3 жовтня 2025 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося відкриття Всеукраїнської наукової конференції «Українське ґрунтознавство: традиції, виклики та перспективи», присвяченої світлій пам’яті професора Степана Позняка – видатного українського науковця, педагога і засновника потужної школи генетичного ґрунтознавства. Багаторічна наукова діяльність професора була спрямована на вивчення українських ґрунтів, розробку методів їх оцінки та охорони, а також інтеграцію ґрунтознавства з іншими галузями природничих наук. Степан Павлович виховав не одне покоління вчених, передаючи студентам не лише знання, а й любов до науки, високі етичні стандарти та відповідальність перед суспільством. Його праці стали фундаментом для розвитку українського ґрунтознавства, а особистість – прикладом відданості науці, педагогічної майстерності та людяності.
Відтак науковий форум, який триватиме упродовж двох днів, об’єднав провідних учених-ґрунтознавців, екологів, географів, представників освітніх та наукових установ з різних регіонів України. Учасники конференції обговорюють сучасний стан та розвиток ґрунтознавчої науки, проблеми раціонального використання й охорони ґрунтових ресурсів, новітні методи досліджень та перспективи інтеграції українських напрацювань у міжнародний науковий простір.
Урочисте відкриття конференції розпочалося з вітальних слів завідувача кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів професора Зіновія Паньківа, який насамперед зауважив, що поштовх до становлення будь-якого напрямку науки завжди зумовлений особистостями. Професор наголосив, що сьогоднішня зустріч є не лише науковим обговоренням, а й вшануванням пам’яті Степана Павловича Позняка – людини, яка заклала основи Львівської школи генетичного ґрунтознавства та мислила глобально, завжди ставлячи перед колегами й учнями запитання про майбутні кроки розвитку науки.
«Усі значні зрушення, які робить людство, пов’язані з конкретними людьми, котрі формують напрям наукових досліджень. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам’ять однієї з потужних постатей, яка сформувала ґрунтознавчий напрям у Львівському університеті, на географічному факультеті – Степана Павловича Позняка. Ми згадуємо здобутки українського ґрунтознавства, зокрема, Львівської школи генетичного ґрунтознавства та обговорюємо перспективи, які ще належить реалізувати. Адже Степан Павлович планував глобально – його задуми завжди виходили далеко за межі одного року чи короткострокових планів. Він завжди запитував: «А що буде далі?», «Що ми повинні зробити наступним кроком?» І тому його задуми та напрацювання ми зобов’язані продовжувати й розвивати, досліджувати, обґрунтовувати та берегти наше найбільше національне багатство – українські ґрунти, які є не лише основою нашого життя, а й фундаментом відновлення країни після війни», – наголосив Зіновій Паньків.
Із вітальним словом з нагоди відкриття конференції звернувся перший проректор Львівського університету Андрій Гукалюк, наголосивши на непересічності особистості професора Степана Позняка та підкресливши важливість його наукової спадщини для розвитку української школи ґрунтознавства.
«Найперше варто наголосити на постаті Степана Павловича, адже саме він започаткував і розвинув потужну наукову школу ґрунтознавства не лише у Львівському університеті, а й в усій Україні. Про це свідчать його учні, які сьогодні працюють у різних університетах нашої держави. Тому символічно, що на конференції присутні представники інших університетів – це підтверджує актуальність тематики й живий інтерес до неї в науковому середовищі. Особливо хочу відзначити сміливі рішення й далекоглядні ініціативи Степана Павловича, однією з яких є освітня програма «Оцінка земель». Вона виявилася настільки важливою, що, попри зміни спеціальностей і галузей знань, зберегла свою актуальність і міцно утвердилася на географічному факультеті. Ця програма тісно пов’язана з реальними викликами сьогодення, зокрема з відбудовою України після війни, адже ґрунтознавчі дослідження допомагають і в екологічній оцінці територій, і в залученні міжнародних грантів, і у створенні відповідних лабораторій. Крім того, програма має й економічний вимір: правильна підготовка фахівців у сфері землекористування надзвичайно важлива для розвитку аграрного сектору та бізнесу в Україні. Адже ґрунти – це наше найбільше природне багатство, яке потрібно не лише берегти, а й використовувати з користю для держави», – зазначив Андрій Федорович та побажав учасникам конференції, нових результатів і позитивних вражень.
Вітальні слова учасникам конференції в онлайн-форматі також адресувала декан геолого-географічного факультету Одеського національного університету ім. І. Мечникова Вікторія Яворська. «Для нас ця подія має особливе значення, адже професор Степан Позняк певний час працював в Одеському університеті, ділився досвідом зі студентами, а згодом, повернувшись до Львова, створив потужну школу ґрунтознавства, яка сьогодні є однією з провідних в Україні та здобула міжнародне визнання. Приємно відзначити, що завдяки спільним зусиллям і підтримці колег ми підтримуємо активні наукові зв’язки між університетами, реалізуємо спільні проєкти й обмінюємося досвідом. Це сприяє розвитку української ґрунтознавчої науки та зміцнює співпрацю між науковими школами різних регіонів. Попри складні умови воєнного часу, ми демонструємо, що наука в Україні живе й розвивається, а знання ґрунтознавців є надзвичайно затребуваними. Ми переконані, що ґрунтознавство має залишатися ключовою наукою в системі наук про землю», – зазначила Вікторія Яворська.
Із відкриттям наукового форуму учасників конференції в дистанційному форматі також привітав Президент громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків, доктор біологічних наук, професор ЗВО «Подільський державний університет» Юрій Дмитрук. У своєму виступі Юрій Дмитрук акцентував на внеску професора у розвиток українського ґрунтознавства, створенні наукової школи та особливому гуманістичному підході до науки, де ґрунт постає як жива частина природи, а також наголосив не лише на наукових здобутках, а й на людських рисах вченого – відкритості, готовності підтримати й надихати інших.
