19 березня 2019 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація проекту «Більше, ніж Крим» за участю генерального директора Інституту геостратегії імені Ісмаїла Гаспринського Нарімана Устаєва, історика, координатора та сценариста серії документальних фільмів про кримських татар Гульнари Бекірової та дружини лідера кримськотатарського народу, голови Ліги кримськотатарських жінок Сафінар Джемілєвої.
Під час зустрічі присутні мали можливість переглянути два документальні фільми про видатних представників кримськотатарського народу — талановитого мовознавця-тюрколога Бекіра Чобан-заде та суспільно-політичного діяча, лідера кримських татар Мустафу Джемілєва.
Декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук висловив гостям подяку за візит до Університету та підкреслив важливість та актуальність такої зустрічі. «Чергова річниця анексії Криму вкотре нагадує нам про ту болючу рану, якої було завдано передусім Україні та кримськотатарському народу, що за досить нетривалий час зазнав так багато поневірянь і трагедій. Є чимало діячів, які гідно відстоюють права кримськотатарського народу в світі, і якраз проект «Більше, ніж Крим» спрямований на те, щоб показати кожному з нас, що кримські татари — народ нескорений, народ, який має гідних представників», — зазначив він.
Генеральний директор Інституту геостратегії ім. І. Гаспринського та один із авторів ідеї проекту «Більше, ніж Крим» Наріман Устаєв окреслив мету та завдання проекту: «У нас на меті інформування широкої громадськості, української та закордонної, про кримських татар, їхні традиції, культуру, історію. Завдяки саме таким проектам ми зможемо донести правду про нас і про те, що ми є українцями кримськотатарського походження, ми є громадянами України, які вкотре залишилися поза своєю Батьківщиною». Наріман Устаєв поділився спогадами зі свого дитинства про життя в місцях депортації та повернення до Криму і висловив сподівання на те, що Україні вдасться подолати ті проблеми, які приніс 2014 рік, і такі випробування для народу більше не повторюватимуться. Також Наріман Устаєв детальніше розповів про проект «Більше, ніж Крим», який з’явився завдяки підтримці посольства США в Україні. Станом на сьогодні він включає 6 серій документальних фільмів про видатних кримських татар.
Перший фільм був присвячений життю та діяльності філолога-сходознавця Бекіра Чобан-заде, який зробив вагомий внесок у вивчення мови та літератури багатьох тюркських народів. Бекір Чобан-заде навчався у Галатасарайському ліцеї та Стамбульському університеті, згодом вступив на історико-філологічний факультет Будапештського університету. Пізніше працював на факультеті сходознавства Кримського університету в Сімферополі, очолював Східний факультет університету в Азербайджані, де викладав тюрську діалектологію, порівняльну тюркологію, методику викладання азербайджанської мови та літератури тощо. З 1928 року, коли у Радянському Союзі розгорнулася активна боротьба проти інакодумців, його почали цькувати та звинувачувати у пропагандизмі націоналістичних ідей. У зв’язку з цим, Бекір Чобан-заде деякий час жив та працював в Узбекистані. Його життя склалося так, що він недовго жив у Криму і завжди відчував ностальгію за Батьківщину, любов до якої знайшла свій вияв у поезіях видатного тюрколога. Бекіра Чобан-заде було заарештовано у 1937 році у Кисловодську (Росія) за належність до партії «Міллі Фірка» та інших націоналістичних організацій. 13 жовтня 1937 року його було страчено.
У другому фільмі було представлено історію життя громадського та політичного діяча, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Родина Мустафи була депортована до Узбекистану ще тоді, коли він був лише немовлям. Тому мрії про повернення на Батьківщину з дитинства супроводжували його у житті. Активна життєва позиція Мустафи Джемілєва проявилася ще в юності, адже з 1960-х років він брав участь у кримськотатарському національному русі, зокрема, входив до організації «Спілка кримськотатарської молоді». Навчався у Ташкентському інституті інженерів іригації та механізації сільського господарства, звідки його було відраховано як неблагонадійного. Вперше Мустафу Джемілєва було засуджено за відмову служити в радянській армії через політичні переконання. Пізніше Джемілєв неодноразово ставав жертвою репресій радянської влади через свої погляди та активну участь у кримськотатарському національному русі, був змушений вести голодування протягом 303 днів, відсидів кілька термінів у в’язниці, але ці переслідування не зламали його, а тільки утвердили його позицію та відданість своєму народові. Колега Мустафи Джемілєва, член засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович стверджує: «Джемілєв дуже недооцінений сьогодні у світі. Всі знають про Махатму Ганді, але мало хто знає, як багато зробив Мустафа Джемілєв, а я думаю, що це фігури одного виміру, одної гідності, одного етичного потенціалу». Друзі Мустафи Джемілєва кажуть: «Він знає оцю формулу, знає спосіб, як, будучи далеко від Криму, бути з ним разом і формувати його долю. Тому йому не звикати бути поза Кримом, але водночас бути душею Криму».
Враженнями від переглянутих фільмів поділився декан філологічного факультету Святослав Пилипчук: «Я дуже вражений цими фільмами. Вони різні: про двох дуже різних, але дуже сильних людей. Бекір Чобан-заде — представник інтелектуального потенціалу народу, який своєю науковою працею показував світу, хто такі кримські татари. Його доля також пов’язана з багатьма українськими інтелектуалами, яких переслідувала радянська влада… Мустафа Джемілєв — людина, яка своєю сміливістю досягла значного авторитету. Своїм життям, своїм життєвим подвигом він досяг цього морального. Кожним своїм кроком він доводить, що кримськотатарський народ має право на свою Батьківщину». Святослав Пилипчук звернув увагу на те, що наскрізним мотивом обох фільмів є ідентифікація кримських татар з Україною та висловив надію на те, що проект «Більше, ніж Крим», разом з іншими ініціативами, вплине на теперішню ситуацію в Криму.
Насамкінець декан зазначив: «Так склалося історично, що наші народи мають тісні взаємини. Ми повинні передусім поважати один одного. В цій повазі — наше майбутнє. Звільнення кримських татар від влади агресора — це наша спільна праця, і цей проект — один із кроків до того, щоб ми це спільно зробили. В сучасному потоці інформації ми часто губимо щось важливе. Я думаю, що такі фільми дають можливість ту низку важливого вловити і пізнати тих людей, які є справжніми».
Голова Ліги кримськотатарських жінок та дружина Мустафи Джемілєва Сафінар Джемілєва також звернулася до присутніх і розповіла про реалії життя кримських татар та мету проекту. «Сьогодні наш Крим перетворили в територію жаху, сліз, страждань, в зону, де неможливо дихати, ходити, жити. Чому ми прийшли до вас і показали ці фільми? Щоб це не повторилося тут». Сафінар Джемілєва не сумнівається в тому, що правильний вибір українців допоможе змінити теперішню ситуацію, а «разом з вільною Україною буде вільний Крим». Також вона поділилася тим, як це — бути дружиною впливового лідера та відомого діяча. Сафінар Джемілєва наголосила, що присвятила своє життя Мустафі Джемілєву і завжди намагається у всьому йому допомагати, зокрема своєю діяльністю у Лізі кримськотатарських жінок. «Мустафа Джемілєв — це доля всього нашого народу. Він один з перших зрозумів, що Росія загрожує всьому людству, всій цивілізації. Зараз він знову на коні і ми молимося, щоб він втримався у сідлі і побачив свій вільний Крим», — сказала вона, розповідаючи про свого чоловіка.
На згадку про зустріч Сафінар Джемілєва подарувала деканові філологічного факультету Святославу Пилипчуку пам’ятну монету до 100-річчя I Курултаю, Національного уряду кримських татар.
