7 травня 2026 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція «Людина, природа, суспільство: сучасні виклики взаємодії», присвячена світлій пам’яті професорів Миколи Назарука та Семена Кукурузи.
Організаторами наукового форуму є кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи географічного факультету Львівського університету спільно з Інститутом екології Карпат НАН України, Державною екологічною інспекцією України у Львівській області, департаментом екології і природних ресурсів ЛОВА, управлінням екології та природних ресурсів ЛМР та ТЗоВ «Компанія «Центр ЛТД». Захід відбувався у змішаному форматі з можливістю доєднання через платформу Zoom.
Урочисте відкриття конференції розпочалося з вітальних слів від представників адміністрації Університету та факультету, а також гостей заходу. Першою з привітанням виступила проректорка з наукової роботи та інновацій ЛНУ ім. Івана Франка професорка Олена Квас. Вона підкреслила, що конференція стала не лише нагодою вшанувати пам’ять видатних науковців, а й можливістю переосмислити історію географічного факультету та його наукових традицій. «Сьогодні чудесний день памʼяті. Приємно, що ми мали можливість працювати з такими колегами і щодня переймати їхній досвід. Цей день надзвичайно важливий для кожного з присутніх тут, адже дозволить нам ретроспективно переглянути історію факультету, історію творення декількох потужних наукових шкіл та пригадати людей, які долучилися до поступу географічної науки», – зазначила Олена Квас та наголосила, що пам’ять про постаті, які формували факультет, є важливою складовою розвитку нових поколінь науковців та продовження академічних традицій Університету.
До слова запросили і декана географічного факультету Володимира Біланюка. Він у своєму виступі поділився особистими спогадами про професорів Семена Кукурузу та Миколу Назарука, наголосивши, що це були дві абсолютно різні постаті з унікальними світобаченнями. Володимир Біланюк розповів про науковців не лише як про знаних педагогів і дослідників, а й як про людей, які залишили помітний слід у житті колег та студентів. «Хоч їх об’єднувала робота на одній кафедрі, це були дві різні особистості. Семен Кукуруза був чудовим керівником та організатором, педантичним, зібраним та організованим, справедливим адміністратором і талановитим науковцем. Микола Назарук – добрий, щирий, мав тісні наукові контакти з різними університетами, був автором численних підручників та посібників», – розповів декан. Упродовж виступу Володимир Біланюк звернувся до життєвого та наукового шляху професорів, акцентуючи не лише на їхніх професійних здобутках, а й на рисах характеру та особистому внеску у формування академічного середовища факультету.
Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання конференції, присвячене знаковим постатям кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи та вшануванню наукової спадщини професорів Миколи Назарука і Семена Кукурудзи. Учасники обговорили їхній внесок у розвиток географічної науки, екологічних досліджень та формування наукових шкіл.
Під час засідання прозвучали доповіді про життєвий і творчий шлях професора Миколи Назарука, його викладацьку діяльність, наукові здобутки та роль у розвитку географічного факультету. Окрему увагу приділили особистісним рисам науковця, його педагогічному впливу та спогадам колег, учнів і друзів про професора Семена Кукурудзу. Також учасники звернулися до постаті професора Степана Стойка, зокрема його гімназійних років і становлення як науковця. Пленарне засідання стало нагодою не лише згадати видатних учених, а й осмислити значення їхньої наукової та освітньої спадщини для сучасної географії та природоохоронної діяльності.
Надалі доповіді учасників за тематикою були поділені на три секції, присвячені актуальним проблемам взаємодії людини, природи та суспільства. Під час роботи секції «Сучасні виклики природокористування і охорони природи» учасники зосередили увагу на питаннях екологічної безпеки, збереження природних ресурсів та аналізу сучасних геоекологічних ризиків. Доповіді стосувалися надзвичайних природних і антропогенно спричинених ситуацій, проблем забруднення атмосферного повітря, стану національних природних парків в умовах війни, втрат лісового покриву Українських Карпат, а також дослідження високогірних озер, боліт, природних екосистем і використання геоінформаційних технологій у природоохоронній діяльності. Окрему увагу приділили питанням адаптації до змін клімату, оптимізації землекористування та екологічним проблемам територіальних громад.
У межах секції «Екологічна безпека та сталий розвиток громад і територій» обговорювали екологічні аспекти розвитку міст і громад, ефективне використання природно-ресурсного потенціалу, а також виклики повоєнного відновлення територій. Тематика доповідей охоплювала питання трансформації міського середовища, розвитку зеленої інфраструктури, екологізації готельного господарства, рекреаційного використання міських парків, функціонування природно-заповідного фонду та GIS-моделювання антропогенних змін ландшафтів. Значну увагу приділили проблемам сталого розвитку територіальних громад і формуванню екологічно збалансованого простору.
Секція «Екологічна освіта для гармонізації суспільного розвитку» була присвячена ролі освіти у формуванні екологічної свідомості та сталого стилю життя. Учасники говорили про викладання природничих дисциплін, екологічну компетентність здобувачів освіти, впровадження геоінформаційних технологій у підготовці сучасних фахівців, а також про популяризацію сортування відходів, відповідального споживання й органічної продукції. Доповідачі наголошували на важливості екологічної освіти як інструменту гармонізації суспільного розвитку та формування відповідального ставлення до довкілля.
Згідно з програмою, з 8 до 10 травня проходитиме виїзне засідання, у межах якого, зокрема, відбудеться екскурсія в Центрі реабілітації диких тварин та Музеї «Природа землі Галицької» (Галицький національний природний парк), після чого учасники мають прибути на Чорногірський географічний стаціонар. 9 травня відбудеться екскурсія за маршрутом «Чорногірський географічний стаціонар – басейн р. Прут – урочище Бабина Яма – полонина Кукуль – полонина Закукуль – стелла пам’яті доцента М. З. Гамкала – Чорногірський географічний стаціонар». Після екскурсії відбудеться наукове засідання, під час якого поговорять про екоосвітню діяльність кафедри, гірські туристичні маршрути, природоорієнтовані рішення і технології для збереження біорізноманіття та інші актуальні питання. Наступного дня планується екскурсія на водоспад Пробій (м. Яремче) та прибуття до Львова.
