Інформація про дисертацію

Дисертаційна робота присвячена комплексному фізіолого-біохімічному вивченню ролі сигнальних шляхів у регуляції функціонування стовбурових клітин кишківника (СКК) та їх недиференційованих похідних ентеробластів (ЕБ), яка позначається на стійкості до стресів, кількості спожитої їжі, репродуктивній активності, метаболічних процесах та тривалості життя Drosophila. Вперше показано, що як інгібування, так і активація сигнальних шляхів TOR та IS, а також коекспресія Мус у СКК та ЕБ знижує тривалість життя мух. Експериментальні самки були чутливіші до дії менадіону, голодування та недоїдання ніж контрольні. Встановлено, що активація сигнального шляху TOR у СКК та ЕБ у поєднанні з низьким вмістом поживних речовин у харчовому раціоні продовжувала тривалість життя мушок. Також умови недоїдання підвищували виживання самок із нокдауном гену InR у СКК та ЕБ. Показана чітка тенденція до зниження апетиту/плодючості самок при інгібуванні IS у СКК, та підвищення даних показників при активації. Проте, модуляція TOR чинить зворотний ефект на споживання їжі та відкладання яєць. Вперше було показано, що інгібування інсулінового і TOR шляхів у стовбурових клітинах кишківника призводить до зниження рівня запасних триацигліцеридів та глікогену. Також встановлено роль генів системи DILP-АКГ у модуляції перебігу метаболічних процесів у відповідь на інгібування/активацію сигнальних шляхів TOR, IS та транскрипційного фактору Мус у СКК та ЕБ. Аналіз отриманих даних, а також даних літератури дозволили встановити інтегральний механізм ролі TOR/IS/Myc, які функціонують у тісній взаємодії з JAK/STAT, EGFR, JNK та інсуліновим сигналінгом для контролю гомеостазу СКК. Встановлено, що дана взаємодія відбувається на рівні контролю генів, які кодують сигнальні ліганди.

Ключові слова: стовбурові клітини кишківника, ентеробласти, сигнальні шляхи, тривалість життя, метаболізм.