Підведено підсумки роботи 35 Європейського кристалографічного конгресу (35 European Crystallographic Meeting, ECM35), що проходив впродовж 25-29 серпня 2025 року у Конгрес-центрі Познані (Польща). Науковий захід спільно організували Львівський національний університет імені Івана Франка та Університет імені Адама Міцкевича у Познані за безпосередньої підтримки Європейської кристалографічної асоціації, Комітету кристалографів України та Польської кристалографічної асоціації. Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка академік НАН України, професор Роман Гладишевський очолив науковий (програмний) комітет конгресу, а декан хімічного факультету Університету імені Адама Міцкевича у Познані професор Мацей Кубіцькі – організаційний комітет. Від України членами наукового комітету конгресу були науковці класичних університетів і наукових установ: Володимир Павлюк – професор кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, Катерина Теребіленко – доцентка кафедри неорганічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ігор Завалій – академік НАН України, професор, завідувач відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка НАН України (м. Львів) та Світлана Шишкіна – завідувач відділу рентгеноструктурних досліджень та квантової хімії ім. О.В. Шишкіна Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України (м. Харків). В організаційному комітеті Україну представляли Григорій Дмитрів – співголова, декан хімічного факультету та Світлана Пукас – доцентка, в.о. завідувача кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка.
Урочисте відкриття конгресу відбулося за участю Василя Боднара – Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща, Яцека Яськовяка – мера міста Познань, Аріє ван дер Лє – президента Європейської кристалографічної асоціації, Романа Гладишевського – ректора Львівського національного університету імені Івана Франка та Мацея Кубіцького – декана хімічного факультету Університету імені Адама Міцкевича.
Науковий форум об’єднав провідних кристалографів і кристалохіміків, які представляли наукові центри 43 країн: Австралії, Австрії, Азербайджану, Алжиру, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Греції, Данії, Ізраїлю, Індії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Китаю, Кореї, Латвії, Литви, Марокко, Нідерландів, Німеччини, Нової Зеландії, Норвегії, Південної Африки, Польщі, Португалії, Саудівської Аравії, Сербії, Словаччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, США, Тайваню, Угорщини, України, Уругваю, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії, Швеції, Японії. Загалом конгрес відвідали понад 700 дослідників, які обговорили найновіші досягнення кристалографії та суміжних наук, зокрема було виокремлено п’ять основних напрямів: біологічна та макромолекулярна кристалографія, матеріали та мінерали, фізична та фундаментальна кристалографія, хімічна кристалографія, експериментальні та обчислювальні методи. Було заслухано дві пленарні та дев’ятнадцять ключових лекцій, 96 запрошених доповідей, 146 усних повідомлень та 275 стендових презентацій в рамках 48-ми мікросимпозіумів.
Пленарні лекції виголосили вчені: Свен Лідін – професор Університету м. Лунд, президент Шведської Королівської академії наук (лекція на тему «Кристалографія – поняття, що постійно переосмислюється») та Сімон Біліндже – професор Колумбійського університету, м. Нью Йорк, дослідник Національної лабораторії Міністерства енергетики США (лекція на тему «Штучний інтелект/машинне навчання в кристалографії: що він може нам дати, що ми можемо з ним зробити?»). Ключові лекції були присвячені широкому колу тем і дисциплін, серед яких – біологія, матеріалознавство, хімія, фізика, ріст кристалів, мінералогія, методи, розрахунки та інструментарій. Окремо варто відзначити ключову лекцію виголошену науковим секретарем Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України (м. Харків) Іліасом Щербаковим на тему «Монокристали та не тільки – дослідження та навчання в Харкові на тлі вибухів та повітряних тривог». Він розповів, як жив та працював колектив НТК в умовах війни у прифронтовому Харкові, як вдалося зберегти обладнання та продовжити дослідження при постійних обстрілах, перебоях та відсутності електрики.
Львівський національний університет імені Івана Франка на конференції був представлений численною делегацією (14 осіб), окрім представників наукового та організаційного комітетів участь у роботі конгресу взяли проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці старша дослідниця Христина Міліянчук, працівники кафедри неорганічної хімії – доцентка Оксана Заремба, старші наукові співробітники Василь Кордан та Ярослав Токайчук, а також аспіранти Анастасія Брода, Андріана Іванушко, Назар Саідов, Христина Хрущик та студенти Дмитро Дмитрів і Богдан Коротошин. Усі науковці з Львівського університету були співавторами тез доповідей в рамках шести мікросимпозіумів з такими тематиками: взаємозв’язки між структурою та властивостями в матеріалах, матеріали для зберігання та перетворення енергії, інтерметалічні сполуки та їхні похідні, від кристалічної структури до магнітної структури, динаміка та невпорядкування у складних системах та/або в екстремальних умовах, молекулярна структура та хімічний зв’язок. Роман Гладишевський, Богдан Коротошин та Ярослав Токайчук – співавтори усних доповідей. Анастасія Брода, Андріана Іванушко, Дмитро Дмитрів, Оксана Заремба, Василь Кордан, Світлана Пукас, Назар Саідов та Христина Хрущик вели цікаві наукові дискусії впродовж чотирьох днів стендових сесій. Більше того Христина Міліянчук, Володимир Павлюк, Василь Кордан та Ярослав Токайчук головували на чотирьох мікросимпозіумах та забезпечили змістовну наукову програму. Учасники не лише презентували результати експериментальних досліджень, але й поглиблювали міжнародну співпрацю ЛНУ ім. Івана Франка з науковими центрами інших держав.
