28 січня 2022 року відбулась онлайн-зустріч студентів ЛНУ ім. Івана Франка та школярів із доцентом кафедри зоології Львівського університету Ігорем Диким. Понад два століття тому, 28 січня 1820 року, відбулось відкриття шостого материка – Антарктиди – під керівництвом Фабіана Беллінсгаузена і Михайла Лазарєва. З цієї нагоди, учасник чотирьох антарктичних експедицій поділився своїми напрацюваннями, результатами досліджень та спогадами із життя на крижаному континенті.
Участь у розмові взяли понад 70 слухачів, які підготували десятки креативних запитань. Розпочав зустріч Ігор Дикий розповіддю про історію відкриття Антарктиди і підкорення Південного полюса, а також проаналізував і пояснив численні труднощі, з якими стикнулися тодішні мореплавці. Також науковець підкреслив дотичність українського народу до цих вагомих історико-географічних подій, пригадавши Антона Омельченка, який був учасником антарктичної експедиції Роберта Скотта у 1910-1912 роках, а також акцентував, що й у 1820 році в командному складі флоту мореплавців теж був українець. «Фактично, Україна як нація, була представлена в Антарктиді ще з початку відкриття материка. І це, безумовно, – те, чим ми повинні пишатися!» – підкреслив Ігор Дикий.
Також зоолог розповів і про історію самої станції «Академік Вернадський», деталізувавши церемонію передачі її Великою Британією Україні 6 лютого 1996 року. Велика частина розмови була присвячена дослідженням, які проводять полярники під час своїх зимівок. Так, науковець пояснив, що таке метеорологічний моніторинг і як його проводять на станції, зазначив про те, чим важливі гідрологічні дослідження, спостереження за озоновим шаром, дослідження іоносфери, магнітного поля Землі тощо. Зокрема, Ігор Дикий наголосив, що у всій Антарктиді є лише 5 магнітних обсерваторій, одна з яких – на українській станції.
В контексті розповіді про біологічні дослідження полярників Ігор Дикий особливу увагу присвятив проблемі зміни клімату. «За понад 70 років середньорічна температура повітря на Антарктичному півострові зросла на 3-3,5° С. Це надзвичайно багато. І якщо в 1980-х роках найнижча зимова температура сягала -42,4° С, то у 2019 році вона не опускалася нижче -22° С. Така зимова температура є звичною для помірного кліматичного поясу, але ніяк не для Антарктиди», – наголосив Ігор Дикий.
Науковець пояснив, що таке потепління здійснює значний вплив на усі процеси, які відбуваються на півострові і на материку загалом: починаючи від зменшення площі льодовиків, відколу гігантських айсбергів довжиною до 300 кілометрів, і аж до значних, абсолютно нетипових, змін флори і фауни океану й суходолу. Зокрема, під загрозою є тюлені-крабоїди, холодолюбні пінгвіни Аделі та чимало інших істот. Натомість зростають популяції тих видів, які вміють пристосуватися до тепліших умов, урізноманітнюється флора Антарктиди завдяки птахам, що прилітають гніздитися на безсніжних берегах і приносять зі собою ДНК рослин нехарактерних для материка.
Не оминув увагою науковець і відомості про прадавнє життя, яке вирувало на території континенту. Так, за словами Ігоря Дикого, зараз науці відомо про 9 видів динозаврів, які мешкали в Антарктиді.
Також Ігор Дикий назвав низку цікавих фактів-рекордів, які притаманні холодному материку. Зокрема, науковець акцентував на тому, що «Антарктида – найвищий континент (середня висота – 2500 метрів), найвітряніший континент (повітряні потоки досягають понад 70 метрів за секунду) та континент з найбільшими запасами прісної води на планеті».
Окремо науковець продемонстрував низку світлин з цікавими кліматичними та оптичними явищами, які відбуваються в Антарктиці. Так, учасники розмови мали змогу дізнатися більше про те, чому виникають Південне полярне сяйво, перламутрові хмари, міражі (адже Антарктида – це в певному сенсі пустеля, але снігова, а не піщана), небезпечна біла імла, Брокенський привид, гала на Місяці і Сонці, снігові веселки, снігові равлики, світлові стовпи, подвійне Сонце, кривавий сніг та полярна ніч. Також Ігор Дикий розповів про зорі Південної півкулі, зокрема, пояснив, як знаходити шлях за сузір’ям «Південний хрест».
Наприкінці зустрічі, школярі і студенти мали змогу поставити полярнику свої запитання. Найбільше старших слухачів цікавили умови проживання на станції, психологічний вплив таких зимівок на людину, цікаві випадки, які траплялися з науковцями, можливості взяти участь в експедиції тощо. А молодші учасники події здебільшого розпитували про життя тварин на материку, а особливо школярів цікавили пінгвіни.
На завершення події Ігор Дикий наголосив, що чимало біологічних зразків, привезених з Антарктиди, можна побачити у Зоологічному музеї Львівського університету.
А детальніше про дослідження українських науковців в Антарктиді рекомендуємо почитати у інтерв’ю з Ігорем Диким.