15-18 червня 2026 року в Любліні (Польща) тривала 25-та Міжнародна конференція з хімії твердих сполук перехідних елементів (Solid Compounds of Transition Elements, SCTE) та XVI Міжнародна конференція з кристалохімії інтерметалічних сполук (International Conference on Crystal Chemistry of Intermetallic Compounds, IMC). Організатором масштабного наукового форуму стала кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з Національною академією наук України та Комітетом кристалографів України.
Особливістю цьогорічного форуму SCTE&IMC 2026 власне стало об’єднання двох авторитетних міжнародних наукових конференцій, які вже багато десятиліть згуртовують науковців всього світу довкола обговорення найактуальніших досліджень. Так, форум у Любліні відвідало 160 вчених із 17-ти країн світу: Австрії, Великої Британії, Іспанії, Італії, Канади, Китаю, Німеччини, Польщі, Португалії, Словаччини, Сполучених Штатів Америки, Тунісу, України, Франції, Хорватії, Чехії, Японії. Програма охопила пленарні лекції, секційні доповіді, усні презентації, дві масштабні стендові сесії та широку культурну програму.
Упродовж чотирьох днів роботи форуму науковці представляли результати передових досліджень у галузях синтезу й будови нових матеріалів, фазових рівноваг і фазових переходів, кристалічної структури, кристалохімії, електронної структури і хімічного зв’язку, комп’ютерного моделювання, машинного навчання та баз даних у матеріалознавстві, магнітних, транспортних та оптичних властивостей речовин, топологічних матеріалів, матеріалів з електронними кореляціями, а також матеріалів для виробництва й накопичення енергії.
У перший день конференції учасники заслухали пленарні лекції професора Делаверського університету Свілена Бобєва (США), який розповів про хімію пніктидів, та дослідниці з Інституту хімії конденсованих систем м. Бордо Софі Тенсе (Франція), яка ознайомила присутніх із новими функціональними матеріалами, отриманими завдяки дослідженню реакційної здатності інтерметалічних сполук із елементами з високою електронегативністю.
Особливий інтерес викликала доповідь Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка академіка НАН України, професора Романа Гладишевського «Навчання та дослідження в умовах воєнного часу в Україні», під час якої присутні мали нагоду дізнатися про виклики, з якими стикається українська науково-освітня спільнота, безперервність освітнього процесу та наукових досліджень в умовах повномасштабної війни. Детальніше про відкриття конференції і перший день роботи – за посиланням.
Другий день форуму був зосереджений на дослідженнях термоелектричних матеріалів, фазових діаграм, машинного навчання та сучасних методів прогнозування кристалічних структур. Серед пленарних доповідачів були професорка Генуезького університету Серена Де Негрі (Італія) з доповіддю про фазові рівноваги в інтерметалічних системах, що містять магній, та доцент Університету Нью-Брансвіка Ян-Хендрік Пельс (Канада), який розповів про оптимізацію матеріалів відновлюваної енергетики за допомогою розрахункових методів. Упродовж дня вчені з різних країн світу представили свої результати у сфері матеріалознавства, використання штучного інтелекту для пошуку нових матеріалів, а також розробки функціональних матеріалів для енергетики майбутнього.
Третій день конференції продовжив роботу тематичних секцій, присвячених надпровідності, квантовим матеріалам, термоелектрикам, каталізу, електронній структурі та хімічному зв’язку. Пленарні доповіді презентували професор Гданського технологічного університету Томаш Клімчук (Польща), який розповів про синтез, структуру та фізичні властивості бінарних сполук іридію, та дослідник з Макс Планк Інституту хімічної фізики твердих тіл Франк Ріхард Вагнер (Німеччина), який окреслив аспекти хімічного зв’язку в інтерметалічних сполуках.
Важливою складовою наукової програми другого та третього дня форуму стали дві стендові сесії, під час яких молоді дослідники та досвідчені науковці представили результати власних напрацювань. Загалом було презентовано 65 постерів, присвячених синтезу нових інтерметалічних сполук, їхнім кристалічним структурам, магнітним матеріалам, напівпровідникам, функціональній кераміці, термоелектричним матеріалам, новим методам структурного аналізу та багатьом іншим напрямам сучасної хімії та фізики. Помітною була активна участь молодих учених Львівського університету, які представили результати своїх досліджень поряд із досвідченними колегами.