Ще більш численною на цьому конгресі була делегація випускників Львівського університету (17 осіб), які зараз працюють у відомих наукових інституціях як в Україні, так і за кордоном. Зокрема Юрій Гринь з Інституту хімічної фізики твердого тіла товариства Макса Планка (м. Дрезден, Німеччина) виголосив ключову лекцію, Віктор Глухий (Технічний університет м. Мюнхен, Німеччина), Павло Солоха (Університет м. Генуя, Італія) та Максим Ярема (Федеральна вища технічна школа Цюриха, Швейцарія) – запрошені доповідачі, Наталія Гулай (Ліверпульський університет, Англія), Ігор Завалій (Фізико-механічний інститут імені Г.В. Карпенка НАН України, м. Львів, Україна) та Ярослав Філінчук (Католицький університет Левена, Бельгія) виступили з усними повідомленнями, Тамара Беднарчук та Василь Кінжибало (Інститут низьких температур та структурних досліджень Польської академії наук, м. Вроцлав, Польща), Юрій Вербовицький (Фізико-механічний інститут імені Г.В. Карпенка НАН України, м. Львів, Україна) Оксана Данилюк, Катерина Кравець та Микола Кравець (Інститут фізичної хімії Польської академії наук, м. Варшава, Польща), Юрій Довгалюк (Паризький інститут пористих матеріалів, Франція), Ігор Ощаповський (Інститут ядерної фізики Польської академії наук, м. Краків, Польща), Віталій Ромака (Дрезденський технічний університет, Німеччина) та Володимир Світлик (Інститут екології ресурсів при Центрі Гельмгольца Дрезден-Россендор, м. Дрезден, Німеччина) представили стендові повідомлення.
Це була насичена та динамічна п’ятиденна наукова подія, що надала широкі можливості для ознайомлення з усіма актуальними напрямами кристалографії та супроводжувалася масштабною комерційною виставкою. На закритті конгресу учасникам вручили низку нагород, зокрема й аспірантка Львівського університету Андріана Іванушко отримала приз за найкращий постер від Міжнародної спілки кристалографів (IUCr).
Цікавою була й культурна програма конференції. Учасники насолодилися концертом класичної музики в головному корпусі Університету імені Адама Міцкевича у Познані та джазовою композицією в конгрес-центрі. Для молодих кристалографів організували зустріч-вечірку, а усіх охочих запросили на відкриту лекцію «Нобелівський лауреат Макс фон Лауе був школярем у Познані».
Під час конгресу учасники мали змогу ближче познайомитися з Україною, зокрема звучало натхненне музичне вітання від Народного дівочого хору «Ліра» Львівського національного університету імені Івана Франка (керівниця і диригентка хору Оксана Мельничук). До того ж в холі конгрес-центру було облаштовано український простір, де сповна відчувалася атмосфера Львова. Окрема інсталяція була приурочена Національному реабілітаційному центру «НЕЗЛАМНІ». Учасники мали можливість взяти сувенір – листівку чи магніт із символікою Львова, скуштувати львівські солодощі та долучитися донатами до ініціативи «НЕЗЛАМНІ».
Окремої уваги заслуговує семінар «Кристалографія у школі», що відбувся 25-26 серпня 2025 року, як сателітний захід 35 Європейського кристалографічного конгресу. Участь у семінарі взяли 25 вчителів загальноосвітніх шкіл, в тому числі четверо вчителів зі Львова та Львівщини, під керівництвом яких учні беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі юних дослідників «Кристали» імені Євгена Гладишевського: Світлана Деленко (Савчинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сокальської міської ради Львівської області), Наталія Заціха (КЗ ЛОР «Львівський науковий ліцей №1 ім. Б.-І. Антонича»), Наталія Паращак (Навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа №2 – гімназія», м. Трускавець, Львівська область) та Наталія Хмель (Середня загальноосвітня школа №67 м. Львова). Цей дводенний захід проходив у Ліцеї ім. Св. Яна Кантего, у якому навчався нобелівський лауреат з фізики Макс фон Лауе. Вчений вперше довів, що рентгенівське випромінювання має хвильову природу, продемонструвавши його дифракцію на кристалі. Це відкриття стало фундаментальним для розвитку кристалографії та фізики і хімії твердого тіла. Метою семінару була інтеграція елементів кристалографії в навчальні програми з предметів STEM (хімія, фізика, біологія, математика) у школах. Відбулося обговорення того, як передавати знання від академічних кристалографів шкільній спільноті, за активної участі вчителів. Під час семінару вчителі ділилися досвідом щодо особливостей викладання тем, що стосуються кристалографії. Учасники дискутували як подати навчальний матеріал учням, щоб показати, що кристалографія – це не абстрактна наука, а фундамент для новітніх технологій.
