10 березня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка презентували повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14-ти томах. Зустріч відбулася з дотриманням протиепідемічних заходів, а всі охочі могли переглянути пряму трансляцію події на ютуб-каналі Університету. Модератором заходу був декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук.
Ініціатива реалізації цього масштабного проєкту належить Міністерству культури та інформаційної політики України. Над підготовкою зібрання творів видатної письменниці працювали близько 30 найкращих фахівців у царині науки про Лесю Українку із Волинського національного університету імені Лесі Українки, а також інших закладів вищої освіти та академічних установ Львова, Чернівців, Рівного, Житомира, Острога, Києва. До проєкту долучився також Український інститут книги. До редакційної колегії увійшли Віра Агеєва, Юрій Громик, Оксана Забужко, Ірина Констанкевич, Марія Моклиця та Сергій Романов.
Щодо особливостей видання, то слід зауважити, що воно містить вісім тематичних блоків: драматургія (1-4 тт.), поезія та ліро-епічні твори (5 т.), художня проза (6 т.), літературна критика та публіцистика (7 т.), переклади (8 т.), записи народної творчості та пісні, записані з голосу Лесі Українки (9 т.), «Стародавня історія східних народів» та конспекти, виписки, нотатки (10 т.), листування (11-14 тт.). Кожен блок розпочинається з передмови. Крім того, у кожному томі вміщено ілюстративний блок (зразки авторських рукописів, іконографія і живопис, першодруки тощо). При укладенні зібрання максимальну увагу було звернуто на рукописи Лесі Українки, зокрема чернетки, а також прижиттєві видання, сучасні історико-літературні, текстологічні та реальні коментарі.
Презентація розпочалась із вітальних слів проректора Львівського університету з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимира Качмара, який привітав делегацію Волинського національного університету імені Лесі Українки та згадав про багаторічну співпрацю двох навчальних закладів. Звертаючись до гостей з Волині, Володимир Михайлович сказав: «Ми з Волинським університетом маємо багату спільну історію: разом ми проводили численні конференції, презентації, захисти дисертацій та інші заходи, і завжди нам були дуже раді у Вашому університеті. Сьогодні ж ми з великою приємністю вітаємо Вашу делегацію в нас з нагоди такої важливої події – презентації багатотомного видання творів Лесі Українки».
Після цього слово взяв декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук, який наголосив на важливості відзначення ювілею Лесі Українки та реалізації проєкту видання повного зібрання її творів. «Цей рік є справді знаковим для України, адже на нього випало багато славних подій та ювілеїв, і одним із центральних є саме ювілей Лесі Українки. На ювілей завжди йдуть з подарунком, і найкращий подарунок, мабуть, не тільки для Лесі Українки, а й для всієї України зробив колектив Волинського університету – це повне зібрання творів письменниці, без купюр, із залученням тих матеріалів, які досі залишалися поза науковим обігом. Тому висловлюємо Вам велику вдячність за цю працю», – зазначив Святослав Михайлович.
Ректор Волинського університету, професор Анатолій Цьось розповів про підготовку видання та події, що передували цьому: «Звичайно, ця робота не могла виникнути спонтанно: до цього працівники нашого університету йшли багато років. Зокрема, правильним було рішення про те, що в 1952 році тоді ще Луцькому педагогічному інститутові було надано ім’я Лесі Українки, згодом у 1985 році було створено Музей Лесі Українки, а в 2006 році було засновано Науково-дослідний інститут Лесі Українки. Акцент на творчу спадщину Лесі Українки призвів до того, що в академічній спільноті почало з’являтися багато фахівців з її творчості, почали публікуватися статті, монографії, посібники про Лесю Українку, було оцифровано її твори. Це й стало базою для того, щоб наш колектив виграв тендер від Міністерства культури». Анатолій Васильович розповів, що всі 14 томів було підготовлено до друку за 7 місяців. Проєкт вдалося втілити завдяки злагодженій праці та правильній координації діяльності усіх, хто долучився до підготовки багатотомника. Насамкінець ректор Волинського університету додав: «Я пишаюся своїми колегами і вважаю, що цей проєкт надзвичайно потрібний як нашій рідній Волині, так і всій Україні. Надіюся, що тісна співпраця між колективами Львівського та Волинського університетів продовжуватиметься і дасть ще багато плодів у майбутньому».
Проректор Волинського університету, професор Юрій Громик детально розповів про усі етапи підготовки видання, починаючи з Постанови про відзначення 150-річчя Лесі Українки, яка була прийнята Верховною Радою України ще на початку 2018 року, а також ознайомив присутніх зі структурою видання. «Проєкт є загальнонаціональним, а тому праця над ним була дуже відповідальною. Ми прийняли цей виклик, і працювати нам було непросто, особливо через те, що початок роботи над виданням збігся з початком карантинних обмежень. Було складно комунікувати, однак нам вдалося налагодити співпрацю з численними бібліотеками, фондами та іншими установами, у які ми відсилали запити на окремі тексти та матеріали», – зазначив Юрій Васильович.
