21 травня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочався ХХХІІІ Міжнародний славістичний колоквіум, присвячений пам’яті святих Кирила і Мефодія. Цьогорічний науковий форум об’єднав українських та закордонних дослідників славістики, мовознавства, літературознавства, історії, історії культури, перекладознавства та міжслов’янських культурних зв’язків. Організаторами Колоквіуму є Львівський національний університет імені Івана Франка, зокрема Інститут славістики, кафедра слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького, кафедра польської філології, а також Лексикографічний інститут імені Мирослава Крлежі із Загреба.
Під час відкриття до учасників наукового форуму звернулася модераторка заходу, заступниця голови оргкомітету, професорка кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького ЛНУ ім. Івана Франка Алла Татаренко. Вона наголосила на тяглості традиції Міжнародного славістичного колоквіуму, який цьогоріч відбувається вже в тридцять третє, а також на важливості міжнародної співпраці, зокрема зі співорганізаторами заходу – Лексикографічним інститутом імені Мирослава Крлежі в Загребі.
«Колоквіум проводиться вже втридцять третє. Він має понад 35-річну історію і вчетверте відбувається в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну», – зазначила Алла Татаренко. Окремо професорка підкреслила, що проведення наукового форуму стало можливим завдяки підтримці Львівського університету, українських і закордонних партнерів, а передусім – завдяки Захисникам і Захисницям, які дають змогу освітянам і науковцям продовжувати працювати навіть в умовах війни. «Колоквіум проводиться завдяки дієвій підтримці Львівського національного університету імені Івана Франка, наших міжнародних партнерів і наших українських друзів. А цього року – завдяки захисту наших воїнів, народу України, який мужньо опирається агресії», – наголосила Алла Татаренко.
Після цього прозвучало вступне слово Ректора Львівського університету академіка НАН України, професора Романа Гладишевського. «Цей форум традиційно об’єднує дослідників слов’янських мов, літератур, культур та історичної пам’яті. Цьогоріч тут зібралася потужна наукова спільнота з України, Болгарії, Сербії, Словаччини, Польщі, Хорватії, щоб продовжити міжкультурний діалог, обмінятися досвідом та науковими напрацюваннями», – зазначив Роман Гладишевський. Ректор також акцентував на тому, що сучасна славістика має долати звужене бачення слов’янського світу й натомість відкривати його багатоголосся, культурну різноманітність і самобутність окремих народів.«Ми особливо цінуємо працю тих славістів, які послідовно формували і формують більш різноманітне та багатоголосе бачення слов’янського світу, ніж його завжди пропонувала імперська традиція. Завдяки їм світ відкрив для себе визначні постаті слов’янських культур і, відповідно, менталітет, цінності й традиції народів», – наголосив Ректор.
Роман Гладишевський звернув увагу на те, що цьогорічний Колоквіум має особливе значення у контексті відзначення 150-річчя від дня народження Іларіона Свєнціцького – визначного українського вченого, громадського діяча та однієї з ключових постатей української гуманітаристики. «Багаторічна праця вченого у Львівському університеті тривала майже чотири десятиліття. У цей період він здійснив вагомий внесок у розвиток славістичних студій, досліджуючи польську, сербську, болгарську, хорватську та чеську літератури, заклавши наукове підґрунтя для розуміння міжслов’янських культурних і літературних взаємин», – підкреслив Роман Гладишевський.
Із привітанням до учасників звернувся також директор Лексикографічного інституту імені Мирослава Крлежі Філіп Хамершак. Із вітальним словом до учасників Колоквіуму звернувся директор Лексикографічного інституту імені Мирослава Крлежі в Загребі Філіп Хамершак. Він подякував Львівському університету за можливість долучитися до організації цьогорічного наукового форуму та наголосив на успішній та плідній співпраці між хорватською інституцією і ЛНУ ім. Івана Франка, яка триває вже понад два десятиліття. Окремо директор Лексикографічного інституту підкреслив солідарність хорватського суспільства з Україною в умовах повномасштабної війни. Він наголосив, що для Хорватії українська боротьба за свободу є особливо зрозумілою, адже хорватський народ має власний досвід боротьби, страждань і жертв. «У ці важкі часи я хотів би наголосити, що українська боротьба за свободу має практично одностайну підтримку в Хорватії – країні, яка досі дуже живо пам’ятає власну боротьбу, страждання, жертви і гордість», – акцентував Філіп Хамершак.
Він також зауважив, що участь представників Лексикографічного інституту в колоквіумі поглиблює осмислення українсько-хорватських зв’язків у різних історичних і культурних вимірах. «Доповіді представників Лексикографічного інституту відображатимуть різні аспекти українсько-хорватських відносин і зв’язків упродовж історії, зокрема енциклопедичну виставку, організовану Лексикографічним інститутом у Києві 1979 року, а також ранньосередньовічні генетичні зв’язки», – зазначив науковець. На завершення Філіп Хамершак побажав учасникам змістовної роботи, цікавих доповідей і мирного перебігу Колоквіуму.
До слова запросили також декана філологічного факультету Романа Крохмального. Він насамперед наголосив на особливій ролі славістичного форуму як простору щорічної наукової зустрічі, фахового діалогу та солідарності з Україною. «З великою приємністю ми щотравня маємо можливість комунікувати про славістичні проблеми, про проблеми України, про проблеми кожного з наших братніх слов’янських народів. Ми дякуємо нашим колегам, які підтримують український народ у його боротьбі, і разом із тим відчуваємо велику силу наукової комунікації», – зазначив Роман Крохмальний.
