Інформація про дисертацію

Ковалюк Ю. В. Ідіоматичний простір сучасного британського та американського варіантів англійської мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Львівський національний університет імені Івана Франка, 2026.

Дисертацію присвячено розглядові питання ідіоматичного простору британського та американського національних варіантів англійської мови. Розроблено авторську модель опису ідіоматичного простору за принципом тріади “мова – корпус – дискурс”, яка дає змогу комплексно осмислити та різновекторно підійти до розв’язання проблеми корпусно-дискурсної конфігурації, лексико-семантичної наповненості та когнітивно орієнтованої критично-дискурсної актуалізації ідіоматики англійської мови. Теоретико-методологійну основу побудови моделі становили напрацювання в царинах фразеології та ідіоматики англійської мови, корпусної лінгвістики, лексичної семантики, когнітивної семантики та критичного дискурс-аналізу. Зазначений сукупний науковий інструментарій уможливив з’ясування корпусно-дискурсних принципів пізнання ідіоматичного простору в річищі функційної лінгвістики на тлі парадигми антропоцентризму сучасних гуманітарних студій.

Актуальність роботи зумовлена потребою в системному дослідженні ідіоматичного фонду англійської мови у її британській та американській лінгвокультурних традиціях із опертям на емпіричну базу електронних корпусів. Методологічною основою слугує триєдина аналітична концепція, що поєднує власне мовний, корпусний та дискурсний виміри аналізу. Така модель ґрунтується на синтезі положень структурної лінгвістики та когнітивно-комунікативного напряму, водночас розширюючи дослідницький горизонт у бік поліпарадигмальних студій. Застосований підхід спрямований на з’ясування взаємозв’язку між мовними одиницями та ментальними, соціокультурними й комунікативними процесами – проблеми, що залишається предметом наукових дискусій. Аналітичною одиницею дослідження є ідіоматичний простір, структурований за ієрархічним принципом: від загального масиву англійської ідіоматики шляхом дедукції виокремлюються родові семантичні категорії (гіперонімічні кластери), які, своєю чергою, диференціюються на видові підкатегорії — ідіомо-семантичні групи.

Наукова новизна дослідження визначається розробленням інтегративної методології аналізу ідіоматичного простору англійської мови на перетині корпусної лінгвістики, лексичної семантики та когнітивної дискурсології. Обґрунтовано категорійний статус ідіомо-семантичної групи та її евристичний потенціал для інтерпретації онтологічних вимірів британської та американської ідіоматики. Розпрацьовано методику аналізу дистрибутивно-дискурсної динаміки ідіом у синхронних корпусах із систематизацією лінгвальних, екстралінгвальних та дискурсних параметрів актуалізації. Виявлено роль ідіоматики у вербалізації концептуальних структур та встановлено принцип її дискурсного функціонування як ізоморфізму тріади “форма – зміст – функція”.

Методика дослідження базується на загальних положеннях корпусного, лексичного, синтаксичного, семантичного, дискурсного аналізу, здійсненого у багатоаспектній перспективі – залучення лінгвістики, когнітивно орієнтованої дискурсології, комп’ютерних програм і онлайн-платформ для корпусних досліджень природної мови.

Виявлено статистично значущі розбіжності між американським і британським національними варіантами англійської мови, зумовлені комплексом крос-культурних і соціокультурних чинників. Квантитативні показники дистрибуції засвідчують вищі рівні частотності ідіомо-семантичних груп CONFLICT, POWER та COOPERATION в американському варіанті, що свідчить про їхню інтенсивнішу дискурсну актуалізацію. Водночас британський варіант характеризується більшою лексико-семантичною варіативністю ідіоматичних одиниць, зафіксованою на тлі нижчих абсолютних показників уживаності окремих ідіом. У межах дискурсної стратифікації встановлено, що медійний та художній дискурси виконують функцію основних атракторів ідіоматики в обох національних варіантах, що корелює з їхньою орієнтацією на експресивність, образність і підвищену прагматичну насиченість. Гендерний аналіз дистрибуції засвідчив наявність статистично значущої маскулінної домінантності у вживанні досліджуваних ідіом у писемному дискурсі британського варіанта, тоді як американський варіант демонструє тенденцію до гендерного паритету (p < 0,05).