Своїми враженнями від роботи над багатотомником поділився також член редколегії Сергій Романов, який насамперед зауважив: «Знаково, що наша третя презентація відбувається саме у Львові, адже у Львові Леся почала публікуватися, у Львові виходили її перші книги, і це той момент, який нас дуже надихає». Сергій Миколайович наголосив, що, хоч технічно видання було підготовлено за 7 місяців, за ним насправді стоять десятиліття праці численних науковців. Таким чином, за кожною приміткою, за кожним текстом стоїть ґрунтовна праця багатьох людей. Принагідно Сергій Романов подякував за співпрацю усім колегам, які допомагали у підготовці видання, а зокрема заступникові декана філологічного факультету Львівського університету Ігореві Гунчику, який надав корисні матеріали для роботи над примітками до «Лісової пісні». За словами Сергія Миколайовича, цей та інші приклади співпраці «демонструють великі можливості наших науковців, ту корпоративну підтримку і солідарність, яку ми проявляємо одні до одних». Насамкінець він додав, що ще однією місією видання було довести, що університет має що запропонувати науковій спільноті й може виконувати завдання та цілі державної ваги. «Ми готові ділитися нашим досвідом і використовувати його для подальших проєктів. Ми готували цю працю з острахом, сумнівами і суперечками, але водночас і з почуттям відповідальності, гордості та любові – любові до нашого краю, до нашої патронеси, до України та української культури. Сподіваємося, що цей досвід знадобиться в майбутньому».
До слова також запросили професорку Марію Моклицю, яка висловила вдячність усім, хто сприяв виданню багатотомника, а зокрема Інституту Івана Франка НАН України та заступниці директора з наукової роботи Аллі Швець. Згадуючи процес підготовки видання, Марія Василівна поділилася: «Це був неймовірний досвід, який кожен переживав по-своєму. Ми зіштовхувалися з труднощами при підготовці кожного тому, але те, що ми отримали, – це надзвичайна річ, хоч з її появою перед нами й відкрилося ще багато роботи. Ми вивчаємо Лесю Українку багато років, але саме цей марафон змусив кожного визнати, що насправді ми Лесю Українку не знаємо і ще мусимо багато для себе відкривати. Хочеться, щоб завдяки цим томам і вся українська нація якось наблизилась до пізнання творчості та життєвого шляху Лесі Українки».
Тетяна Данилюк-Терещук, яка працювала з томом фольклорних матеріалів, зазначила, що проєкт навчив усіх членів редакційної колегії працювати гуртом, чути своїх колег, правильно та швидко реагувати, чітко розподіляти роботу та визначати пріоритети. Тетяна Ярославівна додала, що «том фольклорних матеріалів цікавий не тільки тими текстами, які записала Леся Українка, а ще й тим товариством, в якому вона ці матеріали укладала. За фольклорними текстами розкривається біографія Лесі Українки, її вподобання, дружба, історія її родини і навіть історія нашого сьогодення».
Валентина Прокіп (Савчук) розповіла про важливість епістолярію Лесі Українки та особливості роботи з листами письменниці, а також підкреслила, що робота над виданням була дуже відповідальною і кожен, хто був причетний до неї, й досі відчуває цю відповідальність. Насамкінець Валентина Анатоліївна закликала усіх читати видання, яке, на її думку, стане вагомим етапом у вивченні творчої спадщини письменниці.
Про свою працю над підготовкою видання розповіли й інші члени делегації, серед яких Вікторія Сірук, яка працювала з прозовими текстами Лесі Українки, Олена Маланій, котра опрацьовувала перекладацьку спадщину письменниці, та Олена Кицан, яка займалася впорядкуванням поезій Лесі Українки. Своїми міркуваннями щодо 14-томника поділилась і заступниця директора Інституту Івана Франка НАН України з наукової роботи Алла Швець, яка була членом експертної комісії, що обирала переможця тендеру на підготовку видання. Вона висловила вдячність науковцям, які долучилися до проєкту, й наголосила, що багатотомник став чудовим ювілейним даром Лесі Українці. «Такий проєкт міг постати тільки завдяки злагодженій роботі, за лаштунками якої – індивідуальна доля й досвід кожного, що переплелися й дали дуже гарний результат», – зауважила вона.
Завершилася презентація дискусією, під час якої присутні обмінялися думками щодо ролі видання у подальшому вивченні творчої спадщини Лесі Українки та обговорили напрями майбутньої співпраці.
Після презентації представники Львівського та Волинського університетів обмінялися книжковими дарунками у Музеї історії Університету. Гості з Волині передали Львівському університетові 14-томне видання творів Лесі Українки, а представники Львівського університету натомість подарували делегації Волинського університету літературознавчі праці та книги, присвячені постаті Івана Франка.
