Сьогодні, 4 квітня, минає один рік від часу відходу у Вічність багаторічного Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка (1990-2007; 2010-2013), Міністра освіти і науки України (2007-2010), Героя України, Заслуженого професора Університету Івана Вакарчука. Іван Олександрович відійшов у засвіти 4 квітня 2020 року на 74-ому році життя.
Академічна спільнота Львівського університету взяла участь у заходах з вшанування пам’яті Івана Вакарчука. Зокрема, представники Університету віддали шану багаторічному Ректорові покладанням квітів до його могили на Личаківському кладовищі. Опісля відбулася поминальна панахида, учасниками якої, зважаючи на карантинні обмеження, були рідні, друзі та колеги Івана Олександровича.
До присутніх звернувся син Івана Олександровича – Святослав Вакарчук, який поділився одкровеннями й спогадами про батька. «Я пам’ятаю, як ми багато говорили і радилися. І деколи мені здавалося, що неможливо робити ті речі, які він робить. Батько був одним із тих, хто виборював незалежність України і йому насправді все вдавалося. Вдавалося не тому, що йому щастило, а тому, що він наполегливо важко працював і мріяв, втілюючи щоденно свої мрії в життя. Особисто я в нього навчився не зупинятися ніколи ні перед чим, якщо в тебе є твоя велика мрія», – поділився Святослав Вакарчук.
Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник підкреслив неоціненний внесок Івана Вакарчука у розвиток і реформування української освіти й утвердження засад демократичності та академічної свободи. Ректор зазначив, що «час роботи Івана Олександровича в Університеті – це ціла епоха, окрема сторінка історії й науки». Володимир Петрович охарактеризував Івана Вакарчука не лише як видатного фізика-теоретика, педагога й адміністратора, а і передусім наголосив на його людських рисах.
«Іван Олександрович був Людиною, яка переживала долю, трагедії й проблеми кожного, з ким спілкувався. Він умів знайти тональність розмови з будь-ким, сприймаючи чужий біль як власний. Ми з вдячністю згадуємо Івана Олександровича за те, що він направду був для нас не просто прикладом, а власне школою, де задають імперативи й цінності, за якими треба працювати і жити», – зауважив Володимир Петрович, підкресливши, що «пам’ять про Івана Олександровича, як колегу, як професора, як Ректора, передусім повинна втілюватися у нашій спільній відповідальності перед теперішнім, майбутнім, а, можливо, й минулим Університету та України».
Також теплими спогадами про Івана Вакарчука поділилися усі охочі друзі та колеги.
Нагадаємо, напередодні, 24 лютого 2021 року, Вчена рада Університету присвоїла кафедрі теоретичної фізики ім’я професора Івана Вакарчука.
