31 жовтня 2019 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка вже традиційно відбувся щомісячний загальноуніверситетський семінар «Філософія науки». Із доповіддю «Наука – як форма суспільної свідомості: структура та розвиток» на засіданні семінару виступив завідувач кафедри радіофізики та комп’ютерних технологій факультету електроніки та комп’ютерних технологій, Заслужений професор Університету Іван Болеста.
Доповідь розпочалась із окреслення поглядів на сутність та походження науки. «Зараз наука розглядається як одна з форм суспільної свідомості. Ми розуміємо, що наука – це процес мислення, результат діяльності мозку. Загальноприйнятим є той факт, що в результаті мислення формується свідомість, а під свідомістю розуміють суб’єктивні образи реальних осіб, побудовані на знанні акустичних процесів мислення», – зазначив Іван Болеста.
Після цього доповідач розповів про поняття мислення та свідомості, самосвідомості, інтелекту, душі. За його словами, «самосвідомість є основою внутрішнього світу людини і пов’язана з поняттям душі. В результаті накопичення знань у людини формується світогляд, або інтелект. Поняття «інтелект» і «душа» нетотожні, адже душа – це частина індивідуальної свідомості, яка орієнтована сама на себе, на об’єкта, тоді як інтелект відображає ту частину свідомості, яка орієнтована на зовнішній світ».
У своїй доповіді Іван Михайлович наголосив на тому, що наука – це одна з форм суспільної свідомості, і вона взаємодіє з іншими формами – релігією та культурою. «Ніяке суспільство не може бути збалансованим, якщо елементи суспільної свідомості між собою не контактують», – наголосив він. Водночас доповідач відзначив, що наука має надзвичайно сильний вплив на суспільство, а її потенціал містить в собі як перспективи, так і загрози. «Хоча не так багато людей займається наукою, у розвинених державах близько 2-4%, вона впливає на все людство. Це пов’язано з тим, що наука формує загрози цивілізації в цілому». Йдеться про ті наукові відкриття, які містять у собі загрозу бути застосованими не на благо людства, а як зброя проти нього, як, наприклад, дослідження, що призвели до створення атомної бомби.
Окреслюючи поняття та особливості науки в цілому, Іван Болеста звернувся до розуміння науки з позицій синергетики. Прихильники цього напряму визначають науку як «процес самоорганізації у відкритих і динамічних лінійних системах». Крім того, доповідач розглянув різні способи класифікації наук, зазначивши, що «кожна наука починається з того, що їй дають класифікацію».Так, за словами Івана Михайловича, доцільно поділяти науки за предметом дослідження на природничі, які досліджують природу, суспільні, які вивчають суспільство, та гуманітарні, предметом дослідження яких є людина. Після цього лектор розповів про те, як науки за допомогою розумової діяльності людини трансформуються в технології. У цьому процесі, на думку Івана Болести, є три науки, які відіграють особливу роль, – математика, фізика та філософія.
Наступним питанням, яке порушив Іван Болеста у своїй доповіді, була структура наукових досліджень. Він зазначив: «Структура наукових досліджень дуже проста: задається аксіоматичний базис, задаються правила, які пояснюють, як я повинен міркувати в цьому аксіоматичному базисі. В результаті я отримую певні дані, які вважаються науковими». Розглядаючи різні трактування структури наукових досліджень, Іван Михайлович згадав про таких відомих постатей, як Томас Гоббс та Альберт Ейнштейн, які займалися цим питанням.
Загалом, окреслюючи різні проблеми, пов’язані з визначенням сутності, походження, особливостей та перспектив науки, Іван Михайлович подав слухачам різностороннє бачення науки в цілому та конкретних її галузей і систем. Водночас він звернув увагу на те, якого значення набуває наука у сучасному глобалізованому світі та якими є можливі шляхи розвитку науки, орієнтовані на її практичне застосування.
Після виступу Івана Болести відбулася жвава дискусія, під час якої присутні студенти та викладачі обмінялися думками й ідеями та обговорили окремі аспекти доповіді.