Під час заключного дня конференції відбулися фінальні лекції, присвячені літієвим провідникам, гідроген-сорбційним матеріалам, термоелектричним матеріалам, хімічному зв’язку в інтерметалідах, сучасним методам дифракційного аналізу та фаховим базам даних.
Завершальним акордом форуму стала урочиста церемонія закриття, під час якої організатори подякували всім учасникам за високий рівень наукових дискусій, активну міжнародну співпрацю та підтримку української науки. Голова оргкомітету конференцій професор Роман Гладишевський, звертаючись до присутніх, наголосив, що цьогорічний форум охопив 9 пленарних лекцій, 30 доповідей, 46 усних презентацій та 65 постерів. «Упродовж чотирьох днів ми мали змогу заслухати результати напрацювань, що вкотре підтвердили високий рівень сучасних досліджень у галузі кристалохімії, хімії та фізики твердого тіла і матеріалознавства. Висловлюю вдячність всім учасникам, організаторам, членам міжнародних комітетів, доповідачам, нашим партнерам і спонсорам, завдяки яким цей форум відбувся на високому науковому та організаційному рівні. Особливо вдячний міжнародній академічній спільноті за підтримку України та української науки. Переконаний, що започатковані під час конференцій наукові контакти переростуть у нові спільні дослідження, міжнародні проєкти й успішне партнерство. І, мабуть, найголовніше – я щиро сподіваюся, що наступна, XVII Міжнародна конференція з кристалохімії інтерметалічних сполук, яка запланована на 2029 рік, відбудеться вже у Львові – у мирній, вільній Україні», – зазначив Роман Гладишевський.
Приємними митями закриття конференції стали оголошення переможців у номінаціях «Найкраща усна доповідь» та «Найкращий постер». За рішенням міжнародного журі переможцями конкурсу усних доповідей стали Лаура Аньяреллі (Франція) та Джорджіо Пала (Італія). Найкращими постерними презентаціями визнали роботи Агнєшки Бульман (Польща) та Ганни Антонюк (Німеччина).
Опісля слово надали професору Генуезького університету Мауро Джованніні, який розповів присутнім про мальовниче місто Генуя (Італія), де відбудеться 26-та Міжнародна конференція з хімії твердих сполук перехідних елементів.
Матеріали форуму будуть опубліковані у фаховому журналі Chemistry of Metals and Alloys, який видає Львівський національний університет імені Івана Франка. До слова, під час форуму відбулось засідання міжнародної редакційної колегії журналу, під час якого учасники обговорили важливі організаційні питання та окреслили подальший план роботи.
Поряд із науковою програмою організатори підготували насичені культурні заходи. У перший день конференції виступив Народний дівочий хор «Ліра» Львівського національного університету імені Івана Франка, після чого відбулася традиційна дружня зустріч учасників. Наступного вечора науковців об’єднала затишна конференційна вечеря, а після завершення роботи форуму всі охочі долучилися до цікавої та пізнавальної екскурсії історичним Любліном.
Форум мав також благодійну складову: упродовж усіх днів роботи учасники могли зробити внесок на підтримку Реабілітаційного центру «UNBROKEN», а також придбати за благодійний донат на реабілітацію Захисників і Захисниць України авторську колекцію поштових листівок «Шедеври сакральної архітектури Львова» аспірантки філологічного факультету Львівського університету Христини Паляниці.
Важливою частиною форуму стали зустрічі наукових дорадчих комітетів обох конференцій, під час яких узгодили ключові деталі щодо проведення наступних Міжнародної конференції з хімії твердих сполук перехідних елементів та Міжнародної конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук.
Відтак проведення SCTE&IMC 2026 вкотре підтвердило вагомий авторитет Львівського університету як одного з провідних європейських центрів досліджень у галузі кристалохімії інтерметалічних сполук і хімії та фізики твердого тіла. Долаючи виклики воєнного часу, Університет продовжує розвивати міжнародне наукове партнерство, об’єднувати провідних учених світу та забезпечувати безперервність наукової академічної традиції.
