15 квітня 2026 року у читальній залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу XXII Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів «Молодь і поступ біології», приурочена до 90-річчя кафедри мікробіології біологічного факультету. Захід традиційно об’єднав молодих дослідників, науковців та міжнародних партнерів навколо актуальних проблем сучасної біології.
Урочисте відкриття пленарного засідання відбулося відповідно до програми конференції. Із вітальним словом виступив декан біологічного факультету, доцент Ігор Хамар, який окреслив значення наукового форуму як платформи для професійного становлення молодих учених. Після виконання Державного Гімну України учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих захисників України.
Звертаючись до учасників конференції, проректорка з наукової роботи та інновацій професорка Олена Квас акцентувала на тяглості традиції цієї конференції, наголосивши, що учасники минулих років вже сьогодні формують сучасний науковий дискурс та очолюють інноваційні дослідницькі проєкти. Міжнародний вимір конференції засвідчила участь представниці Інституту біології Поморського університету в Слупську – професорки Магдалени Пʼєкутовської, яка у вітальному слові підкреслила значення наукового партнерства та мобільності молодих дослідників у сучасному європейському академічному просторі.
Пленарне засідання продовжилося науковими доповідями, що репрезентують широкий спектр сучасних біологічних досліджень. Зокрема, у доповіді завідувачки кафедри мікробіології, професорки Світлани Гнатуш «Історія мікробіологічних досліджень у Львівському університеті» висвітлено етапи становлення наукової школи, персоналії дослідників та трансформацію тематичних пріоритетів від класичних мікробіологічних підходів до міждисциплінарних досліджень.
Авторами інших доповідей були молоді вчені. Доктор біологічних наук Олександр Ющук представив доповідь, у якій акцентовано біотехнологічний потенціал рідкісних актиноміцетів як джерела нових глікопептидних сполук, актуальних для створення антимікробних препаратів нового покоління. Доповідь аспірантки Катерини Юнко була присвячена порівняльному аналізу окисно-відновного гомеостазу двостулкових молюсків у прісноводних і морських екосистемах за впливу новітніх мікрозабруднювачів, що має важливе значення для екотоксикології та моніторингу довкілля. У виступі аспірантки Тетяни Петрин розглянуто перспективи застосування міцелію лікарського гриба Ganoderma lucidum для корекції порушень вуглеводного та ліпідного обміну за умов експериментального метаболічного синдрому, що відкриває нові можливості для розробки функціональних біопрепаратів. Завершила пленарну частину доповідь доцентки, к.б.н. Ярини Шалай, присвячена протипухлинному потенціалу сульфуровмісних гетероциклів – класу сполук, що привертає значну увагу в контексті пошуку нових ефективних онкотерапевтичних агентів.
Попереду – кілька днів інтенсивної роботи, секційні засідання, міждисциплінарні дискусії та формування нових наукових ідей, що визначатимуть подальший поступ біологічної науки.