Із вітальним словом в онлайн-форматі до присутніх звернувся директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України Олег Стасів. У своєму виступі науковець акцентував на важливості обговорення актуальних проблем ґрунтознавства, зокрема деградації ґрунтів, їхнє значення для продовольчої та національної безпеки України, а також наслідки воєнної агресії для родючості земель. Олег Стасів зазначив, що спільна наукова робота дозволяє пропонувати ефективні підходи з охорони, відтворення та раціонального використання ґрунтів, розробляти реабілітаційні технології і зміцнювати міжнародну співпрацю, а також побажав всім учасникам плідної роботи, цікавих дискусій і нових результатів для розвитку української ґрунтознавчої науки.
До долучилися також представники місцевої влади, зокрема, заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Катерина Олинець, підкресливши у своєму виступі важливість розвитку ґрунтознавства для підвищення ефективності аграрного сектору, збереження родючості земель регіону, а також значущість співпраці науковців із місцевими органами влади для впровадження сучасних технологій землекористування та охорони природних ресурсів.
Декан географічного факультету Володимир Біланюк у своєму виступі також наголосив на непересічності особистості професора Степана Позняка, акцентувавши, що його постать стала символом відданості науці, Університету й Україні. Він розповів про спільність робочих буднів із професором, згадуючи його вимогливість до себе й колег, принциповість у наукових пошуках і водночас людяність та відкритість у щоденному спілкуванні. «Як слушно свого часу зауважив доктор географічних наук, професор Ігор Папіш, Степан Позняк був «обраний Божим Проведінням й історичним документом» для розвитку українського ґрунтознавства. І справді, ті риси, які він мав – цілеспрямованість, вимогливість до себе й учнів, глибока відданість науці, були унікальними і рідкісними. Він умів вимагати, але водночас завжди підтримував, надихав і скеровував до результату. Його вимогливість стосувалася і навчальних матеріалів, і методичної роботи, і наукових досліджень», – зазначив Володимир Іванович.
У своєму виступі декан також наголосив, що важливим етапом стало створення кафедри ґрунтознавства у Львівському університеті. Саме Степан Павлович повернувся з Одеси у непростий час, коли ґрунтознавчі інституції переживали занепад. Він зумів об’єднати потужний колектив факультету й ґрунтознавчої експедиції, відновив співпрацю і підняв науку на новий рівень.
«Життєвий шлях професора поєднав і одеський, і львівський періоди, формування наукової школи, виховання численних учнів та служіння науці. Степан Павлович залишив по собі наукову спадщину, яка стала фундаментом для сучасного й майбутнього розвитку українського ґрунтознавства», – зазначив Володимир Біланюк.
Надалі під час відкриття конференції про актуальність постаті Степана Позняка та вагу його наукової спадщини розповіли колеги та учні, наголошуючи на його значному внеску у розвиток українського ґрунтознавства, формування наукових шкіл та підготовку численних учнів, які сьогодні продовжують розвивати його справу у різних університетах та наукових установах – професор кафедри геоморфології і палеогеографії географічного факультету Андрій Богуцький, завідувачка кафедри агрохімії та ґрунтознавства Львівського національного університету ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького Оксана Гаськевич, завідувач кафедри геоекології і фізичної географії Іван Круглов та професор Зенон Гамкало.
Дружина Степана Позняка Ганна Павлівна привітала усіх учасників конференції та розповіла присутнім про життєвий і науковий шлях чоловіка, відзначила його відданість науці та студентам, а також про його людяність і теплоту у спілкуванні, наголошуючи, що професор завжди поєднував високий професіоналізм із щирою турботою про людей і навколишній світ.
Надалі учасники конференції продовжили роботу у форматі пленарного засідання під час якого обговорили ключові етапи розвитку ґрунтознавства в Україні, зокрема формування його у Львівському університеті та роль окремих видатних науковців у становленні цієї галузі. Значну увагу приділили науковому та педагогічному доробку професора Степана Позняка, його внеску у розвиток географії ґрунтів, а також особливостям одеського періоду його життя та здобутків. Окремим блоком обговорення став багаторічний досвід дослідження ґрунтів Українських Карпат і методологічні підходи Львівської школи генетичного ґрунтознавства, що дозволило учасникам окреслити перспективи подальшого розвитку науки та інтеграції її результатів у сучасну практику землекористування.
Окрім того, у межах конференції відбулася презентація наукових видань професора Степана Позняка та матеріалів, що відображають розвиток школи генетичного ґрунтознавства. Однією з важливих подій стало відкриття стенду «Професор Степан Позняк» в аудиторії Корифеїв географії на географічному факультеті, який став своєрідним меморіалом та нагадуванням про видатний внесок ученого у розвиток науки та підготовку нових поколінь ґрунтознавців.
Додамо, що упродовж дводенної конференції учасники також обговорять також актуальні питання науки у таких секціях: «Ґенеза, географія і класифікація ґрунтів», «Прикладне ґрунтознавство, охорона ґрунтів і продовольча безпека», «Наукова школа професора Степана Позняка» та візьмуть участь у панельній дискусії «Ґрунтознавча освіта і популяризація ґрунтознавства». Окрім того, у рамках програми учасники конференції відвідають могилу професора Степана Позняка в селищі Олесько Золочівського району, з метою віддати шану його пам’яті. Після цього відбудеться польова екскурсія для учасників «Ґрунти Пліснеського археологічного комплексу» в околицях села Підгірці, де учасники матимуть змогу на практиці ознайомитися з характеристиками та особливостями місцевих ґрунтів.
