Впродовж 24-25 квітня 2024 року в Sorbonne Université (Париж) відбулася міжнародна конференція «Український музичний авангард: від 1910-х років до сучасності», проведена у співпраці з Фестивалем Сучасної Української Музики та Українським Інститутом. Офіційними співорганізаторами французької та української сторін виступили Ліа Бетстоун / Leah Batstone, Луїза Мартін-Шевальє / Louisa Martin-Chevalier та Любов Морозова.
Під час конференції Львівський національний університет імені Івана Франка представляла докторка мистецтвознавства, професорка кафедри музикознавства та хорового мистецтва факультету культури та мистецтв Наталія Сиротинська у співпраці з колегами з Інституту музики Ряшівського університету Тересою Мазепою та Мирославом Димоном. Тема доповіді «Українські випускники Львівської музичної школи Адольфа Хибінського в контексті авангардних тенденцій епохи» торкалася історії заснування відомим польським музикологом Адольфом Хибінським кафедри музикології у Львівському університеті в 1912 році.
Так, на рубежі XIX-XX століть цей крок став зразком імплементації засад гумбольтівської моделі класичного університету, в якій велика вага надавалася гуманітарним дисциплінам. Відтак Львів став третім академічним центром в Австро-Угорській імперії після Відня і Кракова, де музикологія була введена до групи академічних університетських дисциплін.
Професор А. Хибінський виховав, поруч із польськими, цілу когорту видатних українських митців, серед яких були композитор і піаніст Нестор Нижанківський, композиторка Стефанія Туркевич-Лукіянович, музикознавці Борис Кудрик та Осип Залеський, диригент, оперний співак та музикознавець Мирослав Антонович, музикознавці Ярослава Колодій, Марія Білинська, Ярослав Маринович, Яків Козарук, співак і диригент Володимир Божик. Ця яскрава група талантів плідно працювала на передовій української культури в різних галузях. Їхня доля склалася по-різному – одні загинули в радянських ГУЛАГах, інші все життя прожили під комуністичною окупацією, а деякі емігрували і досягли видатних успіхів в еміграції. Це зберегло спадкоємність розвитку української музики й долучило її найкращі зразки до авангардних досягнень європейської культури 1960-1990-х років. Імпульс, наданий професором Хибінським своїм студентам, дозволив створити розгалужену мистецьку мережу, підкріплену міцною музикознавчою основою. І знаково, що 3 квітня 2024 року у приміщенні навчального корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка на вулиці Олександра Фредра відбулося відкриття Лабораторії музично-медієвістичних досліджень, створеної з ініціативи кафедри музикознавства і хорового мистецтва факультету, основу якої склав архів знаменитого учня Адольфа Хибінського – дириґента, музикознавця і вокаліста Мирослава Антоновича. Так знаково у стінах Львівського університету проявилася історія, тяглість якої не перервалася складними випробуваннями ХХ-ХХІ століть.
Конференція у Сорбоні завершилася концертом творів українських композиторів, написаних від 1922 по 2023 роки, який відбувся в амфітеатрі Рішельє в Сорбонні.