Впродовж 18-22 листопада 2024 року науково-педагогічні працівники факультету педагогічної освіти взяли участь у науковому візиті до Університету імені Лейбніца в Ганновері (LUH), що відбувся в рамках проєкту «Східне партнерство 2024-2026». Зокрема, німецький заклад вищої освіти відвідали декан факультету педагогічної освіти Дмитро Герцюк, викладачки Галина П’ятакова, Роксоляна Призванська, Ольга Осередчук, Ольга Столярик, Богдана Турко та керівниця Інклюзивно-ресурсного центру Ольга Тарнопольська.
Головна мета проєкту – трансфер знань і найкращих практик з питань інклюзивної освіти, підтримки студентів з особливими освітніми потребами, посилення їхньої резильєнтності шляхом створення інклюзивного середовища у закладі освіти. Цей проєкт став можливим завдяки фінансуванню Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та Auswärtiges Amt (Федерального міністерства закордонних справ Німеччини) в рамках програмного напряму «Східне партнерство».
Впродовж наукового візиту науковці Львівського університету мали нагоду відвідати три типи закладів освіти в м. Ганновер, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами. Зокрема, спеціальну школу для дітей з ООП, початкову школу та інтегровану старшу школу з інклюзивною формою навчання. Варто зазначити, що наповнюваність класів, які мають впроваджені інклюзивні практики є значно нижчою, аніж в Україні, що дозволяє вчителю приділити увагу кожному з учасників освітнього процесу. Також є відмінності у підтримці освітнього процесу дитини з ООП: у кожному класі, окрім вчителя, із дітьми працює спеціальний вчитель, який створює і надає рекомендації щодо підвищення якості навчання таких дітей та асистент вчителя – парапрофесіонал, який немає освіти з педагогіки, однак надає інструментальну підтримку дітям (супровід під час навчання, допомога в організації денних рутин тощо). Ці професіонали є членами мультидисциплінарної команди супроводу інклюзивної та спеціальної освіти учня з ООП.
Усі класи у Ганновері є міжкультурними: в одному класі можуть навчатися діти з декількох культурних та етнічних груп, однак існує унікальна система педагогічної підтримки мультикультурного діалогу, який підвищує інклюзію кожної дитини. У школах є практичні майстерні, як-от кухні, воркшопи, які дозволяють розвивати у дітей навички для автономного та самостійного життя. Приміщення навчальних закладів обладнані під потреби різних нозологій: в окремих корпусах є пандуси та ліфти, які роблять освіту доступною для маломобільних груп.
Представники Ганноверського університету поділилися напрацюваннями Служби підтримки студентів з особливими освітніми потребами, яка, за своїми функціями є аналогом Інкюзивно-ресурного центру ЛНУ ім. Івана Франка та впроваджує інклюзивні практики супроводу студентів, які мають обмеження, що впливають на якість їхнього освітнього процесу. Цікавими знахідками є те, що Служба працює не лише зі студентами з інвалідністю, а й з тими здобувачами вищої освіти, які мають важкі довготривалі захворювання, які впливають на їхню можливість бути залученими у освітній процес, як-от онкологічні захворювання, розсіяний склероз, депресія тощо. Також в Ганновері наявна підтримка для вагітних студенток та тих, які є юними матерями.
Інклюзивна освіта – головна тема цієї наукової співпраці між обидвома закладами вищої освіти. Під час візиту окреслено наступні кроки у рамках співпраці, які включають семінари з обміну досвідом, можливі візити українських студентів до Ганноверського університету, а також створення спільних курсів. Така співпраця є цінною для обидвох ЗВО, оскільки дозволяє зіставити інклюзивні практики у порівняльній перспективі розвитку інклюзії у Німеччині та Україні, а також дослідити унікальні механізми розвитку системи інклюзивної освіти.
Робоча група з ЛНУ ім. Івана Франка висловлює подяку усьому колективу Ганноверського університету, зокрема професору Рольфу Вернінгу, авторці та керівниці проєкту Ользі Ферт, регіональній координаторці проєктів у рамках східноєвропейського партнерства Наталії Бутич, дослідниці Фелісітас Крущік та іншим колегам, а також Німецькій службі академічних обмінів (DAAD) та Auswärtiges Amt (Федеральному міністерству закордонних справ Німеччини), без фінансування та підтримки яких це партнерство було б неможливе.
