5 травня 2021 року відбулося урочисте відкриття Міжнародної науково-практичної конференції учнів-членів Малої академії наук «Україна очима молодих». Зважаючи на карантинні обмеження, подія триває в онлайн-форматі. Конференцію, яка відбувається уже 11 років поспіль, проводить НЦ «Мала академія наук України» спільно з Львівською обласною МАН. Цьогорічний форум триватиме упродовж трьох днів. У ньому бере участь майже сотня старшокласників із 21 області України.

Під час урочистого відкриття конференції юних учасників привітала директорка КЗ ЛОР «Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді» Іванна Бородчук. «Конференція уже вдруге відбувається у дистанційному форматі, і я рада, що цього разу участь у ній може взяти ще більше молодих науковців. Цей захід є надзвичайно важливим для юних дослідників, адже дає їм широкі можливості поглибити свої знання та здобути цінний досвід», – зазначила Іванна Бородчук.

Директор Департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска зауважив, що найважливішим, на його думку, напрямом роботи конференції є дослідження на тему «Інноваційні форми просторового розвитку регіону». «І сталий розвиток, й екологія, й історія неможливі без інноваційних форм. Ми живемо в такий час, коли матеріальні речі поступово втрачають своє значення. Дедалі більшої ваги набувають ідеї. Саме такі конференції дають розуміння, що пошук ідей (і самі ідеї) мають відповідати трьом критеріям: мислимо глобально, діємо локально, додаємо до проєкту характерні риси нашої культури та традицій. Успіх конференції – це успіх кожного з Вас», – звернувся до молоді Олег Паска.

На думку директора НЦ «Мала академія наук» Оксена Лісового перешкоди, що їх створила пандемія, принесли молодому поколінню не лише випробування, але й нові можливості. «Діяти незалежно від зовнішніх обставин – це один із необхідних навиків, який треба формувати у юного покоління. Молодь, яка сьогодні бере участь у конференції – дійсно герої. Їм зараз складно відпрацьовувати програму, вчитись онлайн і не забувати про позашкільні програми, а декому ще й готуватись до ЗНО. Ви – молодці. Вас не зупиняє ніщо, а такі люди досягають мети. Участь і підготовка до таких заходів, як наша конференція, важливі для Вашого майбутнього. Про цей час Ви шкодувати не будете, адже, переконаний, уже розумієте перевагу інтелектуальної діяльності», – акцентував Оксен Лісовий та побажав учасникам нових відкриттів.

До вітального слова запросили проректора з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, віце-президента Львівської обласної МАН Романа Гладишевського. «Передаю усім вітання з Львівського університету, який завжди охоче згуртовує молодь і традиційно надає платформу для наукового дискурсу. Про актуальність цьогорічного форуму свідчить багатовекторність напрямів досліджень. Ми почуємо майже 100 доповідей, за кожною з яких стоять години ґрунтовних досліджень, опрацювання літератури, формування власних висновків та іншої кропіткої праці. Я переконаний, у науковому потенціалі учасників конференції для здійснення ними подальших звершень, реалізації успішних проєктів та створення корисних винаходів. Маю надію, що вже невдовзі, завдяки потужній силі науки, ми подолаємо пандемію і зможемо зустрітися наживо у Львівському університеті, відчути і пройнятися його духом і словом», – зазначив Роман Євгенович і наголосив на важливості співпраці ЛНУ ім. Івана Франка та МАН України для об’єднання молодих науковців, а відтак і здійснення революційних відкриттів у майбутньому.

Після урочистого відкриття конференція продовжила роботу у форматі пленарних засідань. Так, декан факультету прикладних наук Українського католицького університету, кандидат фізико-математичних наук, професор Ярослав Притула виголосив доповідь на тему «Дослідницькі лабораторії в університеті: як знайти свою першу роботу», пояснивши виникнення глобальних трендів і охарактеризувавши причини змін тенденцій на ринку праці. Також науковець спрогнозував низку навичок, які захочуть бачити роботодавці у своїх працівниках вже через 4 роки, і порадив молоді вже зараз звернути увагу на виробленні в собі таких компетенцій.

Співзасновник та керівник проєкту «Локальна історія», кандидат історичних наук Віталій Ляска розповів про те, «як з історії робити stories» і дав школярам практичні поради та приклади, які допоможуть розповідати про будь-що так, аби максимально зацікавити своїх слухачів, глядачів та читачів.

Доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат біологічних наук Ігор Дикий пояснив, які кліматичні зміни відбуваються на планеті на прикладі Української антарктичної станції «Академік Вернадський». «За понад 70 років середньорічна температура повітря на Антарктичному півострові зросла на 3-3,5° С. Це надзвичайно багато. І якщо в 1980-х роках найнижча зимова температура сягала -42,4° С, то у 2019 році вона не опускалася нижче -22° С. Така зимова температура є звичною для помірного кліматичного поясу, але ніяк не для Антарктиди», – наголосив Ігор Дикий.

Науковець пояснив, що таке потепління здійснює значний вплив на усі процеси, які відбуваються на півострові і на материку загалом: починаючи від зменшення площі льодовиків, відколу гігантських айсбергів довжиною до 300 кілометрів, і аж до значних, абсолютно нетипових, змін флори і фауни океану й суходолу. Зокрема, під загрозою є тюлені-крабоїди, холодолюбні пінгвіни Аделі та чимало інших істот. Натомість зростають популяції тих видів, які вміють пристосуватися до тепліших умов, урізноманітнюється флора Антарктиди завдяки птахам, що прилітають гніздитися на безсніжних берегах і приносять зі собою ДНК рослин нехарактерних для материка.

Вже 6 травня юні дослідники презентували свої власні дослідження, які здійснювали за такими напрямками: «Інноваційні форми просторового розвитку», «Державна підтримка розвитку малого та середнього підприємництва в регіонах України», «Вивчення рівня антропогенного забруднення довкілля (водойм, ґрунтів, повітря) у регіоні, його вплив на здоров’я людей», «Збереження біорізноманіття в контексті сталого розвитку», «ХХ століття в історичній пам`яті: локальні історії».

Спільно зі своїми керівниками школярі підготували чимало ґрунтовних та масштабних робіт, які безперечно мають вагому цінність для вивчення і потенційного покращення екологічних, економічних та соціальних ситуацій, що сформувалися у різних регіонах України. Загалом до участі в конференції надійшли роботи на багатоаспектні теми, серед яких, зокрема: дослідження забрудненості атмосфери локальної території міста Дніпра, стан атмосферного повітря в місті Рубіжне Луганської області та його вплив на здоров’я населення, роль високогірних озер у моніторингу змін клімату, податкові проблеми розвитку малого бізнесу в Україні та шляхи їхнього вирішення, перспективи вирощування цукрового буряка і його значення для економіки України та багато інших.

Також у форматі секційних засідань учні-члени МАН поділяться своїми напрацюваннями, що стосуються долі українських дисидентів та їхніх родин в умовах радянської влади, аналізу передвиборчої агітації українських політичних партій Галичини з 1907 по 1914 роки, повсякдення українського театру за тоталітарної доби тощо. Варто зазначити, що серед робіт молодих науковців є й такі, що торкаються найгостріших проблем сьогодення: школярі говоритимуть про створення пристрою для безконтактного управління системами громадського користування в умовах пандемії та інші інноваційні шляхи вирішення сучасних проблем.

7 травня на учасників чекає урочисте закриття Міжнародної науково-практичної конференції, під час якого організатори підбиватимуть підсумки цьогорічного форуму, а учасники зможуть поділитися своїми враженнями, цінними висновками та ідеями.