«Те, що чех буде розповідати українцям про історію їхньої держави, може нагадувати носіння дров у ліс. Утім, я хочу запропонувати новий компаративістський погляд на це питання», – розпочав відкриту лекцію для студентів та викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка на тему «Історія України очима Європи» відомий чеський історик, літературний критик, культуролог і літературознавець, професор Карлового університету в Празі Мартін Путна.
На зустрічі з чеським науковцем, яка відбулася 27 вересня 2016 року в Дзеркальній залі Університету, також були присутні декан філософського факультету Людмила Рижак, професор Наталія Жигайло та аспірант філософського факультету й перекладач із чеської Радомир Мокрик.
Під час лекції Мартін Путна розповів про передумови здійснення своїх наукових досліджень історії країн Східної Європи. «Не секрет, що Україна викликала неабияке зацікавлення у Європі внаслідок подій на Майдані Незалежності у Києві 2013-2014 років. Водночас у Чехії Росія намагалася і намагається говорити: України не існує. Це – Малоросія. Тож я вирішив, що потрібно боротися проти цих речей і розпочав самостійно досліджувати Україну як можливий ключовий край у дослідженні й розумінні сучасної політичної дійсності».
Мартін Путна окреслив сприйняття України та її історії у Європі. На переконання професора, українська історія для європейців є фрагментарною і починається лише із ХVІІ століття. До того ж, існує плутанина з поняттями «Русь» і «Росія». «Це зумовлено тим, що ми живемо в час глобалізації і водночас пробудження патріотизму, а відтак, тяжко сприймаємо історію певного народу як щось окреме і самостійне», – зазначив професор.
Під час лекції Мартін Путна зауважив, що з точки зору Європи історія України не є чимось зрозумілим, як історія інших європейських країн. За словами чеського дослідника, у Європі досі вважають, що Київська Русь – це початок історії Росії. «І сьогодні інформація про те, що Київська Русь – це початок української історії, дивує низку сучасних політиків і журналістів», – відзначив науковець.
Під час зустрічі зі студентами та викладачами Львівського університету Мартін Путна висловив теорію про те, що термін «Русь» варто вживати в множині, у контексті різних державних утворень у Східній Європі. Коротко охарактеризувавши їх, дослідник зазначив, що свого часу існували Західна і Східна Русь, тобто Литовська і Московська.
«В обох випадках ці дві «Русі» перебували в підпорядкуванні, однак розвивалися. Литовська Русь стала передумовою створення Речі Посполитої, розвивалася відповідно до західної концепції, тоді як Московська Русь була незрозумілою для решти країн, адже на її території почало формуватися уявлення інакшості, унікальності й обраності, переконання того, що західний світ – поганий, єретичний і зіпсований», – підкреслив Мартін Путна.
Під час лекції професор наголосив на важливості ХІХ століття у формуванні європейських держав, охарактеризувавши, зоекрема, національне відродження України. «У цьому контексті варто зазначити, що українське відродження є, з одного боку, позитивним явищем, адже стало частиною загальнослов’янського відродження, а з іншого боку, воно відбулося в контексті панславізму», – розповів Мартін Путна.
Чеський науковець висловив думку, що для кожної країни важливо мати свого поета, який би спілкувався із зовнішнім світом, створюючи цілісну картину для сприйняття тієї чи іншої держави саме через призму літератури. За словами Мартіна Путни, в Україні свого часу таким поетом став не Тарас Шевченко. «Про Україну у своєрідній манері говорив російський письменник українського походження Микола Гоголь. Саме він дав зрозуміти світові, що українці – віруючі люди, і релігія супроводжує їх усе життя», – вважає Мартін Путна.
Професор Карлового університету зауважив, що впродовж усієї історії існування Української держави її часто сприймали як епізодичне явище. «Про неї починали говорити лише тоді, коли в українців виникало бажання до створення власної держави, чи згадки про Україну на міжнародній арені зумовлювали інші круті повороти історії. Сьогодні цю тезу підтверджують три події: Чорнобильська катастрофа, Помаранчева Революція і Революція Гідності. Утім, жодна із них, викликаючи хвилі зацікавлення, на жаль, так і не переросла у щось більше», – зазначив Мартін Путна.
А тому, на думку професора, саме сучасні західні й українські інтелектуали несуть відповідальність за те, чи зміниться фрагментарне уявлення про Україну і її історію на цілісне об’єктивне і всеохопне.
