16 квітня 2026 року в Будинку вчених розпочала роботу VII Міжнародна науково-практична конференція «Геотуризм: практика і досвід». Подія, що раз на два роки об’єднує дослідників надр та культурного ландшафту, вкотре стала важливою демонстрацією тяглості традицій наукової спільноти.
Як зазначила проректорка з наукової роботи та інновацій ЛНУ імені Івана Франка Олена Квас, такізустрічі є надзвичайно цінними, адже вони створюють простір для короткочасного відсторонення від складної, динамічної й подекуди хаотичної реальності сьогодення. Саме в атмосфері відкритого діалогу, обміну досвідом і спільного осмислення майбутнього формується бачення завтрашнього дня, окреслюються нові ідеї та перспективи розвитку.
Контекст конференції нерозривно пов’язаний із багаторічною співпрацею України та Польщі. Декан геологічного факультету Сергій Ціхонь наголосив на масштабуванні ініціативи, яка стала міждисциплінарною та залучила фахівців п’яти різних факультетів. За його словами, сьогодні «геотуризм пропагує геологічну освіту та профорієнтаційну діяльність», дозволяючи вивчати різні регіони та об’єднувати людей.
Особливу увагу спікери приділили тяглості результатів: старша експертка програми Interreg NEXT Польща-Україна Олена Зубрицька згадала часи створення проєкту «ГеоКарпати», підкресливши, що цінним є те, що «реалізація проєкту не завершилася з поданням фінального звіту».
Розвиток наукової думки підтвердив і заступник декана географічного факультету Євген Тиханович, зауваживши, що горизонти галузі розширюються завдяки «рефлексії молодих науковців» та «ревізії наукової літератури», яку здійснюють професори разом зі своїми учнями. Практичним втіленням цих теорій стала діяльність спільноти «Геоатракції», про яку розповіла координаторка заходу Альбертина Бучинська. Від інвентаризації 120 об’єктів та створення туристичного шляху довжиною 700 км спільнота перейшла до активної популяризації знань через десятки екскурсійних маршрутів та роботу з дітьми.
Підсумовуючи відкриття, учасники висловили вдячність Збройним Силам України за можливість працювати та «з вірою у перемогу спілкуватися на конференції», закликаючи всіх небайдужих до природи та науки до подальшої дружби й співпраці.
Після офіційного відкриття робота конференції перемістилася до геологічного факультету, де наукові доповіді поєдналися з мистецьким осмисленням природи. Особливим акцентом дня стало відкриття виставок у Мінералогічному музеї. Експозиції Ольги Шинкаренко та Оксани Жураковської продемонстрували, як геологічний матеріал — від амонітів епохи динозаврів до натурального каміння — стає основою для унікальних мистецьких рекордів України. Візуальний ряд доповнила фотовиставка «Природні скарби Касової гори», що акцентувала на важливості збереження вразливих екосистем.
Теоретична частина сесій охопила широку географію: від досвіду створення геопарків у Вірменії та Румунії до аналізу «містичної геології» Полтавщини та індустріальної спадщини Кривбасу. Дослідники зосередилися на головній меті — перетворенні геологічних пам’яток на ресурс для сталого розвитку громад. Як зазначили учасники, геотуризм сьогодні виходить за межі суто наукового інтересу, стаючи інструментом музейної педагогіки та фактором економічного відновлення територій.
Практичним завершенням конференції стануть польові виїзди до гори Камули та заповідника «Касова гора». Ці мандрівки мають на меті не лише дослідження останців та палеонтологічних решток, а й демонстрацію того, як поєднувати природні об’єкти з історико-культурною спадщиною, створюючи цілісний національний туристичний продукт.
