«Ми стоїмо на порозі 20-річчя Конституції України, прийняття якої було надзвичайною подією у житті українського суспільства, адже вона засвідчила більш високий етап розвитку демократії, дала могутній імпульс для становлення української державності», – розпочав свій виступ член Конституційної комісії, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Любомир Бориславський на пленарному засіданні Всеукраїнської науково-практичної конференції «Безпека українського народу в ХХІ столітті: проблеми, витоки, рішення», що відбулась 27 листопада 2015 року на економічному факультеті Університету.
Виголошуючи доповідь на тему «Конституція України: проблеми і напрями вдосконалення», професор Любомир Бориславський розповів про складні умови прийняття Конституції України 1996 року, наголосивши на тому, що й до сьогодні для українського суспільства найбільш актуальною залишається проблема реалізації положень Конституції та вжиття дієвих заходів щодо її неухильного дотримання.
«Після введення в дію Конституції України 1996 року Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні повинна була прийняти майже 50 законів, що безпосередньо випливали з Основного Закону. Йдеться про базові закони в різних сферах соціальної практики. Однак, на жаль, багато з них так і не були прийняті, значна кількість нормативно-правових актів не була приведена у відповідність з нормами Конституції», – зазначив експерт.
За словами Любомира Бориславського, з моменту прийняття Конституції України 1996 року й до сьогодні звучать заклики про перегляд багатьох положень Основного Закону, а то й взагалі прийняття нової Конституції.
На думку професора, до цього потрібно ставитись вкрай обережно, адже це може виявитись черговим прагненням деяких політичних сил перекроїти Основний Закон «під себе». «Подібне спостерігалося й раніше, коли до Конституції України були внесені поправки. Ці поправки, проте, не зміцнили основи конституційного ладу і не тільки не зупинили конституційну кризу, але в чомусь, можливо, навіть сприяли їй», – додав Любомир Володимирович.
«Ніхто не вважає чинну Конституцію вершиною правової досконалості. Однак небезпечною ілюзією є переконання, що постійні перекроювання Основного Закону, навіть із бажання «покращити» її, підуть суспільству на користь. Пора, зрештою, навчитися жити за чинною Конституцією, поважати закони держави, збагачувати їх зміст правозастосовною, передусім – судовою, практикою». – переконаний член Конституційної комісії Любомир Бориславський.
Попри низку зауваг, професор вважає, що внесення змін до Конституції України – на часі, проте цей процес має бути добре продуманим і виваженим.
На невідкладності конституційної реформи наголосив і старший викладач Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Сергій Рудюк.
«Як свідчить світовий історичний досвід державотворення, тільки незалежна національна держава забезпечує кожному народові найкращі умови для його всебічного духовного й матеріального розвитку», – відзначив Сергій Рудюк і розповів про те, як під тиском українського національно-визвольного руху Верховна Рада Української РСР 16 липня 1990 року ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, що стала основою для Конституції та законів.
Науковець наголосив, що творці Конституції України 1996 року не виконали вимог Декларації про державний суверенітет України.
«Відсутність положення про національну державу українського народу – не єдина хиба в Основному Законі країни. Гострим залишається сьогодні й мовне питання», – зауважив Сергій Рудюк, окресливши коло першочергових питань, які потребують змін і відповідного закріплення в державній Конституції.
Після активного обговорення проблематики основних засад конституційної реформи в Україні експерти дійшли висновку, що лише впровадження в правове поле принципу справедливості зробить можливим проведення дійсних, а не фальшивих реформ нашого суспільства.
«Реалізація конституційних положень передбачає повне втілення їх у життя. Відтак, усі форми реалізації мають бути спрямовані на те, щоб перетворити на дійсність виражену в Конституції волю народу», – вважають науковці.
Нагадаємо, що 27 листопада 2015 року понад 100 фахівців у сфері економіки, філософії, психології та юриспруденції зі Львова, Харкова і Києва зібралися у Львівському національному університеті імені Івана Франка, аби обговорити проблеми безпеки українського народу в ХХІ столітті й випрацювати відповідні рішення під час Всеукраїнської науково-практичної конференції на тему: «Безпека українського народу в ХХІ столітті».
