21 жовтня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка провели ХХХVІ щорічну наукову Франківську конференцію, основним фокусом якої цьогоріч стала тема ««Шукай краси, добра шукай»: естетичні й етичні основи творчості Івана Франка». Організаторами конференції вже традиційно стали філологічний факультет та Інститут франкознавства Львівського університету, а також Інститут Івана Франка Національної академії наук України. Участь у заході взяли франкознавці з різних куточків України, а також з Грузії.
Наукове зібрання відбулося у дистанційному форматі на платформі Zoom. Модератором заходу був директор Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка, професор Святослав Пилипчук. Він привітав усіх присутніх і розповів про основні акценти наукової зустрічі: «Сьогоднішня конференція присвячена обговоренню тих ідеалів, які виборював Іван Франко. Адже гуманістичні сенси якраз засновані на відчутті добра і краси. Власне тому тема конференції і наша магістральна ідея обговорення – питання добра і краси у творчості Івана Франка, адже це той справді духовний бронежилет, який допомагає нам вистоювати у ці складні дні, виборювати нашу незалежність і нашу державність».
Згадуючи факти з біографії Великого Каменяра, зокрема, часи війни та окупації Львова, які він пережив, Святослав Михайлович закликав орієнтуватися на досвід Івана Франка і взоруватися на його поради. «Пригадуємо Франкові рядки, які він висловив ще юнаком. Він сподівався, що це остання війна, де «до бою чоловіцтво зі звірством стає». Франко якраз був на боці чоловіцтва і обстоював ці високі гуманістичні ідеали, які зараз обстоює українське воїнство у боротьбі із новітнім імперським звірством», – зауважив він.
До вітального слова запросили проректора Львівського університету з наукової роботи, академіка НАН України, професора Романа Гладишевського, який привітав усіх присутніх із початком роботи конференції та наголосив на важливості вивчення постаті Івана Франка та популяризації його спадщини у світі. «Масштаби феноменального творчого та наукового доробку Івана Франка важко осягнути. Його тексти несуть у собі мудрість, науку, глибинний символізм, а заодно їхня досконалість дарує істинну естетичну насолоду читачеві. Постать Івана Франка є знаковою не лише для Львівського університету і Львова, а для всієї України. Відтак я ціную внесок кожного учасника сьогоднішньої конференції, адже нове прочитання праць Каменяра, проведення аналогій із сьогоденням забезпечують тяглість традицій, цементують фундамент для майбутнього розвитку держави», – зауважив Роман Євгенович.
Також, звертаючись до учасників наукового форуму, він підкреслив, якою важливою і цінною зараз, у часі війни, є праця науковців, котрі повинні воювати на своєму фронті й забезпечувати ствердження України на інтелектуальній та культурній мапі світу: «Століттями наші вороги прагнули знищити нас як націю, змусити замовкнути, забрати право на власну ідентичність. Завданням сьогоднішнього покоління вчених є відкрити для світу нашу історію, науку, культуру, духовне надбання, і постать Івана Франка, який у своїй творчості звертався до фундаментальних тем, близьких кожному, повинна стати однією з першочергових для знайомства світу зі спадщиною України».
До привітань доєднався й директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України, професор Євген Нахлік, який коротко окреслив тематику доповідей співробітників Інституту на цьогорічній конференції та поділився своїми міркуваннями з приводу актуалізації постаті Франка у сучасних реаліях. Посилаючись на результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у межах проєкту «Народний ТОП», Євген Казимирович зазначив, що Іван Франко входить до першої десятки найвідоміших українців усіх часів, що, на його думку, вкотре доводить актуальність доробку Каменяра та його значний внесок у формування української нації. «Огром Франкового світу щоразу актуалізується по-новому і дає змогу різним читачам знайти щось суголосне, щось своє у Франкових розмислах. Франкове слово і сьогодні надихає нас у нових умовах, у боротьбі за національну незалежність, за нашу державність, за гуманістичні ідеали, зрештою за весь вільний світ. Франко актуальний знову і вписується в сучасну, на жаль, складну ситуацію в Україні та допомагає нам у війні з російським агресором», – наголосив Євген Нахлік.
З вітальним словом виступив також декан філологічного факультету Роман Крохмальний. Він подякував усім колегам, які борються на інтелектуальному фронті і акцентував увагу на важливості наукових пошуків, що сприяють утвердженню найважливіших людських цінностей. «Вірю, що саме наш чин, чин науковий, зараз має величезну мету – зберігати, примножувати, але разом з тим і очищувати наукові та людські цінності. Пам’ятаймо, що краса не тільки рятує світ. Вона є маркером любові до життя, вона є ознакою добра і енергією перемоги. Мета української науки – не лише зберігати національну ідентичність, але й відвойовувати та деокуповувати наукові й культурні здобутки українців. Цінності не міняються, вони очищуються, і ми їх бачимо щораз у нових барвах, бачимо їх по-новому, і повинні їх не просто плекати, а й утверджувати конкретними діями», – сказав Роман Олексійович.
До слова запросили й колег із Центру україністики Тбіліського державного університету. Співробітниця Центру Ніно Наскідашвілі, звертаючись до присутніх, від імені своїх колег висловила підтримку українцям і побажала усім насамперед перемоги: «На жаль, ми теж пережили схоже трохи раніше, і зараз ми кожного дня живемо з надією, що скоро настане день, коли ми знову приїдемо до вас і будемо разом популяризувати українське слово, українську культуру, розвивати україністику в Україні та за її межами».
Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання конференції, під час якого учасники заслухали чотири доповіді. Першою виступила професорка кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка філологічного факультету Львівського університету Богдана Криса з доповіддю на тему «Етичний вимір Франкового віршованого тексту». Завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Сергій Романов представив свої напрацювання з теми «Мойсей і Христос як образи-коди літературних епох. Іван Франко («Мойсей») – Леся Українка («Одержима»)». Заступниця директора Інституту Івана Франка НАН України з наукової роботи Алла Швець у своїй доповіді охарактеризувала гуманістичні візії Франка-письменника, а літературознавець та дослідник творчості Івана Франка, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Лукаш Скупейко на основі архівних матеріалів проаналізував постать Івана Франка у сприйнятті Олени Пчілки.
Надалі, після невеликої перерви, учасники конференції продовжили роботу у трьох секціях: «Контакти. Рецепції. Паралелі», «Тексти і контексти» та «Теорія і методологія». Всього у програмі було заявлено 55 доповідей, які стосувалися актуальних аспектів сучасного франкознавства. Учасники мали змогу по-новому подивитися на Івана Франка як поета, прозаїка, драматурга, публіциста, громадського діяча та науковця, розглянути його доробок в етично-естетичному вимірі та відкрити нові грані його творчості.