23 травня 2022 року на геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся науковий семінар «Найгостріші екологічні проблеми Львівської області, шляхи та динаміка їх вирішення». Захід провели в рамках Всеукраїнського фестивалю науки – 2022. До семінару мали змогу доєднатися студенти та працівники факультету зокрема та Університету загалом, як наживо так і в режимі онлайн.
Доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Василь Дяків провів глибокий багатоаспектний аналіз екологічних проблем, які зараз існують на Львівщині та потребують вирішення. Так, за словами фахівця, негативна ситуація склалася на певних об’єктах на Яворівщині, Червоградщині, Роздільщині, Дрогобиччині, Бориславі, в Подорожненському руднику, Стебницькому ГХП «Полімінерал», на Грибовицькому сміттєзвалищі тощо. «Найбільші екологічні проблеми Львівщини зосереджені у гірничо-промисловому районі, районах сірковидобувних підприємств, територіях діяльності промислових об’єктів, на полігонах твердих побутових відходів тощо. Кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології має прямий стосунок до роботи над вирішенням багатьох із цих ситуацій», – зауважив доповідач.
Василь Дяків детально розповів про вісім великих об’єктів, на яких склалися найгостріші екологічні проблеми, описав масштаби цих ситуацій, причини виникнення та можливі наслідки. Особливу увагу Василь Дяків приділив карстовим депресіям на Яворівщині, зокрема, пояснивши, як вони виникли та як можна їх вирішити. «Затоплення Яворівського сірчаного кар’єру є найважливішим чинником, яким стабілізовано карстологічну ситуацію. В сучасних умовах техногенно-активізований сульфатний карст припинився. Натомість продовжується природний сульфатний карст, який мав місце до початку гірничих робіт. На сьогодні найбільша карстова небезпека притаманна для смт Шкло, водосховищ Новий Яр та Гноєнця», – підкреслив спікер.
Також під час доповіді науковець продемонстрував низку світлин, зроблених з космосу, на яких видно девастовані землі Львівщини, що займають площі розміром сотні гектарів. На думку геолога, невиконання рекультиваційних робіт загрожує екологічною катастрофою транскордонного характеру.
Надалі Василь Дяків детально проаналізував й інші об’єкти, проілюструвавши свою доповідь результатами досліджень та сформованими висновками. Також науковець пояснив, чим реально загрожує зволікання із вирішенням тих чи інших екологічних проблем. «До прикладу, одним із надзвичайно негативних наслідків забруднення підземних вод в межах Червоноградського ГПР був спалах гіпоплазії зубів у дітей та підлітків, який мав місце у середині 1990-х років при споживанні води Соснівського водозабору», – наголосив Василь Дяків.
Зокрема, доповідач продемонстрував учасникам заходу систему екологічного рейтингу підприємств-забруднювачів Львівщини, за допомогою якої можна проаналізувати небезпечну діяльність тих чи інших об’єктів та спрогнозувати наслідки. «Підприємства, які погіршують стан довкілля мають проблеми із наявністю сучасного обладнання, браком сучасних очисних споруд та якісних систем поводження з відходами тощо», – додав геолог.
Додамо також, що в рамках в рамках Всеукраїнського фестивалю науки – 2022, на геологічному факультеті відбувся також науковий семінар «Природні докембрійські ядерні геологічні реактори: фізичні, геохімічні, гідрогеологічні передумови, металогенічні та геоекологічні наслідки їхнього функціонування». В рамках цього семінару 20 травня Василь Дяків розповів усім зацікавленим про те, як виникли, коли та де функціонували природні ядерні реактори. Доповідач зосередив увагу на описі їхньої потужності, порівняв із сучасними винаходами людства та окреслив історію пошуку таких феноменів і їхнє наукове дослідження.
