Інформація про дисертацію

В роботі досліджено фізико-хімічні закономірності синтезу полімерних композитів на основі термореактивних та термопластичних полімерних матриць, дисперсних мінеральних та електропровідних полімерних наповнювачів; встановлено взаємозв’язок між умовами синтезу, структурою і властивостями отриманих матеріалів. Запропоновано нові підходи до створення функціональних полімерних композитів нового покоління з контрольованими властивостями різного застосування. Розглянуто механізми отвердіння епоксидних смол отвердниками різної природи та досліджено вплив природи і вмісту мінеральних та полімерних наповнювачів на термодинамічні та кінетичні параметри формування полімерних композитів на основі епоксидних смол ЕД−20 та УП−655. Запропоновано нові композиційні матеріали подвійного призначення на основі епоксидного олігомеру ЕД-20 та полімерних і магнітних наповнювачів, які володіють як поглинанням, так і низьким відбиванням електромагнітного випромінювання ІЧ діапазону, а також антикорозійними та міцнісними характеристиками. З’ясовано  вплив полімерних матриць (полівінілового спирту (ПВС), поліакрилової (ПАК) та поліметакрилової  (ПМАК) кислот, а також стиромалю (СтМА)) на початкові етапи окиснення мономера, що характерно для процесів «матричної» полімеризації і підтверджено ІЧ спектроскопією. Вивчено умови формування полімер-полімерних композитів спряжених поліаміноаренів (поліаніліну (ПАн), полі-о-анізидину (ПоА), полі-о-толуїдину (ПоТІ)) в матрицях ПВС, ПАК та ПМАК в умовах окиснювальної полімеризації аміноаренів, які можна використати як гнучкі елементи оптичних сенсорів газових середовищ для моніторингу продуктів харчування та виявлення токсичних сполук в атмосферному повітрі. Вперше запропоновано метод формування композитів полістирен-поліамінорен (ПС−ПА) хімічною полімеризацією аміноаренів (о-толуїдину або аніліну) в толуельному розчині полістирену та толуенсульфокислоти. Досліджено молекулярну і кристалічну структуру, термостабільність, а також електричні властивості утворених композитів. При дослідженні електричних властивостей полімер-полімерних композитів встановлено, що концентраційна залежність питомої електропровідності від вмісту полімерних наповнювачів проявляє перколяційний характер зі значенням «порогу перколяції» 1,7−10,0 об. %. За допомогою скейлінгового закону (модель Кіркпатріка) вперше розраховані критичні параметри електропровідності «t» і «s»  до і після порогу перколяції. Проаналізовано результати термомеханічних досліджень композитів електропровідних полімерів (ПАн, ПоА, ПоТІ) з діелектричними полімерними матрицями – ПВС, ПММА, ПБМА, СтМА. З’ясовано можливість використання органо-неорганічних гібридних композитів на основі ПАн та ПоТІ, наповнених неорганічними  наповнювачами оксидного типу (SiO₂, TiO₂) для створення нових сенсорних матеріалів з контрольованими властивостями.