«Франкова весна»: Університетська спільнота вшанувала пам’ять Івана Франка

28 травня 1916 року зупинилося серце відомого українського письменника, науковця, культурного і громадського діяча, пророка і провідника народу Івана Франка. Пам’ять про його безцінний внесок у розвиток української мови, літератури, культури та історії живе дотепер і втілюється у численних нових наукових працях і мистецьких інтенціях. Цьогоріч у всьому світі вшановують 103 річницю від дня смерті Івана Франка.

З цієї нагоди 28 травня 2019 року у Львівському університеті, який з гордістю носить ім’я Великого Каменяра, відбулася Урочиста академія «Франкова весна», а також покладання квітів до пам’ятника Франкові і на могилу Генія.

Спершу усі охочі мали змогу взяти участь в урочистостях, які розпочалися в Актовій залі Університету з доповіді кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка, директора Інституту Франкознавства Ростислава Чопика.

Науковець у своїй доповіді звернув увагу на те, як недооцінювали діяльність Івана Франка за його життя і як вже після смерті письменника «вийшло сонце з-за хмар» і творчість Великого Генія знайшла відгук у свідомості людей. Ростислав Чопик зачитав присутнім уривок зі спогадів Мар’яна Колодія та Ольги Роздольської, який, за його словами, «довіку відлунюватиме у нашій колективній пам’яті гірким докором за те що, великий подвижник української справи відходив у вічність в іпостасі пророка, не визнаного своїм народом, як він сам і означив, змальовуючи головного героя свого підсумкового архітвору, автопортрета свого життєвого шляху – поеми «Мойсей».

«Звичайно, після його відходу все змінилося. Впродовж понад 100 років, що пройшли від його похорону, українці вшановують свого генія гучно і пишно, немов компенсуючи після смерті недодане за життя», – зазначив він. Ростислав Чопик наголосив, що вшанування роковин смерті, звісно, важливі, та набагато важливіше не просто бачити в Іванові Франку об’єкт поклоніння, а вивіряти ним живе повсякдення.

Як стверджує науковець, зараз люди «тягнуться» до Франка, адже його творчість є як ніколи актуальною, «Франка зараз всюди багато, потрібно лише трохи уваги». Підтвердженням цьому є численні приклади переосмислення Франкової спадщини сучасними митцями, акторами, видавцями.

Так, зокрема, Ростислав Чопик розповів про унікальні постановки Франкових творів – «Украдене щастя» у виконанні творчої майстерні «Театр у кошику» та «Перехресні стежки» Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, а також про нове видання «Лиса Микити» Івана Франка видавництвом «Апріорі». Охочим пізнати «іншого» Франка, не сформованого, програмового, а того, який ще вчиться, розвивається, Ростислав Чопик порадив прочитати книгу «Гірчичне зерно» видавництва «Лілея-НВ», у якій зібрано нехрестоматійні оповідання письменника про перші уроки життя, про формування особистості. Згадуючи інші «місця сили», пов’язані з постаттю Великого Каменяра, Ростислав Чопик розповів про ресторацію «Франкова кузня» і про Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка, або, як його називають, «Дім Франка» – «місце живого пульсу його пам’яти».

Після доповіді усі присутні мали змогу насолодитися музичними та артистичними привітаннями. Прозвучала літературно-музична композиція, присвячена вшануванню пам’яті Івана Франка, у якій взяли участь Народний камерний оркестр під керівництвом заслуженого працівника культури України Романи Бурко, хор Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош» (диригент – Тетяна Когут, концертмейстер – Олена Бондарець), а також студенти факультетів іноземних мов та журналістики, історичного та юридичного факультету. Хор виконав пісні «Червона калино, чого в лузі гнешся?..», «Не пора», «Вічний революціонер» та інші на слова Івана Франка. Студенти Університету продекламували відомі вірші Івана Франка: «Vivere memento!», «Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє…», «Ой, що в полі за димове?..», «Догорають поліна в печі…», «Чого являєшся мені у сні?» тощо.

По завершенні Урочистої академії студенти та викладачі поклали квіти до пам’ятника Іванові Франку на площі перед Університетом.

Після  цього університетська спільнота взяла участь у загальноміських поминальних заходах на Личаківському кладовищі. Зокрема, на могилі Каменяра провели чин панахиди та вшанували Івана Франка покладанням квітів. Безсмерті поетичні рядки Генія декламували народні артисти України та студенти Університету.

До присутніх також звернулися представники органів місцевої влади і керівництво Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка. Зокрема, директор музею Богдан Тихолоз наголосив, що найкращим вшануванням постаті Івана Франка є вивчення й осмислення його творчості.

На завершення учасники почесної варти відсалютували Іванові Франку трьома пострілами в небо…

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото