30 жовтня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась презентація цифрової колекції прижиттєвих видань Івана Франка. Оцифрування прижиттєвих видань творів Івана Франка тривало в рамках реалізації проєкту «Весь Франко: читай, слухай, дивись», що стало можливим завдяки фінансовій підтримці Українського культурного фонду і над яким впродовж п’яти місяців плідно працювали команди кількох дружніх інституцій: Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Дому Франка (Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка) Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника та Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. В рамках умовної частини проєкту «Читай» було оцифровано 300 і відреставровано 30 прижиттєвих видань творів Франка, не лише українською мовою. Результати цієї частини проєкту сьогодні презентували у Львівському університеті.
Учасників презентації та представників інституцій-партнерів привітав проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка, академік НАН України, професор Роман Гладишевський, який наголосив на важливості в часі війни не лише дослідження і збереження спадщини Патрона Львівського університету, а й створення такої доступної онлайн-платформи з оцифрованими текстами письменника. За його словами, цифрова колекція прижиттєвих видань творів Івана Франка стане достойним поповненням матеріалів великого спільного проєкту Львівського національного університету імені Івана Франка і Малої Академії Наук України – «Портал Івана Франка». Проректор Роман Гладишевський також зауважив, що для створення максимально повної збірки – а це процес клопіткий та довготривалий – надзвичайно важлива синергія інституцій, яку можна побачити в реалізації згаданого масштабного проєкту, з чим він з приємністю привітав усіх партнерів.
Модератор зустрічі, а заразом керівник проєкту «Весь Франко», директор Дому Франка Богдан Тихолоз, відкриваючи презентацію, зауважив, що попри амбітну назву «Весь Франко» учасники проєкту свідомі того, що сьогодні презентують лише частину результатів своєї праці та що великий огром роботи ще чекає на них попереду. Адже Франкова спадщина попри вагу і значимість досі не лише вповні не облікована, а й не описана і не зібрана. Це властиво визначає велике значення вже зробленого в рамках проєкту «Весь Франко: читай, слухай, дивись» і того, що ще доведеться зробити.
Керівник проєкту Богдан Тихолоз першим із представників згаданих партнерських інституцій поділився враженнями від роботи та викликами, з якими зіткнулась команда проєкту працюючи над оцифруванням прижиттєвих видань Івана Франка. Директор музею зауважив, що жоден із уже реалізованих дослідницьких діджиталізованих проєктів, присвячених творчості Франка, не варто вважати остаточним і завершеним вповні, бо досі немає точного числа, яким можна б окреслити його писемну спадщину. Тим паче, що з близько 6000 творів, далеко не всі пройшли крізь прискіпливі особисті сита їх автора і стали окремими виданнями ще за його життя. І на думку Богдана Тихолоза, основними мірилами такого авторського відбору були бажання бути почутим в колі своїх сучасників, а також виокремити в такий спосіб тексти, що були цінними для самого Франка. Адже чимало Франкових текстів, «особливо ті, які виходили на шпальтах тогочасної періодики, там народжувались і там і помирали». І те, що цінне для нас, дослідників-франкознавців, не завжди було цінним для самого Франка.
Несподіваним викликом, поділився керівник проєкту, для учасників проєкту стало постійне збільшення об’єму роботи. Спочатку список для оцифрування становив 220 позицій, утім в результаті пошуково-дослідницької роботи це число зросло до 387, і далі потребує уточнення. І феномен творчої особистості Франка, за словами Богдана Тихолоза, не лише у великій продуктивності цього автора, але й у поліфонічності тем і проблем, актуалізованих у його текстах. Окремим етапом стала додаткова категоризація всіх видань із цього списку, задля подальшої зручності користувачів цифрової колекції. Відтак було виокремлено збірки оригінальних творів Франка, окремі видання його художніх творів, наукові тексти Франка, кожен з яких, на думку франкознавця, варто сприймати як окрему цілісну наукову монографію, а також видання інших авторів, де Франко виступає в ролі перекладача, упорядника, автора коментарів, вступних статей тощо. Ще низка видань перебувають на стадії категоризації.
І наостанок керівник проєкту продемонстрував, як можна користуватись цифровою колекцією на сайті Дому Франка, і запевнив, що всі інституції-партнери зможуть також розмістити її на своїх ресурсах. Усі оцифровані видання можна шукати за різними критеріями, за суміжними персоналіями, а також задіяно систему розпізнавання текстового шару. До кожного видання подано короткий опис, втім команда працює над повним науковим бібліографічним описом до кожного з них. Також у цифровій колекції представлено лише по одному примірнику видання, хоча окремі з них представлені кількома примірниками, які цікаві самі по собі, адже містять дедикації, власницькі печатки тощо.
Далі модератор презентації запросив до слова головну наукову консультантку проєкту, директорку Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка Наталію Тихолоз, яка наголосила, що унікальність цьогорічного проєкту «Весь Франко» полягає саме в науковому системному підході до оцифрування. Багато несподіванок подарувала перевірка de visu, ба навіть призвела до певного вау-ефекту, ділиться дослідниця. Адже вдалось заповнити не лише порожні лакуни у Франковій бібліографії, що багато років фігурували у франкознавстві під грифом «не виявлено», на диво, відкрився пласт франкіани, про який не знали самі франкознавці. А це, за словами Наталі Тихолоз, відкриває нам шлях до нових проєктів, дозволяє нам рухатись далі – до міжвоєнної, музичної, пластичної франкіани тощо, дозволяє досліджувати Франка не лише літературознавцям, а й мовознавцям – наприклад, еволюцію мови Франка і не тільки, книгознавцям – шрифти, обкладинки, дедикації, колекції, серії тощо. Окремою віхою у новітніх студіях можуть стати дослідження контактів, історія екслібрисів, історія книги за бібліографічними печатками і багато інших аспектів.
Важливою для працівників Інституту франкознавства стала можливість побачити цілісність і повноту франкіани академіка Михайла Возняка, яку було розпарцельовано між інституціями.
І окремо спікерка відзначила, що важливим здобутком цього проєкту став процес реставрації, під час якого реставратор Дому Франка Руслан Бондар зміг врятувати низку видань колекції й Інституту франкознавства.
Заступниця з наукової роботи генерального директора Львівської національної наукової біблотеки ім. В. Стефаника Ольга Колосовська підтримала керівника проєкту в тезі, що завдання закладів культури, зокрема й бібліотек, не лише зберігати національне надбання, а й зробити його доступним, тож їх інституція радо долучилась до оцифрування прижиттєвих видань Івана Франка, тим паче, що в колекції бібліотеки зберігаються неповторні унікальні видання, яких нема в книгозбірнях інших іституцій. Заступниця директора звернула увагу на те, як сьогодні змінились пріоритети й оцінки роботи бібліотекарів: масові черги до залів бібліотеки замінило число користувачів оцифрованими виданнями на сайті бібліотеки. І такий перший важливий досвід оцифрування працівники отримали, готуючись до 150-річчя Василя Стефаника – Патрона бібліотеки. Наступним етапом стало оцифрування спадщини НТШ і так званої «реабілітованої літератури». І ось тепер прижиттєві видання творів Івана Франка.
Академік Евген Нахлік, директор Інституту Івана Франка НАН України, зазначив, що важко переоцінити значення роботи учасників проєкту, бо на сайті оприлюднено справді величезний масив літератури прижиттєвої франкіани. І навіть незалежно від наших воєнних реалій, такі проєкти просто потрібні в наш час, адже доступність видань авторів та періодики онлайн суттєво полегшує роботу науковцям. Поява цифрової колекції прижиттєвих творів Івана Франка допоможе створити повну бібліографію творів Франка, пришвидшить роботу над оновленням і поповненням повного зібрання його творів та перевиданням його творів із сучасними ґрунтовними науковими коментарями, появу нових франкознавчих студій, присвячених, зокрема, Франковим дедикаціям і не тільки.
А директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Олександр Седляр поділився досвідом працівників університетської бібліотеки з діджиталізації різних пам’яток, в тому числі досвідом роботи над «Порталом Івана Франка». На його думку, оцифрування і удоступнення онлайн творів відомих українських письменників, зокрема і Франка, особливо сильно впливає на молоде покоління користувачів, адже можливість погортати кілька сотень сторічних видань одного автора справляє надзвичайно більше враження, ніж сухий бібліографічний покажчик.
Важливим етапом, що передував безпосередньому етапу оцифрування і про що згадав керівник проєкту «Весь Франко: читай, слухай, дивись», стало зведення в одну віртуальну кількох матеріальних книгозбірень прижиттєвих видань Івана Франка. Найбагатші колекції прижиттєвої франкіани зберігаються в музеї Франка, в бібліотеці ім. В. Стефаника, в Науковій біблотеці ЛНУ ім. Івана Франка та в Інституті франкознавства, тож саме ці інституції об’єднали зусилля, аби оцифрувати, а отже, зберегти й удоступнити прижиттєву колекцію Франкових творів. Бо запит на Франка виходить не лише поза межі академічної спільноти, а й поза межі України. А отже, проєкти з діджиталізації спадщини українських інтелектуалів, не тільки Івана Франка, як ніколи на часі.
