Дисертант
Тема
Інтерпретаційні правові акти в Україні: техніко-технологічні аспекти
Дата захисту
Інформація про захист
Захист дисертації відбудеться: Дату захисту буде повідомлено додатково.
Місце праці
Науковий керівник
Спеціалізована вчена рада
Спеціалізована вчена рада з присудження наукового ступеня доктора наук Д 35.051.03 Львівського національного університету імені Івана Франка утворена згідно наказу Міністерства освіти і науки України №1166 від 23.12.2022 (профіль ради: 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень»; 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення», 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність»)
Кафедра, де виконана дисертація
Анотація
У дисертації виявлені особливості інтерпретаційних правових актів в Україні, а також техніки та технології їх створення. Для досягнення мети дослідження було з’ясовано сучасний стан наукової розробки проблеми дослідження та окреслено методологію дослідження. Здійснено загальнотеоретичну характеристику правотлумачної діяльності та розмежовано її з інтерпретаційноюправовою діяльністю, яку доцільно розглядати, якрегламентовану діяльність уповноваженого суб’єкта, спрямовану на створення інтерпретаційного правового акту, в якому об’єктивується інтерпретаційний правовий припис, що містить обов’язкове правило-роз’яснення змісту норми чи принципу права. Доведено необхідність розмежування правотлумачних актів, які містять рекомендаційні положення щодо роз’яснення змісту норм права або ж порядку застосування норм чи принципів права, та інтерпретаційних правових актів, у яких об’єктивований інтерпретаційний правовий припис, що містить обов’язкове правило-роз’яснення змісту норми права. Інтерпретаційний правовий акт запропоновано розуміти як акт-документ уповноваженого на інтерпретаційну правову діяльність суб’єкта, в якому об’єктивується інтерпретаційний правовий припис, що містить обов’язкове правило-роз’яснення змісту норми чи принципу права. Розкрито зміст та ознаки правоінтерпретаційної техніки, яку визначено як систему способів (засобів і прийомів) та вимог, які спрямовані на створення інтерпретаційного правового акта, в якому об’єктивується інтерпретаційний правовий припис. Обґрунтовано доцільність виокремити в межах правоінтерпретаційної техніки техніку з’ясування змісту норми чи принципу права і техніку роз’яснення змісту норми чи принципу права. Показано основні проблеми правоінтерпретаційної техніки в Україні та запропоновано шляхи їх розв’язання. Розкрито зміст правоінтерпретаційної технології, якою є регламентований порядок застосування способів (засобів, прийомів) та вимог правоінтерпретаційної техніки з метою створення інтерпретаційного правового акта, в якому об’єктивується інтерпретаційний правовий припис. Наголошено, що інтерпретаційна правова діяльність має стадійний характер, а кожній стадії властиві особливі правила правоінтерпретаційної технології. Виокремлено основні проблеми правоінтерпретаційної технології в Україні та запропоновано варіанти удосконалення нормативного регулювання правоінтерпретаційної діяльності. Доведено, що правоінтерпретаційна техніка та правоінтерпретаційна технологія є взаємопов’язаними і мають спільне завдання – забезпечити формальну і змістову якість інтерпретаційного правового акта. Наголошено, що належне застосування суб’єктом інтерпретаційної правової діяльності правоінтерпретаційної техніки та правоінтерпретаційної технології є витребуваним реаліями українського сьогодення.
Опоненти
Офіційний опонент:Подорожна Тетяна Станіславівна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії держави і права факультету права Львівського торговельно-економічного університету.
Офіційний опонент:Юхимюк Ольга Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки.