Цьогоріч минає 130 років від дня народження відомого українського правника, адміністративіста, історика держави та права, активного громадського діяча Юрія Панейка, випускника факультету права та політичних наук Львівського університету.
Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка спільно з юридичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром політико-правових реформ, Українсько-польським клубом конституціоналістів, Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області є організатором Міжнародної наукової конференції «Конституційні та адміністративно-правові традиції публічного адміністрування (до 130-річчя від дня народження Ю. Панейка)».
Актуалізовуючи постать Юрія Панейка, українські та польські правознавці зосередили свою увагу на питаннях, пов’язаних із поглядами вченого на адміністративно-правові відносини в суспільстві та різні аспекти конституціоналізму.
На думку Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, професора Володимира Мельника, важливим є той факт, що в орбіту знання молодої людини, в історію права та науки загалом ми повертаємо імена тих особистостей, які направду є знаковими у світовому науковому просторі.
«Небезпідставно захоплюючись досягненнями видатних світових учених, дуже часто ми не помічаємо тих, хто не просто є представником української нації, а хто за своїм політичним і культурницьким геномом є українцем – науковцем світової величини», – зауважив Ректор.
Професор Володимир Мельник зазначив, що в академічному колі за участю експертів у галузі права йтиметься не просто про систему публічного адміністрування, не про абстрактну науку, а про персоніфіковані образи тих речей, які вершили наші українці, серед яких, зокрема, – і Юрій Панейко.
За словами Ректора, Юрій Панейко – приклад науковця, який успішно поєднав теорію з практикою публічного адміністрування, адміністратора, людини, яка багато зробила у сфері освіти та права. «Але для нас не менш цікавим є і той його особитісний вимір, що демонструє нам життєвий шлях Юрія Панейка, який йому вдалось пройти непростими дорогами і залишитись Українцем і Людиною», – додав Ректор Володимир Мельник.
Продовжуючи думку Ректора, декан юридичного факультету, професор Володимир Бурдін, підкреслив, що Університет – це передусім люди та багатовікові освітні й наукові традиції.
«Мені надзвичайно прикро сьогодні спостерігати, як реформується юридична освіта та й освіта загалом, – вона деперсоніфікується. Окремі реформатори, які, до речі, здобули класичну освіту, намагаються нас переконати, що юриста можна підготувати за тестами без прямого контакту з викладачем. Рухаючись у такому напрямку, з часом ми взагалі втратимо окремі наукові персоналії, бо вони не будуть затребувані. Нинішня наша зустріч у цьому контексті є знаковою, адже ми розглядаємо науковий доробок людини, чий вклад у науку, у розвиток адміністративного та конституційного права є неоціненним», – закцентував увагу на потребі створення персоніфікованої історії науки Володимир Бурдін.
Про успішну співпрацю науковців України та Республіки Польща йшлося у виступі відомого польського правознавця, професора Кшиштофа Екхарта. Як представник українсько-польського клубу конституціоналістів, він підкреслив, що хоч впродовж 10 років і дуже багато всього змінилося у цих двох державах, але це аж ніяк не перешкоджає співпраці, а навпаки – зміцнює дискусії вчених, сприяє обміну поглядами та досвідом. «Маємо багато спільних проблем, а отже, маємо про що дискутувати», – сказав польський експерт-конституціоналіст.
На думку Кшиштофа Екхарта, доробок професора Юрія Панейка є яскравим прикладом українського-польського наукового партнерства. «Його наукова праця – це великий вклад у розвиток української та польської правничої науки. І сьогодні у Польщі важко знайти наукове дослідження високого рівня в галузі адміністративного, конституційного права чи публічного адміністрування, де б не було покликань на праці професора Юрія Панейка», – сказав він.
Суддя Конституційного Суду України (у відставці), заслужений юрист України Петро Стецюк також зауважив, що в історії ХХ століття надзвичайно важко знайти особистість, яка б своєю багатогранністю і невтомною працею сприяла б розвитку правових систем відразу двох країн – України та Польщі більше, ніж професор Юрій Панейко.
«Уся основа доктрини польського адміністративного права, створеної у міжвоєнний період, закладена у працях професора Юрія Панейка. Якщо ж говорити про післявоєнний період, то в цей час Юрій Панейко створив усе найкраще, що було написано в українському конституційному праві в галузі теорії місцевого самоврядування», – переконаний Петро Стецюк.
Голова Центру політико-правових реформ, випускник юридичного факультету Ігор Коліушко наголосив на необхідності відродження адміністративно-правової спадщини Юрія Панейка та її актуальності з огляду на виклики сьогодення.
Під час пленарного та секційних засідань конференції українські та польські правознавці зосередили увагу на багатогранній діяльності Юрія Панейко, розглянувши питання державно-правової доктрини вченого, польського юридичного дискурсу в його працях, впливу теорії місцевого самоврядування Юрія Панейка на становлення та розвиток науки самоврядування в сучасній Україні.
Науковці обговорили проблематику, пов’язану з традиціями формування та функціонування системи контролюючих органів в Україні, із принципом правової визначеності у діяльності органів публічної адміністрації, ґенезою інституту адміністративної юстиції в Україні, реформами правосуддя як складової процесу демократичної трансформації суспільства та держави в Україні, з конституційно-правовими засадами діяльності Національної поліції України та норм поліцейської діяльності (за Юрієм Панейком).
Додамо, що з нагоди 130-річчя від дня народження відомого українського правника Юрія Панейка в Музеї історії Університету розгорнуто виставку наукових праць та інших матеріалів, пов‘язаних із професійною діяльністю професора.
