Розпочала роботу ХІХ Всеукраїнська наукова конференція молодих філологів «Vivat Academia»

Сьогодні, 16 квітня 2021 року, у дистанційному форматі розпочала роботу ХІХ Всеукраїнська наукова конференція молодих філологів «Vivat Academia» – «Аристократка українського духу», присвячена 150-річчю від дня народження Лесі Українки. Цьогоріч захід організували науковці філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка спільно з кафедрою болгарської мови Університету імені проф. д-р Асена Златарова (Бургас, Болгарія) та кафедрою слов’янських мов Софійського університету імені Св. Климента Охридського (Софія, Болгарія). Модерував засідання декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський. Проректор зазначив, що сьогоднішній форум є результатом плідної співпраці вчених філологічного факультету Львівського університету з болгарськими колегами, а до уваги учасників конференції буде представлено майже 60 доповідей за авторством молодих науковців зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Луцька, Полтави, Чернівців, а також наших партнерів з Софії і Бургаса у галузях мовознавства, літературознавства, фольклористики і славістики.

«Особливої уваги заслуговує тематика пленарної сесії, присвяченої творчості Лесі Українки в контексті загальносвітового й українського літературного процесу. Постать Лесі Українки влучно характеризує тема конференції – «Аристократка українського духу». Представниця національно свідомої родини, що сповідувала європейські цінності, постійно залучена у діяльність творчої еліти, вчених, громадських діячів, уособлює інтелектуальний стержень української нації, є будівничою могутніх культурних пластів зі словом в арсеналі своєї зброї», – підкреслив Роман Євгенович, побажавши учасникам наукового форму знайти істину в жвавих дискусіях та успішно продовжити наукову кар’єру.

Декан філологічного факультету Святослав Пилипчук, звертаючись до присутніх, наголосив на тому, що ця конференція вже стала візитівкою філологічного факультету. Декан переконаний, що такі заходи дають можливість і нагоду молодим адептам науки апробувати свої сили і долучитися до наукової дискусії. «Цьогоріч ми присвятили конференцію постаті Лесі Українки, яка є знаковою для української культури. Творчість Лесі Українки є дуже багатогранною, адже в ній представлено і прекрасні зразки художньої прози, і поетичні зразки і, звичайно ж, унікальні драматичні поеми. Водночас у Лесі Українки був широкий діапазон наукових зацікавлень», – констатував Святослав Михайлович. Декан також зауважив, що  цьогоріч до участі в конференції зголосилася велика кількість молодих науковців, які пропонують дуже різноманітну проблематику і крізь призму досліджень творчості Лесі Українки виходять на ширші проблеми. А відтак, за словами декана, можна зробити висновок, що «молода наукова громада зацікавлена у вивченні класичної спадщини, адже це є основою нашого національного буття, нашого духу, нашої культури і літератури».

Привітав колег також заступник декана філологічного факультету з наукової і навчально-виховної роботи Ігор Гунчик, який підкреслив, що цьогоріч до наукового заходу вперше долучилася школярка, що свідчить про широкий віковий діапазон учасників форуму. «Тематика конференції є надзвичайно актуальною і широко представленою – це не тільки дослідження, які є важливими у контексті ювілею, але й широка філологічна проблематика, яка торкається літературознавчих, мовознавчих, фольклористичних студій», – зазначив Ігор Володимирович.

Упродовж пленарного засідання учасники презентували цікаві, змістовні та оригінальні доповіді. Так, під музичний супровід Ігор Дорошенко та Ганна Радько з Полтави представили доповідь на тему  «Інтерсеміотичний аспект лірики Лесі Українки (взаємодія слова і музики на матеріалі циклу «Сім струн»)». Анна Комариця зі Львова виступила з тематичною доповіддю «Драма «Блакитна троянда» Лесі Українки у контексті європейського модернізму». Натомість киянка Тетяна Броварець поділилася своїм дослідженням «Фольклоризація Лесиної спадщини в епіграфічній вишивці». Тетяна Легерко з Луцька розповіла колегам про флористичну образність поезій Лесі Українки, що не ввійшли до збірок, а Ангеліна Фуштей з Івано-Франківська представила доповідь «Функціонування граматичних омонімів у драматичному тексті Лесі Українки».

В рамках роботи пленарного засідання також відбулася презентація четвертого випуску збірника наукових праць «Vivat Academia» (Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2020. – Вип. 4. – 152 с.).

Надалі молоді філологи продовжили наукові дискусії у чотирьох секціях – «Літературознавство», «Мовознавство», «Фольклористика» та «Славістика». До слова, наукова проблематика конференції є надзвичайно широкою, адже охоплює не лише творчість Лесі Українки та представників її генерації в загальноєвропейському контексті, а й низку мовознавчих проблем. Упродовж дня учасники конференції, зокрема, дискутуватимуть про історію, теорію та поетику фольклору, українську мову в синхронному та діахронному вимірах, сучасну інтерпретацію мовознавчих проблем та спектри філологічної орієнталістики.