4 листопада 2025 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулось відкриття Лабораторії гідридних матеріалів та xімічних джерел енергії. Захід провели в рамках семінару кафедри неорганічної хімії, під час якого й обговорили сучасне наукове обладнання для дослідження хімічних джерел електричної енергії та гідрогенсорбційних матеріалів. Доповідь, що стосується відповідних досліджень, представив професор кафедри неорганічної хімії Володимир Павлюк.
Насамперед до присутніх звернувся Ректор Університету академік НАН України професор Роман Гладишевський. «Сьогодні дуже важливий день для хімічного факультету зокрема і для Львівського університету загалом, адже розпочинає свою роботу нова лабораторія – гідридних матеріалів та xімічних джерел енергії. Як і всі наші лабораторії, новий дослідницький простір є унікальним, бо забезпечує повний цикл досліджень: від синтезу матеріалів до вимірювання їхніх властивостей, характеристик і до виготовлення прототипів пристроїв. Безперечно, лабораторію можна застосовувати як в науково-дослідному, так і в навчальному процесах. Для того, аби створити таку лабораторію, потрібно мати як ідею, так і досвід, й, що не менш важливо, – бажання реалізувати задум за допомогою кропіткої і відповідальної праці. Тому ми вітаємо Володимира Павлюка із відкриттям лабораторії, у яку він вклав так багато сил і прагнення», – підкреслив Роман Гладишевський.
Надалі слово надали Володимиру Павлюку, який розповів про лабораторію, обладнання та його функціонал, а також окреслив дослідження, які можна проводити у новому науковому просторі. За його словами, у Лабораторії гідридних матеріалів та xімічних джерел енергії можна проводити дослідження за методом електрохімічної імпедансної спектроскопії, що дозволяє вивчати такі внутрішні процеси, як перенесення заряду, дифузія та кінетика реакцій, адсорбції та десорбції на поверхні металів, сплавів та композитів тощо. «Цей метод дозволяє отримати детальну інформацію про різні компоненти хімічних джерел струму, такі як електроди, електроліт та визначити, які процеси протікають при їх контакті, і зрозуміти, як вони впливають на загальну ефективність пристрою», – зазначив Володимир Павлюк і додав: «також завдяки обладнанню лабораторії користувачі можуть використовувати у своїх наукових пошуках такі методи як хронопотенціометрія, вольтамперометрія, імпедансна спектроскопія, полуменева фотометрія тощо».
Під час своєї доповіді Володимир Павлюк акцентував і на вивченні батарей та батарейних блоків, зазначивши, що актуальні дослідження, які відбуватимуться в лабораторії, стосуватимуться пошуку технологічних рішень із енергозбереження та теплоізоляції.
Варто зазначити, що на кафедрі неорганічної хімії тривають дослідження із професійного тестування та збирання акумуляторів, які можуть мати подвійне призначення. Зокрема, як сказав професор, одне із досліджень науковців кафедри, що стосується підвищення ефективності батарей узимку, отримало високу оцінку від користувачів, оскільки дозволяє забезпечити стабільну роботу приладів в холодних умовах.
Не менш важливим напрямом, за яким можна проводити дослідження на лабораторному обладнанні, є гідридні технології. Зокрема, за словами доповідача, для користувачів лабораторії будуть доступними проведення синтезу гідридоактивних інтерметалідів, газове гідрування, електрохімічне гідрування, розробка воденьзберігаючих контейнерів різної ємності.
Так в цьому контексті Володимир Павлюк розповів про технології зберігання та транспортування водню, який є одним з найбільш перспективних видів палива. Він зазначив, що водень має значно вищу теплотворну здатність, ніж традиційні джерела енергії як-от нафта, газ чи вугілля, тому розглядається як альтернатива викопному паливу, запаси якого є невідновними. Відтак, існують різні способи накопичення водню: у балонах під тиском, у рідкому стані, але найбільше водню здатні вмістити металогідридні накопичувачі, завдяки атомарному зв’язуванню у структурі інтерметалідів. Дослідження взаємодії водню з різними матеріалами, які забезпечують його накопичення, зберігання та транспортування, буде одним із напрямів роботи лабораторії.
Після доповіді учасники заходу мали змогу безпосередньо відвідати Лабораторію гідридних матеріалів та xімічних джерел енергії, оглянути наукове обладнання та дізнатися про сучасні методи роботи за напрямом дослідження хімічних джерел електричної енергії та гідрогенсорбційних матеріалів.
