З нагоди 145-річчя від дня народження Лесі Українки та 105-ліття від часу написання драми-феєрії «Лісова пісня» студенти та викладачі філологічного факультету 3 березня 2016 року провели літературознавчий семінар «Твердая криця зір пречистих».
Про значення Львова у життєтворчості Лесі Українки виголосила доповідь заступник декана філологічного факультету, доцент кафедри українського прикладного мовознавства Ірина Кметь.
«Твори цієї видатної української письменниці почали публікуватися українською мовою саме у Львові. Зауважу, що саме тут була здійснена перша публікація Лесі Українки», – сказала Ірина Кметь.
За словами дослідниці, Львів був дуже прихильним і позитивним місцем для творчості Лесі Українки. «1885 року у журналі «Зоря», до редагування якого мав причетність Іван Франко, був виданий перший твір Лесі Українки, її переклад Гоголя «Вечорниць». Ця публікація й започаткувала її творчу кар’єру», – розповіла науковець про ключові події в житті письменниці, повязані з містом Лева.
Доцент кафедри української літератури імені Михайла Возняка Ростислав Чопик поділився з юними літературознавцями своїми міркуваннями щодо Лесиного «природного християнства». Він, зокрема, зауважив, що радянська ідеологія активно видавала «богоборство» Лесі Українки за атеїзм. Однак, на його думку, Леся у своїй творчості неоднаразово змагалась з такими явищами, як покірність долі й фаталізм.
«У поемі «Одержима», котру письменниця написала одразу після смерті Мержинського, Леся сперечається з Месією, кидає виклик пророцтвам і сама ж називає цей свій стан одержимістю. Тобто письменниця не є атеїсткою, оскільки визнає Бога, але хоче бачити його добрішим, справедливішим», – переконаний Ростислав Чопик.
Про великий вплив музики на творчість Лесі Українки йшлося у виступі доцента кафедри української літератури імені М. Возняка Орести Мацяк.
«Мені часто здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет», – зізнавалася в листі до Михайла Драгоманова Леся Українка.
«З музикою вона пройшла крізь життя і творчість. Про музично-поетичну природу поезії Лесі Українки свідчить, зокрема, цикл «Сім струн», який відкриває збірку «На крилах пісень», а також назви віршів: «Мелодії», «Ритми», «Романс», – зазначила науковець.
Аналізуючи драму-феєрію «Лісова пісня», Ореста Мацяк, цитуючи відомих львівських літературознавців – Леонілу Міщенко та Івана Денисюка, назвала цей твір «піснею пісень всієї української літератури, шедевром над усі шедеври й дивоцвітом».
«Лісова пісня» вражає своєю музичністю, багатством ритмів, що шумлять, мов весняні води. У цій симфонії злилися незримо й таємно волинська природа з глибокою і ніжною душею самої поетки. Справді, цей твір автобіографічний в найвищому розумінні цього слова – в ньому відбилося духовне життя Лесі Українки, її інтелект, глибока ніжність її психіки, сильний поетичний порив, увесь лабіринт її душі, життя й думок», – писав видатний літературознавець Михайло Драй-Хмара.
Ореста Мацяк резюмувала, що впродовж свого життя письменниця захоплювалася Гармонією, яка пронизує увесь її творчий доробок.
Доповідь про місце і роль фольклору у творчості Лесі Українки представила студентка філологічного факультету Марта Тофан.
Поезії Великої Українки прозвучали в чуттєвому виконанні студентів філологічного факультету Аліни Чабан, Тетяни Фріштак, Юлії Ткаченко, Вікторії Кріпчак і Тетяни Форманюк.
На завершення семінару учасники засідання взяли участь у вікторині знавців життєтворчості Лесі Українки.