Інформація про дисертацію

У монографії осмислено траєкторію розвитку прозової творчости Івана
Франка – від перших, учнівських спроб та романтично-ґотичного роману до
новітніх, переважно модерністських творів початку ХХ ст. Запропонована
праця з сучасних дослідницьких позицій осмислює феномен Франкової прози
як цілісного явища в історії літератури, з використанням нових методів
досліджень та новітніх напрацювань у царинах методології і літературознавства
(зокрема й франкознавства).
У праці вперше з позицій аксонометрії досліджено прозовий здобуток
письменника. Аксонометричний підхід до аналізу прозової спадщини дає змогу
виявити перспективи й потенційні можливості, що їх конкретний твір відкриває
для написання наступних творів. Франкову прозу досліджено здебільшого в
хронологічній послідовності, звернено увагу на валентні можливості одного
твору стосовно до іншого з погляду поетики, естетики та рецепції.
Аксонометрія уможливлює з’ясування поетикальних особливостей окремих
творів та прозових збірок, розкриття їхнього ідейно-естетичного та змістово-
формального потенціалу, виявлення тематичної, жанрової, наративної,
структурної, семіотичної, стильової специфіки. З погляду поетики художній
твір розглянуто як відкриту змістоформальну ейдологічну систему, яка темою,
проблемою, жанровими показниками поєднана з іншими типологічно схожими
явищами. З погляду естетики досліджено зміни авторських настанов до
моделювання художнього світу на різних етапах творчости.
У книжці проаналізовано рецепцію Франкової прози у прижиттєвій
критиці (до 1916 року включно) – в рецензіях, літературних портретах,
історико-літературних працях, порівняльних студіях, передмовах,
бібліографічних замітках, листах, спогадах, анонсах, щоденникових записах,
цензурних матеріалах, некрологах, принагідних згадках.
Ключові слова: Іван Франко, проза, поетика, естетика, рецепція,
аксонометричний підхід, історія української літератури, ідейно-естетичний та
змістоформальний потенціал, ейдологічна система, тематична, жанрова,
наративна, структурна, семіотична, стильова специфіка, прижиттєва критика.