13 березня 2026 року на Камерній сцені Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся музично-поетичний вечір, присвячений творчості Тараса Шевченка. Програму представили хор «Евфонія» студентів освітньої програми «Хорове диригування» під керівництвом Василя Чучмана та чоловічий хор «Дударик Назавжди» під керівництвом Роксолани Гадзало, поєднавши силу хорового співу з живим звучанням поезії Кобзаря. Рядки віршів декламували студенти освітньої програми «Акторське мистецтво драматичного театру і кіно» кафедри театрознавства та акторської майстерності імені Богдана Козака ЛНУ ім. Івана Франка (керівники – Володимир Кучинський та Андрій Водичев), надаючи програмі особливої драматургічної глибини.
Концертна програма була побудована як своєрідна подорож життєвими й духовними етапами поета – від дитинства і юності до зрілості. У першому блоці, що символічно отримав назву «Дитинство», прозвучали твори, сповнені ніжності та щемкого смутку: «Заповіт», «Весна, садочки зацвіли», «Садок вишневий», «Колискова», у яких оживав поетичний світ ранніх Шевченкових образів – матері, дому, українського села.
Другий блок – «Юність» – розгорнув перед слухачами іншу тональність Шевченкової поезії: неспокій, мрію, внутрішній пошук. У виконанні хорів прозвучали народнопісенні інтонації та обробки українських мелодій, серед яких «У Києві на Подолі», «Як я була маленька», «Така її доля», а також «Ой пущу я кониченька в саду». Вірші у виконанні молодих акторів відкривали емоційну напруженість і філософську глибину Шевченкових роздумів про людську долю.
Фінальна частина концерту – «Зрілість» – стала кульмінацією вечора. У ній прозвучали твори, що розкривають силу й пророчість слова Кобзаря: «Бандуристе, орле сизий», «Дніпро реве», «Тече вода в синє море», «Ох, не однаково мені». Через музику й поезію постала глибока філософія Шевченка, його біль за Україну, віра у правду і людську гідність.
Особливого звучання вечорові надала участь солістів – Адріани Чучман та заслуженого артиста України Юрія Шевчука, а концертмейстерка події – Оксана Скоролітня. Також під час концентру тривав збір на потреби 80-тої окремої десантно-штурмової бригади.
Завершився вечір символічно – спільним виконанням пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», до якого долучилися і майстри співу, і слухачі. Цей момент став особливим нагадуванням про силу Шевченкового слова, що й сьогодні звучить як голос національної пам’яті, свободи й незламності України.
