16 вересня 2021 року розпочав роботу Міжнародний освітній форум «Виклики для розвитку системи освіти, зумовлені Четвертою промисловою революцією та пандемією COVID-19». Організаторами Форуму є Національне агентство Програми «Еразмус+», Європейський корпус солідарності, що діє як складова Фонду розвитку системи освіти, та факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка. До участі у Форумі запрошені представники академічних середовищ, освітяни, експерти у сфері неформальної освіти та студентство.
На Міжнародному освітньому форумі представлені принципи Програми «Еразмус+», яка реалізується у межах нової фінансової перспективи Європейського Союзу на 2021-2027 роки. Офіційне відкриття та привітання учасників Міжнародного освітнього форуму відбулося у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
До присутніх звернувся декан факультету міжнародних відносин Львівського університету, Надзвичайний і Поважний Посол, професор Маркіян Мальський. Він висловив сподівання, що Міжнародний освітній форум стане небуденною подією як в житті Львівського університету, так і факультету міжнародних відносин. «Упродовж цих двох днів ми говоритимемо про багато важливих речей, пов’язаних зі змінами не лише освітнього процесу, але й самої ролі університетів у європейському соціальному просторі. Так, до прикладу, ЛНУ ім. Івана Франка виконує національно-консолідуючу функцію, встановлює важливі міжнародні взаємозв’язки, адже все частіше університети здійснюють те призначення, яке притаманне транснаціональним корпораціям. Саме цього вимагає ситуація, яка складається в умовах економіки 4.0», – наголосив Маркіян Мальський і висловив вдячність усім партнерам та організаторам заходу.
З вітальним словом виступив проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Сергій Різник. «Насамперед щиро дякую усім, хто долучився до організації Міжнародного освітнього форуму: як нашим партнерам, так і безпосередньо факультету міжнародних відносин, адже він є лідером Університету у справі поглиблення співпраці з європейськими партнерами. Зараз ми святкуємо 360 років від часу заснування Львівського університету. І я мушу наголосити, що 320 років з цього періоду ми провели у системі європейської освіти. Жоден класичний університет України не може похвалитися таким досвідом. Я щиро радію, що зараз у нас є можливість обговорювати нові аспекти і перспективи розвитку освіти у такому дружньому професійному колі і вірю, що ці дискусії дадуть цінні наукові плоди», – підкреслив Сергій Різник.
До слова також запросили генерального директора Фонду розвитку системи освіти і Польського національного агентства Програми «Еразмус+» та Європейського корпусу солідарності (Варшава, Польща), доктора Павела Пошитека. Він детально розповів історію інтеграції Програми «Еразмус+» у сферу польської освіти та поділився досвідом участі польських ЗВО у відповідних проєктах. «Мені приємно, що львівський освітній простір активно і всебічно інтегрується у європейський. Я маю честь бути членом Програми «Еразмус+» і готовий долучатися до розвитку освітнього потенціалу ЛНУ ім. Івана Франка на різних рівнях організації відповідних наукових подій», – зауважив Павел Пошитек.
Привітав учасників Форуму віцемаршалек Підляського воєводства Станіслав Дерегайло. Він наголосив на важливості співпраці українських і польських академічних та освітніх установ задля того, аби гідно протистояти викликам сучасності та зробити світ більш безпечним.
До урочистого відкриття також долучилась влада міста та регіону. З вітальним словом до присутніх звернувся директор Департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска. «Дуже важливо вивчати досвід інших країн. І це стосується також освітньої сфери. Адже кожна держава може поділитися своїм прикладом вирішення тих чи інших проблем, які виникали на шляху вдосконалення галузі освіти. Обмін такою інформацією, на мою думку, буде цінним для обох країн, а в перспективі, щонайголовніше, для самих здобувачів освіти», – зазначив Олег Паска і побажав учасникам конференції плідних напрацювань і добрих результатів роботи.
Представник Львівської міської ради Андрій Павлів зауважив, що розвиток освітньої сфери є надзвичайно важливою складовою прогресу кожного міста. «Ми готові співпрацювати для втілення в життя проєктів та ідей, які народяться в рамках цього Міжнародного освітнього форуму», – зауважив Андрій Павлів та побажав учасникам зібрання цікавих думок та конструктивних дискусій.
Надалі Міжнародний освітній форум продовжив роботу у форматі доповідей та дискусій. Так, завідувач кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, професор Денис Свириденко запропонував ґрунтовне і розширене бачення проблем сучасного покращення освітніх процесів у своєму напрацюванні на тему «Розвиток системи освіти в умовах викликів спричинених Четвертою промисловою революцією та пандемією COVID-19». А експерти з різних міст України та Польщі ділилися своїми висновками й ідеями на відповідну тематику в рамках дискусійного майданчика «Розвиток освіти та компетентностей майбутнього».
Загалом Міжнародний освітній форум триватиме два дні. Програмою на 17 вересня передбачені семінари і дискусії в групах. Учасники працюватимуть за трьома напрямками: технологічний імпульс: цифрові трансформації в освіті з міжнародних відносин; роль неформальної освіти; компетенції майбутнього.
Також учасники наукового зібрання мають змогу відвідати виставку спільних наукових праць факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка та Інституту політичних наук Вармінсько-Мазурського університету (Ольштин, Польща).
Загалом, за словами організаторів, Міжнародний освітній форум покликаний стати платформою з обміну досвідом та дискусійним майданчиком для представників з різних секторів. Міжнародна освітня мобільність молоді є важливим інструментом розвитку потенціалу студентства, який повинен підтримуватись урядовими й неурядовими організаціями, навчальними закладами та бізнес-структурами. Якість формальної та неформальної освіти здійснює безпосередній вплив на компетентності молоді, необхідні їй для ефективної самореалізації у суперечливих реаліях ХХІ століття.