Близько 150 науковців з дев’яти країн світу беруть участь у Міжнародній науковій конференції «Україна-Європа-Схід»

Науковці з України, Вірменії, Туреччини, Польщі, Канади, Франції, США, Азербайджану та Нігерії беруть участь у Міжнародній науковій конференції «Україна – Європа – Схід: проблеми та перспективи сучасної гуманітаристики», присвяченій 90-річчю від дня народження видатного українського вченого Ярослава Дашкевича. Конференція розпочала роботу 13 грудня 2016 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.

Із вітальним словом до присутніх звернувся Ректор Університету, професор Володимир Мельник, який наголосив, що основною метою конференції є відновлення історичної пам’яті та актуалізація наукових здобутків видатного українця професора Ярослава Дашкевича.

«Науковий доробок Ярослава Дашкевича вражає – понад 1700 статей, монографій і підручників. Своєю невтомною працею учений започаткував ті напрями сходознавчих досліджень, які сьогодні і, очевидно, в майбутньому визначатимуть основні вектори їх розвитку», – наголосив Володимир Мельник.

Ректор коротко окреслив основну проблематику, над якою свого часу працював Ярослав Дашкевич. Це, зокрема, дослідження вірменських колоній в Україні, вірмено-кипчацької мови, розробка проблематики українсько-турецьких відносин, тюркологічні дослідження та ін. «Цей неповний перелік засвідчує фундаментальність і глибину тих проблем, які бачив і досліджував професор Дашкевич. Наше завдання – продовжити цю роботу скрупульозно, аргументовано і критично, адже вона вкрай потрібна для всієї гуманітаристики», – переконаний Володимир Мельник.

Із вітальним словом до учасників конференції також звернувся проректор з науково-педагогічної роботи Ярослав Гарасим, зазначивши, що у новітній історії Львівського університету склалася добра традиція, яку започаткував Ярослав Дашкевич ще 1996 року – збирати гуманітаріїв, істориків, філологів, культурологів та сходознавців з різних країн світу задля обміну досвідом та налагодження активної співпраці.

Предстоятель Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви Маркос Говганнісян закцентував увагу на важливості творчого доробку Ярослава Дашкевича для вірменського народу. «Наукова спадщина Ярослава Романовича в сукупності присвячена проблемі взаємостосунків між історією і суспільством, що є надзвичайно актуальним питанням для сучасного світу. Приємно, що значна частина вірменологічних праць професора надає повне право назвати його творцем сучасної української вірменістики», – зазначив Маркос Говганнісян.

Учасників Міжнародної конференції привітав також Надзвичайний і Повноважний Посол Вірменії в Україні Андранік Манукян. Дипломат зазначив, що, незважаючи на різні геополітичні перипетії, в українців і вірмен зберігається багато спільного й основною метою конференції є увиразнення цих спільних рис. «Не випадково наша зустріч відбувається саме тут, у багатонаціональному Львові, який століттями об’єднує різні культури і релігії. Тут є унікальна, притаманна лише цьому місту, атмосфера. Саме Львів – духовний центр українського вірменства. І, звичайно ж, нас усіх об’єднує також пам’ять про великого ученого Ярослава Дашкевича», – зазначив Андранік Манукян.

Представник Союзу вірмен України Ґаяне Чнґрян адресувала присутнім вітання від Голови СВУ Вілена Шатворяна, відзначивши вагомий внесок «великого вченого і справжнього друга вірменського народу» Ярослава Дашкевича у розвиток сходознавчих досліджень. «Завдяки його науковим досягненням сходознавча наука пережила справжній ренесанс, а дослідження історії вірмен отримали додатковий імпульс для подальшого розвитоку», – йшлося у привітанні.

Голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка Роман Кушнір коротко окреслив основні віхи історії Товариства й зазначив, що станом на 1989 рік воно існувало лише за межами України. «Саме Ярослав Дашкевич разом з іншими науковцями вперше порушив питання щодо відновлення діяльності Наукового товариства імені Тараса Шевченка на території України, ставши одним із перших його членів. Крім того, Ярослав Дашкевич очолював історико-філософську секцію й історичну комісію товариства, відновив Львівське відділення Інституту археографії й джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, започаткував низку досліджень», – наголосив Роман Кушнір.

Директор Наукового центру іудаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. С. Петрякової Мейлах Шейкет акцентував увагу на багатогранності особистості Ярослава Дашкевича. «У постаті Ярослава Романовича приваблювала мудрість і наукова обдарованість, толерантність і відчуття проблем сьогодення, а також життєва незламність, яку він постійно демонстрував у боротьбі зі суворими реаліями успадкованих стереотипів тоталітаризму і комуністичного терору. Він боровся з тим, що й сьогодні впливає на свідомість людей, відводячи їх від правильних кроків на шляху до укріплення української перспективи і побудови успішного майбутнього Української держави», – зазначив Мейлах Шейхет.

Учасників конференції також привітав професор літературного факультету Егейського університету Серкан Аджар. Турецький науковець відзначив важливість досліджень Ярослава Дашкевича для розвитку української і турецької сходознавчої науки, наголосивши на тому, що і сьогодні провідні науковці обох країн продовжують справу видатного професора.

Керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Мирон Капраль долучився до привітань, зазначивши, що «Ярослав Дашкевич із його багатою творчою спадщиною залишається актуальним і співзвучним із сучасністю». «Це глибоко національний науковець, який досліджував історію з погляду української перспективи. Він бачив національний інтерес у правдивому дослідженні важливих питань української історії й історії народів, які проживали на території нашої держави», – зазначив Мирон Капраль.

Після урочистого відкриття учасники конференції продовжили роботу на пленарному засіданні, де обговорили когнітивно-семантичний підхід дискурсу Арабської весни в Єгипті, вірменологічні студії в науковій спадщині Ярослава Дашкевича, геополітичну думку та зовнішню політику України та обмінялися міркуваннями щодо актуальності праць Ярослава Дашкевича для сучасної України.

Упродовж 13-14 грудня учасники конференції працюють у секціях за такими напрямами: «Ярослав Дашкевич у житті і в бронзі: наукова спадщина та постать ученого», «Джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни», Історіографія та питання історії України новітньої доби», «Україна – Вірменія. Ярослав Дашкевич – засновник українського вірменознавства», «Історія українсько-турецьких відносин», «Українське Причорномор’я: політична та етноконфесійна історія», «Крим: історія та сучасність», «Мови та літератури країн Сходу», «Історичні, мовні та культурні зв’язки України і країн Сходу», «Історія, філософія, культура і релігія країн Сходу».

Крім того, у рамках конференції відбудеться круглий стіл: «Україна і реінтеграція Криму».

Організаторами конференції є Львівський національний університет імені Івана Франка у співпраці з Національною академією наук України, Львівським відділенням Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського та Спілкою вірмен України.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото