Bilanyuk

Наук. інтереси: експерим. дослідження, присв. вивченню механізмів ядерних реакцій і структури атомних ядер; найвідоміше наук. досягнення – праця, опубл. 1962 у співавт. з інд. фізиком Дж. Сударшаном в “American J. of Physics” про можливість існування частинок, що рухаються зі швидкостями, більшими від швидкості світла у вакуумі.

Бл. 100 праць, зокр., Завдання ядерних дослідів (Вісті укр. інженерів. 1959. Ч. 1 (162)); Meta-Relativity (Amer. J. Phys. 1962. Vol. 30; with co-auth.); Diproton and the H3 (d, t) He2 Reaction (Phys. Lett. Vol. 7; with co-auth.); Reliability of Fractional Registry and Nuclear Spectra (Nuclear Instruments and Methods. 1966. Vol. 44; with co-auth.); Джордж Ґамов, 1904–1968 (Наук.-тех. вісн. Торонто; Мюнхен. Ч. 2); Тахіони. Вибрані публікації до 40-річчя тахіонової гіпотези (Львів, 2002). Опубл. матеріали про укр. фізиків діаспори (Фіз. зб. НТШ. Львів. Т. 1).

Іноз. член НАНУ (1992); дійс. член (з 1975), президент (1998–2006) УВАН (США); почес. член Т-ва укр. інженерів Америки (з 1987); дійс. член НТШ у США; член амер. і європ. наук. т-в, член ред. колегії “Укр. фіз. ж.”, ж. “Світ фізики” та “Фіз. зб. НТШ”. Ред. гасел з фізики в “Енциклопедії українознавства” та англомовній “Encyclopedia of Ukraine”. Премія ім. К.Д. Синельникова НАНУ (1996). Dr. honoris causa Львів. ун-ту (2002).

Л-ра: Who’s Who in the World. 1978–83; American Men and Women of Science. “Physical Science” (1973–99); Who’s Who in America. 1974; Who’s Who in Technology. 1984, 1989; Фіз. зб. НТШ. 1996. Т. 2; 2002. Т. 5; ЕСУ. 2003. Т. 2; Вісн. НТШ. Ч. 29; 2006. Ч. 37; Хто є хто в Україні. К., 2004; Шарапова В. Українські фізики та астрономи. Тернопіль, 2008.

Я. Довгий