мов, а також надзвичайно проникливі й тонкі переклади з Верлена, Лорки, Лермонтова, що їх перекладач робив переважно як ілюстрації до своїх перекладознавчих праць.
🔹У сукупності Андрій Содомора – автор перекладів із понад сотні авторів і понад сотні тисяч віршових рядків. Продовжуючи перекладацькі традиції Миколи Зерова, Бориса Тена, Григорія Кочура, він вписав і власне ім’я до переліку найвидатніших українських перекладачів.
🔹Літературознавча і перекладознавча праця Андрія Содомори нерозривно пов’язана й великою мірою випливає з його роботи як перекладача. У його перекладах завжди видно фахового філолога, а в наукових текстах – досвідченого перекладача-практика. Найконцентрованіше філологічний метод А. Содомори можна побачити у його книзі «Студії одного вірша» (2006).
🔹Зіставний підхід до тексту, глибоке знання античної літератури і тонке відчуття українського слова привели А. Содмору до студій і над українською поезією, де він, серед іншого, зосереджується на античних відлуннях: у формах, ідеях, образах, фігурах мови і у способі поетичного вислову (пор. працю «Шевченків садок і Франкове поле» (2015).
🔹Як дослідникові і мислителеві Андрієві Содоморі властивий широкий погляд на філологічні й загальногуманітарні проблеми. З дивовижною майстерністю він поєднує найприскіпливіший аналіз найменшої одиниці тексту чи думки з найширшими культурологічними горизонтами, на які його виводить цей аналіз. Найкраще цю широту підходу видно в його авторських коментарях до «Дистихів Катона» (2009) і «Загадок Симфосія» (2013) і особливо – в «Афористичних етюдах» (2016).
🔹Андрій Содомора – блискучий лектор. Своїми публічними лекціями, численними виступами на телебаченні і радіо, публікаціями і інтерв’ю в пресі, зустрічами зі студентами і школярами – не менше, ніж книгами – він робить вагомий внесок у популяризацію античності і філології. У цьому контексті не можна не згадати його широковідому книгу «Жива античність», що з 1983 р. витримала вже чотири видання.
🔹Андрій Содомора також блискучий мемуарист. У своїх численних спогадах він не просто зберігає пам’ять про дорогих йому людей – він з дивовижною майстерністю створив цілу галерею літературних, настроєвих портретів і, врешті, зумів зафіксувати атмосферу, у якій жило і яку творило ціле покоління інтелігенції. Найяскравіші з таких портретів склали книгу «Лініями долі» (2003), що належить до найкращих українських видань, де відтворюється жива атмосфера минулого академічної спільноти.
🔹Особливе місце в доробку Андрія Содомори належить унікальному філологічному романові «Під чужою тінню» (2000). Цим текстом автор створив надзвичайний своєю атмосферністю образ філолога в нероздільній єдності життя і праці. Ціле своє життя, його окремі етапи і події він оглядає через призму роздумів над словом, а роздуми над словом наповнює особистими, інтимними переживаннями. Ця книга – дивовижний зразок інтелектуальної біографії, дивний сплав філології і життя.
🔹Поза тим як письменник Андрій Содомора працює переважно в малих жанрах: есеї, образки, етюди чи прекрасні новели в традиціях Василя Стефаника чи Катрі Гриневичевої; зрештою, найчастіше його тексти не вкладаються в межі традиційних жанрів (книги «Наодинці зі словом» (1999), «Під чужою тінню» (2000), «Сивий вітер» (2002), Сльози речей» (2010) і «Усміх речей» (2017). Андрій Содомора також автор двох поетичних збірок («Наодинці зі Львовом» (2005) і «Пригорща хвилин» (2007; 2012) і кількох книжок для дітей.
