ІВАНИЧУК Роман Іванович (27.V.1929, с. Трач тепер Косівського р-ну Івано-Франк. обл.) – письменник, проф. (1995). Закінчив філол. ф-т Львів. ун-ту (1957). У 1957–63 учителював; 1963–1990 зав. відділу прози ж. “Жовтень” (тепер “Дзвін”); з 1995 проф. каф. укр. л-ри Львів. ун-ту.
Наук. інтереси: “білі плями” нац. історії.
Авт. зб. новел Прут несе кригу (1958), Не рубайте ясенів (1961), Під склепінням храму (1961), Тополина заметіль (1965), Дім на горі (1969), Сиві ночі (1975); трилогії Край битого шляху; романів та повістей Мальви (Яничари, 1968, 1992), Журавлиний крик (1968, опубл. 1988), Черлене вино (1977), Манускрипт з вулиці Руської (1979), Вода з каменю (1982), Четвертий вимір (1984), Шрами на скалі (1987), Орда (1989, 1992), Бо війна війною (1989), Смерть Юди (1997), Благослови, душе моя, Господа (1993), Космацький гердан (2002)та ін.
Нар. депутат ВР України (1990–94). Голова т-ва “Просвіта” (з 1988). Премія ім. А. Головка (1979), Держ. премія ім. Т. Шевченка (1984); Премія ім. І. Мазепи (1999). Герой України (2009).
Л-ра: УЛЕ. Т. 2; ЕЛ. Т. 2; ЕІУ. Т. 3; Андрусів С.М. Роман Іваничук // Історія укр. л-ри ХХ ст.: У 2 кн. К., 1995.Кн. 2. Ч. 2 (1960-ті роки); Денисюк І. Мислячий історичний роман // Іваничук Р. Яничари. Львів, 1992; Роздольська (Яремчук) І. “…Я для себе усе з’ясував…”: штрихи до сильвети Романа Іваничука // Дзвін. 2001. № 4; Слабошпицький М. Мости між поколіннями епох // Слабошпицький М. Літ. профілі: Літ.-крит. нариси. К., 1984.
І. Яремчук