Встановлено, що семантичні компоненти ідіоматичного простору корелюють зі значенням відповідного гіпероніма, тобто ідіомно-семантичної групи. Визначено аксіологічну диференціацію ІСГ за типом домінантного оцінного кваліфікатора: ІСГ COOPERATION та RECONCILIATION характеризуються превалюванням позитивних кваліфікаторів, тоді як ІСГ CRITICISM, POWER та CORRUPTION – негативних. Окреме місце посідає ІСГ CONFLICT, яка виявляє синкретизм негативних, позитивних та нейтральних кваліфікаторів, що відображає амбівалентний статус конфлікту в англомовній лінгвокультурі: він концептуалізується водночас як деструктивне явище і як легітимний засіб обстоювання справедливості чи виконання морального обов’язку. Окрім оцінного параметра, семантична структура конфліктних ідіом охоплює таксони темпоральної локалізації, фазовості, інтенсивності, результативності та міри залученості учасників. Отримані результати засвідчують, що в ідіоматичному просторі конфлікт концептуалізується як процесуально розгорнута подія, у структурі якої релевантними є не лише агентивні параметри, а й темпоральна динаміка перебігу, часові межі та післяподієві наслідки.

З’ясовано, що дискурсна адаптація ідіоматичного простору характеризується трирівневою структурою актуалізації. Мікрорівень визначається поліфункційністю ідіом, що слугують засобами вторинної номінації та аксіологічної кваліфікації. Мезорівень оформлюється граматико-синтаксичними трансформаціями: пасивізацією, категоріальною транспозицією, розширенням компонентного складу, субституцією, видозмінами синтаксичної позиції та комбінаторних зв’язків. Макрорівень формується семантичними модифікаціями – енантіосемією, розширенням чи звуженням значення, контекстуальною реконфігурацією семантики, нашаруванням конотативних смислів. Аналіз макрорівня актуалізації ідіоматичного простору в політично орієнтованому медійному дискурсі виявив триаспектну структуру оцінно-емотивного компонента: психоемоційну (інтерес, радість, здивування, гнів, агресія), оцінно-конотативну (схвалення, засудження, опір, осуд, оптимізм, прийняття, розчарування, песимізм) та комунікативно-прагматичну (конструювання ідеологічних опозицій, маніпулятивний вплив, фреймування, деескалація конфронтаційної риторики, формування позитивних наративів, аргументативна інтенсифікація, делегітимація опонентів, аксіологічна кваліфікація, ідеологічна індоктринація).

Обґрунтовано, що функціювання ідіоматичного простору в дискурсі не обмежується представленням ментального простору як лінгвокультурно зумовленої та контекстуально опосередкованої ділянки концептуального простору, а поширюється на актуальний дискурсний простір – його динамічну, еволютивну модифікацію, інтерсуб’єктивно розподілену між комунікантами в конкретному акті мовленнєвої взаємодії. Запропонована інтерпретація концептуальної природи ідіоматичного простору за ієрархічною схемою ‘актуальний дискурсний (ментальний) простір → фрейм → концептуальний домен → образ-схема’ становить методологічно значущий крок у напрямі експлікації глибинних структур людського досвіду, залучених до комунікації засобами природної мови. У межах такого підходу дискурс осмислюється як динамічне, систематично оновлюване цілісне середовище, детерміноване попередніми комунікативними подіями, безпосереднім контекстом (фізичним, соціальним, вербальним), фоновими знаннями комунікантів та їхніми очікуваннями щодо подальшого розгортання дискурсних подій. Ідіоматичний простір у цьому процесі забезпечує вербалізацію концептуальних структур у межах актуального дискурсного простору та моделює взаємодію між статикою концептуальних доменів і динамікою актуального дискурсного простору. У такій конфігурації забезпечується одночасне відтворення усталених смислів і їхня гнучка інтерпретація на тлі синергії стабільного концептуального змісту ідіоматичного простору та його контекстуальної полівалентності.

Подальше вивчення ідіоматичного простору та суміжних із ним категорій може базуватися на інтеграції когнітивно орієнтованих та корпусно-аналітичних підходів, спрямованих на пізнання сутності багаторівневої природи мови в її жанровому та дискурсному розмаїтті.

Ключові слова: ідіоматичний простір, національний варіант, ідіомо-семантична група, корпусний аналіз, лексична семантика, когнітивно орієнтований дискурс-аналіз.