Молодий науковець, біолог, який поєднує захоплення горами та фотографією з дослідженням антибіотиків. Написання та публікація статей у високорейтингових журналах, співпраця з науковими партнерами, а головне – підготовка студентів та аспірантів, які прагнуть проводити дослідження в галузі біології, наповнюють життя старшого наукового співробітника кафедри генетики та біотехнології біологічного факультету Львівського університету Олександра Ющука.
Минулого року Олександрові Ющуку присудили Премію Верховної Ради України для молодих вчених за роботу «Нові регуляторні механізми біосинтезу клінічно-важливих антибіотиків».
Своє життя з кафедрою генетики та біотехнології Львівського національного університету імені Івана Франка Олександр Ющук пов’язав ще з часів навчання в Малій академії наук, а згодом це перейшло у студентське навчання на цій кафедрі під керівництвом професора Віктора Федоренка.
«Весь цей час кафедру очолює Віктор Федоренко, який без перебільшення є прекрасним лектором та педагогом, здатним зацікавити. Практичними моїми наставниками були колишні аспіранти та співробітники кафедри Оля Ципік і Ліля Горбаль, які навчили мене більшості умінь, за що я їм дуже вдячний», – розповідає Олександр Ющук.
Новим кроком у розвитку наукових знань стала робота в Тюбінгенському університеті (Німеччина), в якому Олександр Ющук перебував, як аспірант за грантом DAAD. Саме прагматичного бізнес-підходу до науки Олександр Ющук навчився в італійської наставниці професорки Флавії Марінеллі.
Наукову роботу «Нові регуляторні механізми біосинтезу клінічно-важливих антибіотиків» Олександр Ющук проводив у співпраці з молодшою науковою співробітницею Оксаною Кошлою.
Говорячи про саме дослідження, співавтор зазначає, що антибіотики – ефективна зброя, яка існує у природі, але з усіх груп бактерій, є лише одна, яка досягла досконалості у «війні» між бактеріями – це актиноміцети. Актиноміцети здатні продукувати антибіотики з різноманітними хімічними структурами, які можуть вбивати інші бактерії, гриби, бути ефективними у боротьбі з раком та деякими іншими патологічними станами людини і тварин.
Досліджуючи цю тему, варто згадати Зельмана Ваксмана, уродженого українця, адже саме з його часів (початок ХХ століття) людство почало вивчати та використовувати антибіотики актиноміцетів. Ці сполуки спочатку застосовувались для лікування бактерійних захворювань, але згодом дослідники розширили поле використання антибіотиків у медицині.
Зараз існує вже багато експериментальних відомостей про те, як антибіотики синтезуються, як працюють гени, що забезпечує цей процес, та які існують групи антибіотиків. Усі ці дані доступні та регулярно публікуються в наукових журналах, але завжди можна знайти щось нове. Тому Олександр Ющук ставить перед собою нові питання, які потрібно розкривати.
«Річ у тому, що хвороботворні бактерії, які ми намагаємося вражати антибіотиками при лікуванні захворювань, не хочуть просто так вмирати. Вони виробляють все нові й нові механізми стійкості до антибіотиків, що застосовуються в клініці. Відповідно, це призводить до зниження ефективності антибіотиків у використанні. Для того, щоб обійти механізми стійкості нам і треба шукати нові антибіотики чи модифікувати відомі у новий спосіб. Усім цим, тою чи іншою мірою, я і займаюся», – розповідає дослідник.
Олександр Ющук наголошує, що, на жаль, останніми десятиліттями в Україні у біологів є дуже обмежені шанси довести щось до інтеграції у виробництво, тому з практичною реалізацією дослідження є труднощі. «Але саме потік академічної науки і підживлює науково-технічний прогрес, адже цивілізація вихоплює особливо блискучі ідеї та розвиває їх до практичної користі», – стверджує Олександр Ющук.
Молодий науковець не зупиняється у своєму дослідженні антибіотиків, тому минулого року вчений отримав престижний кількарічний грант від німецького фонду Олександра фон Гумбольдта для постдокторських досліджень у Німеччині. Наступною його ціллю було докласти максимум зусиль для отримання фінансування заради створення власної лабораторії та робочої групи в одній із країн Європи, але початок повномасштабної війни усі плани поставив на паузу.
Попри перебої з електропостачанням та інші труднощі, пов’язані із повномасштабною війною, Олександр Ющук, вірячи у перемогу України та завдячуючи Силам оборони нашої країни, планує найближчим часом підготувати захист дисертації доктора біологічних наук. Адже переконаний – саме передові наукові дослідження є тим інструментом, який повинен сприяти динамічному поступу України і за допомогою якого можна допомогти змінити світ на краще.