Розпочала роботу Всеукраїнська наукова конференція «Література та історія: антропос – топос – тропос»

28 жовтня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочала роботу Всеукраїнська наукова конференція «Література та історія: антропос – топос – тропос», організована з нагоди 360-річчя Львівського університету та 20-річчя кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства філологічного факультету. У зв’язку з карантинними обмеженнями конференція проходить на платформі «Zoom».

Організували наукове зібрання кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства, Інститут Івана Франка НАН України та Наукове товариство імені Шевченка. На конференції представлено 54 доповіді від учасників з 13 міст України та двох представників з-закордону (Польща та Білорусь). Модератором заходу був виконувач обов’язків декана філологічного факультету Роман Крохмальний.

Учасників наукового зібрання привітав Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Він подякував усім, хто долучився до організації конференції і привітав кафедру теорії літератури та порівняльного літературознавства з 20-річним ювілеєм. Ректор високо оцінив діяльність кафедри за час її існування і висловив впевненість у подальших позитивних перспективах її розвитку. «Від моменту створення й до сьогодні кафедра не просто сформувалася як така, а й відбулася в науковому плані, що засвідчує вагомий потенціал Університету, філологічного факультету і кафедри зокрема. Створення такої кафедри є свідченням того, що теорія літератури і порівняльне літературознавство є перспективними та актуальними галузями, а знайомство з доробком науковців кафедри підтверджує вагомість та фундаментальність проведених досліджень і наукових форумів», – зазначив Володимир Петрович і додав, що тематика конференції, зокрема питання взаємозв’язків літератури та історії, проблеми збереження національної пам’яті, впливу травматичного досвіду, є надзвичайно важливими й актуальними у наш час, «коли ми говоримо про подальші кроки формування і розвитку української нації в непростих умовах міжкультурного діалогу, який дуже часто відбувається досить агресивно».

До привітань долучився також голова Наукового товариства імені Шевченка, академік НАН України, професор Роман Кушнір. Він привітав учасників конференції від імені НТШ і розповів про історію створення товариства та його зв’язки з Львівським університетом. «Наукове товариство імені Шевченка – це товариство, яке майже 150 років тому постало у Львові як літературознавче, а згодом стало науковим. Іван Франко, ім’я якого носить Університет і постать якого тісно з ним пов’язана, був головою філологічної секції цього товариства. На жаль, у 1940-му році товариство припинило свою діяльність в Україні і працювало за кордоном – у Європі, в Канаді, в США та Австралії. Аж у 1989 році Наукове товариство імені Шевченка відродилось у Львові, і якраз філологічна секція та літературознавча комісія стали одними з тих, хто продовжує славні традиції ще довоєнного товариства», – розповів Роман Кушнір і наголосив на цінності співпраці Львівського університету та НТШ, висловивши сподівання на подальші тісні та плідні контакти, зокрема в царині літературознавства.

Заступниця директора Інституту Івана Франка НАН України Алла Швець також доєдналася до вітальних слів і підкреслила актуальність тематики конференції: «Ми високо цінуємо засадничу ідею такої назви конференції, різні напрями якої згуртовані ідеєю людинознавства, адже література дає багатий, невичерпний матеріал для пізнання цього складного феномена людини, який ще потребує свого розкодування, пояснення, на що і зорієнтована наша конференція. Заявлена в темі співдія літератури та історії є не просто зближенням фундаментальних суміжних дисциплін, це фактично видозміна формату сучасної культурології з орієнтуванням на міждисциплінарне завдання антропологічної перспективи. З іншого боку, література сьогодні отримує унікальну можливість бути генератором історичної пам’яті, відтворювати колективні настрої, свідомість соціуму і таким чином набувати статусу духовної історії нації». Акцентуючи увагу на новаторстві назви конференції як втіленні нового підходу до трактування літератури, Алла Швець додала: «Сьогодні на тлі множинності, альтернативності підходів до тлумачення наукового тексту, на мій погляд, запропонована в назві конференції тріада, чи навіть своєрідне методологічне осердя, – «антропос – топос – тропос» може стати особливо популярною науковою пропозицією, яка має всі шанси стати універсальним концептом сучасних гуманітарних студій і новою формулою для осмислення текстів, адже ця парадигма в центрі ставить людину, трактуючи її як істоту, що сприймає й переживає світ, живе і мислить в конкретному культурному ареалі, тобто топосі, і ословлює своє сприйняття світу через образно-поняттєву категорію тропосу».

Завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професор Михайло Гнатюк, звертаючись до учасників, наголосив, що назва конференції – «Література та історія» – перш за все апелює до тих традицій вивчення літературознавства, які десятиліттями складалися у Львівському університеті. Михайло Іванович розповів про історію заснування та розвитку кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, окресливши основні віхи її діяльності та згадавши про знакові публікації співробітників кафедри. «Кафедру було засновано у 2001 році для того, щоб ті літературознавчі напрацювання, які має Львівський університет протягом усієї історії, спрямувати у певне русло. З 2001 року кафедру очолив відомий український літературознавець, член-кореспондент НАН України, професор Микола Ільницький, навколо якого за цей час згуртувався потужний колектив, здатний вирішувати найважливіші проблеми, які стосуються літературознавства, зокрема теорії літератури і порівняльного літературознавства». Принагідно Михайло Іванович згадав про Патрона Університету Івана Франка, який у своїх наукових працях значну увагу приділяв саме порівняльним студіям у літературознавстві, а також про визначних дослідників, які працювали в Університеті і зверталися до питань теорії літератури і порівняльного літературознавства, зокрема про Романа Інґардена, одного із засновників феноменологічних студій, та польську дослідницю Стефанію Скварчинську, авторку відомої праці «Теорія літератури».

Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання, під час якого учасники заходу заслухали п’ять доповідей. Зокрема, з доповіддю на тему «Українська урбаністична проза: проблеми верифікації» виступив завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професор Михайло Гнатюк. Тему «Наратив війни в життєтворчості Василя Стефаника і Наталії Кобринської (художня репрезентація травматичного досвіду)» представила заступниця директора Інституту Івана Франка НАН України Алла Швець. Професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Олена Галета поділилася науковими ідеями з теми «Канон та спільнота: (ре)концептуалізація української літератури періоду Незалежності». З доповідями виступили також гості конференції Катажина Якубовська-Кравчик (Варшава), яка окреслила тему воєнних просторів і місць у пейзажі дитинства, і Софія Філоненко (Бердянськ), яка розповіла про жанрові мандрівки детективу в історію у романах Богдана Коломійчука.

Після пленарного засідання учасники конференції продовжили роботу у п’яти секціях: «Історична пам’ять, травматичний досвід та сучасне переосмислення минулого в літературі та мистецтві», «Транзитні простори літератури та пошуки національної ідентичності», «Література як культурна біографія: особисте, колективне, національне», «Міжмистецькі простори культури: поетика та рецепція», «Ландшафти пам’яті та пошуки власного Я/Ми».

Згідно з програмою, наукове зібрання триватиме два дні – 28-29 жовтня. 29 жовтня буде підбито підсумки конференції, після чого відбудеться закриття заходу. Матеріали конференції будуть опубліковані в науковому періодичному виданні «Вісник Львівського університету. Серія філологічна».

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото