Розпочалась XІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми геології України»

3 жовтня 2022 року на геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу XІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми геології України». Традиційний захід, який об’єднує науковців з різних регіонів нашої держави, цьогоріч відбувається у дистанційному форматі на платформі Microsoft Teams.

Вітальним словом відкрив конференцію проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. «Мені приємно, що ані світова пандемія, ані війна не завадила проведенню вже традиційного зібрання провідних геологів. Тому цьогоріч ми знову обговорюватимемо найвагоміші здобутки та найактуальніші проблеми галузі. Сьогодення ставить нові виклики, змінює пріоритети, втім кожен повинен залишатися воїном на своєму фронті і працювати на благо перемоги та подальшого відновлення України», – зазначив Роман Євгенович.

Також проректор окреслив головні віхи історії становлення наукового напряму геології в Університеті, наголосив на вагомому внеску геологічної школи у розвиток нашої Alma mater та відзначив імена тих, хто своїми працями творив українську науку про Землю.

«Сьогодні не виникає сумніву щодо важливості для всього людства розвитку геологічних знань. Земні надра на рівні із сучасними технологіями сприяють розвитку економіки та є запорукою прогресу суспільства. Світовий устрій, геоекономіка, геополітика відчувають турбулентність, а тому новітні підходи є критично важливими для відновлення стабільності. Я впевнений, що сьогоднішня конференція створить належну платформу для обміну думками, пошуку алгоритму стратегічних рішень і дозволить зміцнити авторитет геології як науки», – акцентував Роман Гладишевський та висловив вдячність представникам геологічного факультету за ініціативність та плідну працю.

Зі щирими вітаннями до учасників конференції звернувся декан геологічного факультету, професор Микола Павлунь. «Радий бачити усіх на нашій вже ХІІІ Всеукраїнській науковій конференції «Проблеми геології України». Попередні 12 конференцій мали назву «Проблеми геології фанерозою України», цього ж року ми розширили тематику форуму, включивши до розгляду проблеми геології докембрію, адже він складає близько 85% часу геологічної історії Землі. Україна має по-своєму унікальну земну кору: тут поєднується і фанерозойські, і докембрійські структури. Сьогодні ми спробуємо обговорити та вирішити низку геологічних проблем, які базуються на цих особливостях. Я  бажаю усім колегам цікавих доповідей та плідних професійних дискусій», – зазначив Микола Миколайович.

Завідувач відділу геохімії глибинних флюїдів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, член-кореспондент НАН України, професор Ігор Наумко також підкреслив актуальність наукового зібрання. «Приємно, що тематика цьогорічної конференції значно ширша, ніж у попередніх, й охоплює не лише фанерозой, але й інші стратиграфічні комплекси України, з якими пов’язані наші корисні копалини. У конференції представлено широкий спектр як тем доповідей, так і регіонів України, з яких приєдналися учасники форуму. Надзвичайно цінно, що цією конференцією ми продовжуємо і розвиваємо ідею наших вчителів – відомих науковців, які започаткували геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка», – додав Ігор Наумко.

Завідувачка кафедри загальної та історичної геології і палеонтології Антоніна Іваніна наголосила, що «геологи працюють на майбутнє, тому порушувати наукову тяглість традиційного заходу не можна ні в період пандемії, ні в час війни». «Наша конференція – це важлива спільна платформа для обміну думками, ідеями, напрацюваннями та дослідженнями. Бажаю усім отримати задоволення від нової інформації», – зазначила Антоніна Іваніна.

Надалі конференція продовжила роботу у форматі доповідей. Відповідно до програми наукової зустрічі, упродовж 3-4 жовтня вчені-геологи обговорюватимуть наукове обґрунтування прогнозу промислових родовищ сукциніту на основі вивчення парагенезису з глауконітом, пограничні відклади крейди і палеогену в Українських зовнішніх Карпатах, чинники формування газоносності Донецького басейну, поширення форамініфер у верхньокрейдових відкладах пенінської кліпової зони Українських Карпат, просторовий розподіл вмістів оксидів алюмінію, заліза, титану і показника білизни в каолінах Йосипівського і Дубрівського родовищ елювіальних каолінів та багато інших тем, які становлять важливість для багатоаспектного розвитку української геології.

Детальніше з програмою заходу можна ознайомитися за посиланням.