10 листопада 2017 року у Головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу Міжнародна конференція молодих науковців «Феномен Європи: від традиційного до сучасного».
В урочистому відкритті взяли участь викладачі та студенти Львівського університету: заступник декана історичного факультету Роман Тарнавський, доцент кафедри новітньої історії України Мар’ян Мудрий, директор Наукової бібліотеки, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Василь Кметь. З вітальним словом від імені оргкомітету конференції виступили студенти 5 курсу історичного факультету – голова студентської науково-освітньої організації #HistArt Наталія Вус та голова Львівського медієвістичного клубу Владислав Кіорсак.
На пленарне засідання (модерував доц. Василь Кметь) було винесено три ключові доповіді, які охопили часовий діапазон від кін. VII ст. до поч. ХХІ ст. та стосувалися археологічних пам’яток на теренах України, переосмислення історичних постатей княжого періоду – аж до болючих проблем сучасності, пов’язаних із війною на сході нашої Батьківщини.
Владислав Кіорсак у виступі «Князь Аскольд у світлі нових історіографічних концепцій» звернув увагу на важливість залучення скандинавських джерел у дослідженні постатей періоду Київської Русі, наголосивши на застарілості вироблених у радянські часи шаблонів підходу.
Нестор-Миколай Рибчинський розповів про «Фортифікації слов’янського Пліснеська» – величезного археологічного комплексу середньовічного походження, який містить, зокрема, сліди наймасштабнішого у цій частині Європи городища та низку інших пам’яток оборонного, сакрального, побутово-виробничого характеру. Доповідач детально зупинився на різних «лініях захисту» давньослов’янської фортеці, археологічні розкопки яких до сьогодні продовжують дарувати приємні несподіванки – у вигляді унікальних артефактів та нових історичних відкриттів.
Найактивніше учасники пленарного засідання відреагували на доповідь Анастасії Кілар та Христини Пікулицької «Воєнно-польовий побут військовослужбовців ЗСУ під час російсько-української війни на сході України у 2014–2017 роках». Дослідниці поділилися своїми спостереженнями, здобутими у процесі спілкування зі студентами, випускниками та викладачами ЛНУ ім. Івана Франка – учасниками сучасної війни (серед згаданих на презентації респондентів: Ігор Ільків, Богдан Минка, Тарас Березюк, Тарас Гривул, Олег Дудяк та ін.). Було відзначено, що, на жаль, лише у 2016–2017 роках відбулися позитивні зміни у процесі забезпечення війська належним спорядженням та харчуванням…
«Якість бою на передовій залежить від хорошого тилу!» – підкреслюють наші воїни, сподіваючись на підтримку і держави, і небайдужого суспільства.
В обговоренні доповіді були заторкнуті питання віри у перемогу, потреби захисту персональних даних опитаних осіб (не все нині можна публікувати, дещо слід залишити для розгляду пізніших істориків), а й навіть – можливих політичних спекуляцій на темі АТО у ході майбутніх виборів в Україні…
«Ваші напрацювання важливі не лише для архівування подій сучасності, а й – для переосмислення констант війни загалом, для аналізу воєнних подій, наприклад, періоду національно-визвольних змагань 1917–1921 рр.!» – наголосив модератор В. Кметь, підбиваючи підсумки бурхливого обговорення доповіді Анастасії Кілар та Христини Пікулицької.
Гарним завершенням першої частини конференції молодих науковців стала екскурсія Науковою бібліотекою, яку провів директор Василь Кметь, запросивши присутніх у захопливу подорож історією університетської книгозбірні, формування читацьких смаків і студентських лектур, історією творення інтелектуальної бази заради майбутнього.
