Міжнародна діяльність – один із ключових пріоритетів діяльності Львівського національного університету імені Івана Франка. Сьогодні Університет має 256 чинних угод із міжнародними партнерами із 49 країн світу (в тому числі 68 угод за програмами Еразмус+). Одним із основних елементів організації міжнародної співпраці є забезпечення права студентів та аспірантів на академічну мобільність. Незважаючи на проблеми, пов’язані зі світовою пандемією та карантинними обмеженнями, упродовж 2021 року правом на академічну міжнародну мобільність скористалися 96 студентів та аспірантів Університету.
19 осіб минулоріч проходили міжнародне стажування, у тому числі 7 – мовне стажування, 11 – навчалися, а 4 представників студентства скористалися правом на академічну міжнародну мобільність з метою участі в конференціях. Натомість міжнародну практику у 2021 році проходили 15 осіб. Це, зокрема, студенти географічного факультету, які проходили практику в рамках виконання навчальної програми «Studienreise» (DAAD). З 17 по 29 жовтня 2021 року студенти практикувалися у Німеччині (м. Берлін, м. Байройт, м. Єна, м. Резенбург).
Студент-четвертокурсник географічного факультету Микола Іжик – один із тих, хто мав змогу проходити практику в Німеччині. «Відвідати Німеччину – мрія багатьох мандрівників, особливо, якщо Ти – студент і Твоя спеціальність тісно пов’язана з туризмом або сферою гостинності, – розповідає Микола. – Мені особисто було цікаво побачити дива урбаністики в німецьких містах та те, як там облаштовані громадські середовища, адже вже неодноразово чув про успіх впровадження концепції комфортних для всіх категорій громадян умов пересування по місту». Вразила студента також німецька система освіти. Микола констатує, що ставлення до студентів з боку викладачів було дуже приємним. «Чесно кажучи, я був вражений, адже саме ставлення до студентів та всеможлива турбота про нас не могли не вражати. Ми мали можливість в нескінченній кількості ставити дуже багато питань і були завжди впевнені на 100%, що отримаємо розгорнуту відповідь. Вся програма та цікаві локації, які нам пропонували відвідати, були організовані з ідеальною німецькою скрупульозністю, – пояснює хлопець. – Німецька система освіти – мрія будь-якого студента. На мою думку наша система освіти все ж таки має до неї рівнятися. Йдеться, передусім про підтримку талановитої молоді», – підсумовує Микола, дякуючи німецькій стороні за теплий прийом та всебічну допомогу у здійсненні цієї поїздки.
Серед практикантів-міжнародників – Юлія Григлевич, студентка третього курсу географічного факультету. Юля також проходила практику у Німеччині. «Я вдячна Університету за можливість організації такого обміну та підтримці DAAD. Поїздка була надзвичайно пізнавальною та інтенсивною. Ми відвідали 12 різних німецьких міст, серед яких Лейпциг, Берлін, Ганновер, Гамбург, Бамберг, Байрот, Нюнберг та інші. Практично щодня ми були присутні в закладах вищої освіти Німеччини, знайомились з викладачами, слухали лекції та занурювались в атмосферу Німеччини. Нам проводили екскурсії визначними пам’ятками міст, розповідали історію та показували побут мешканців. Крім цього, була можливість побачити студентське життя у Німеччині, кампуси, бібліотеки та й загалом урбаністичне планування міст і транспортну систему. Упродовж 2 тижнів вражень назбиралось дуже багато, галереї у телефонах кожного студента дотепер переповнені фотографіями», – ділиться Юля, підкреслюючи, що «отримані емоції – безцінні і це дійсно чудова можливість для розширення власного світогляду».
Водночас найчисельнішою і найпопулярнішою серед наших студентів та аспірантів є програма Еразмус+ КА1, учасниками якої у 2021 році стали 47 осіб. Еразмус+ є програмою міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту, що має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства. Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства і розвиток стратегій та співпраці.
Студентка четвертого курсу факультету міжнародних відносин Катерина Анісова завдяки програмі Еразмус+ упродовж весняного семестру 2021 року відвідала Віденський університет. «Еразмус – це неймовірна можливість пожити іншим життям: поринути в інше культурне середовище, перейняти на себе звички місцевих, сповнити свої будні яскравими подіями та, звісно ж, стати частинкою міжнародної студентської спільноти європейського університету. Безумовно, Еразмус надихає, – ділиться Катерина. – Після досвіду життя за кордоном, Ви повертаєтеся з іншим світоглядом, новими ідеями та амбітними планами. Тепер Ви завжди готові до більшого і, направду, не лякаєтесь викликів. Навіть навпаки, Ви стаєте ще більш відкритими до нових та сміливих пригод». Катерина переконана, що люди, які мали закордонний академічний досвід, мають певні переваги: «Такі люди краще пізнають один одного, адже нас ніби пов’язує невидима ниточка свободи, рішучості та стійкості. У нас стираються рамки щодо власних можливостей, а бажання змінити себе та стан речей навколо лише посилюється. Мабуть, це і є головна ідея міжнародної мобільності. Тому закликаю студентів пробувати свої сили та подаватись на програми обміну, адже вони не лише про навчання, мову та культуру».
Про свій досвід навчання за програмою Еразмус+ розповідає випускник юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Микола Бабій. Завдяки програмі у 2021 році Микола відвідав Швецію, а саме Уппсальський університет (Uppsala University). «Я мав честь навчатися в Уппсальському університеті, який є найстарішим університетом у Скандинавії та належить до ста найкращих університетів світу. Університет відомий своєю дослідницькою діяльністю. Саме тому, моя магістерська програма з прав людини включала написання численних досліджень, письмових екзаменаційних робіт, участь у семінарських заняттях. Виступи з презентаціями, групова підготовка перед семінарами та необхідність опрацювання великих обсягів літератури були невід’ємними елементами навчання. З впевненістю можу сказати, що завдяки обговоренню судових рішень ЄСПЛ, я розвинув своє критичне мислення, фахову англійську мову та вміння адекватно оцінювати і приймати інші позиції студентів, які походять із країн з різними правовими системами. Дистанційне навчання, мабуть, було чи не єдиним недоліком обміну. Хоча, з іншого боку, воно дозволило бути досить гнучким у своєму графіку, та не перешкоджало використовувати доступ до приміщень університету і бібліотек, яких тут аж 12», – ділиться Микола Бабій.
«Надзвичайно радий, що навчання за програмою Еразмус+ у Швеції дало мені великий поштовх у професійному та особистісному розвитку. Я не лише отримав необхідні знання для роботи у своїй галузі, але й розвинув м’які навички та почав генерувати багато нових ідей. Це допомогло мені потрапити на стажування до Верховної Ради України та застосовувати отриманий досвід у сфері законопроєктної діяльності щодо європейської інтеграції нашої держави», – зазначає Микола. Більше того, він переконаний, що ініціатива та активність є ключовими у нашому розвитку, відтак бажає кожному повірити у себе та взяти участь в академічній мобільності Еразмус+, оскільки така чудова можливість для самореалізації та здійснення мрій зовсім поруч.
Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету Сергій Різник розповідає, що упродовж 2021 році вдалося реалізувати чимало поставлених завдань, пов’язаних із забезпеченням права студентів та аспірантів на академічну мобільність. «У 2021 році створено систему оперативного та індивідуального інформування студентів про пропозиції академічної мобільності, запроваджено інститут студентських координаторів академічної мобільності на кожному факультеті, забезпечено очне проведення усіх засідань конкурсних комісій по кожній пропозиції академічної мобільності (до слова, упродовж року відбулося 48 засідань). Більше того, розроблено і запроваджено нову модель відбору і подальшого супроводу учасників академічної мобільності з метою спрощення і підвищення якості відповідних процедур, мінімізації (запобігання) виникненню академічної заборгованості після повернення з мобільності та ін.», – пояснює Сергій Васильович. Водночас у планах, за словами проректора, передбачено збільшення кількості учасників освітнього процесу, які братимуть участь у програмах міжнародної академічної мобільності до 400 осіб.
Більше інформації про міжнародну академічну мобільність можна знайти на вебсторінці Відділу міжнародних зв’язків Львівського національного університету імені Івана Франка. Окрім того, для студентів Університету створено Telegram-канали (відповідно до факультетів), з допомогою яких можна підписатися на отримання інформації про можливості академічної мобільності.