Оскільки цьогоріч відкриття колоквіуму відбулося у День вишиванки, декан філологічного факультету звернув увагу на символічне значення цього свята. «Вишиванка сьогодні стала великим символом братньої комунікації, того наукового когерентного середовища, яке дає нам можливість чи в мовознавчих студіях, чи в літературознавчих пошуках, чи в інтернет-мережевому спілкуванні шукати спільного добра, а головне – краси науки»,– наголосив Роман Крохмальний. Окремо він подякував організаторам, партнерам і колегам, які долучилися до проведення колоквіуму, а також акцентував на важливості збереження наукової традиції та її розвитку із залученням молодих вчених зі студентських наукових товариств.
Після цього виступив декан історичного факультету Руслан Сіромський. Він наголосив на глибоких традиціях славістичних студій у Львівському університеті та підкреслив, що Львів ще з ХІХ століття був одним із важливих осередків розвитку славістики в Центрально-Східній Європі. «Славістика розвивається у Львівському університеті не лише останні три десятиліття, і вона сягає своїм корінням значно глибше. Як академічний напрям вона фактично формувалася в ХІХ столітті, і Львів став дуже важливим осередком розвитку славістичних студій загалом у Центрально-Східній Європі», – зазначив Руслан Сіромський. Декан також звернув увагу на міждисциплінарний характер славістики, яка поєднує мовознавчі, літературознавчі, етнологічні та історичні дослідження. За його словами, саме такий підхід був важливим для слов’янських народів у процесі осмислення власної ідентичності.
Окремо Руслан Сіромський акцентував на сучасному значенні славістики, яка в умовах повномасштабної війни постає не лише як галузь збереження традиції, а й як простір для осмислення історичної пам’яті, деколонізаційних процесів і ролі України у слов’янському світі. «Сьогодні роль славістики набуває особливого значення. У час великих змін, у час війни славістика постала перед викликом – очевидно, не лише збереження традицій, а й пошуку нових форм розвитку: чи то в дослідженнях історичної пам’яті, чи в проблематиці деколонізації», – наголосив Руслан Сіромський. На завершення він підкреслив, що одним із важливих завдань сучасних славістичних студій є утвердження українського голосу в освіті, науці та міжнародному академічному просторі.
З привітанням до учасників звернулися також представники студентства – голова студентського наукового товариства філологічного факультету Дарина Шумлянська та голова студентського наукового товариства історичного факультету Олексій Савєльєв. Вони подякували організаторам за можливість долучитися до міжнародного наукового діалогу, відзначили тематичне багатство програми й наголосили, що різноманіття доповідей створює простір для міждисциплінарного обміну, нових дослідницьких ідей і професійного зростання молодих науковців.
Після урочистого відкриття відбулося пленарне засідання, у межах якого Філіп Хамершак представив доповідь про хорватських воїнів Першої світової війни на території України – від фронтового досвіду до культурної пам’яті. Ольга Сорока, Надія Лобур та Ольга Албул виголосили доповідь, присвячену професорові Іларіону Свєнціцькому як фундатору львівської славістичної школи. Пленарна частина засвідчила широту проблематики Колоквіуму: від історичної пам’яті та українсько-хорватських зв’язків до осмислення інтелектуальної спадщини провідних постатей львівської славістики.
Окремою частиною першого дня стала презентація нових видань львівських славістів. Вона дала змогу представити актуальні наукові напрацювання дослідників Університету та окреслити нові напрями славістичних студій, що розвиваються у Львівському університеті.
Упродовж двох днів робота Колоквіуму триватиме в секційних засіданнях. Учасники працюють у чотирьох секціях – мовознавства, літературознавства, історії та історії культури. У секції мовознавства учасники обговорюють питання слов’янської лексикографії, історії мови, гендерної інклюзивності, медіадискурсу та функціонування слов’янських мов у сучасному інформаційному просторі. Доповіді стосуватимуться українського євангельського тексту в давньоруських словниках, перекладацької практики Самуїла Бакачича, хорватських назв на позначення словника, українізмів у фольклорних текстах болгар України, діяльності Празького лінгвістичного гуртка, сучасної польської фразематики, чужомовної лексики в медіа, а також впливу російської пропаганди на трансформацію значень у болгарському медіадискурсі.
Секція літературознавства присвячена міжслов’янським літературним контактам, рецепції української, хорватської, сербської та чеської літератур, проблемам перекладу, жанру й інтерпретації художнього тексту. Учасники говоритимуть про Юліє Бенешича і Мирослава Крлежу у Львові, українську народну казку в хорватському перекладі, хорватську літературу в Україні ХХІ століття, чеську інтернет-поезію, українські казки в сербських перекладах, історію перекладу української літератури в сербському середовищі тощо.
У секції історії заплановані доповіді, що охоплюють широкий часовий і тематичний діапазон: від середньовічних рукописних пам’яток та ранньомодерної історії до політичних і безпекових процесів ХХ–ХХІ століть. Дослідники розглянули етнічне походження Станіслава Граматика – переписувача Королевського Євангелія, постать польського історика Яна Ласицького, оцінки російського панславізму у працях Михайла Драгоманова та Олександра Пипіна, критику Болгарського Екзархату Петком Славейковим, трактування слов’янської етнічності в сучасній археології, вплив «Празької весни» 1968 року на радянський правозахисний рух, історію української діаспори Хорватії, польсько-українські відносини та безпекову політику Польщі в умовах російсько-української війни.
Секція історії культури зосередилася на кирило-мефодіївській традиції, слов’янській культурній спадщині, мистецьких взаєминах і сучасних культурних реакціях на війну. Учасники дискутують про кирило-мефодіївські традиції в культурі закарпатських українців, роль цієї традиції у формуванні християнської культури слов’ян, ідею слов’янської єдності у спадщині Кирило-Мефодіївського братства, образи Кирила і Мефодія в українському мистецтві, міжслов’янські зв’язки в імперії Габсбургів, діяльність української громади у Варні, польський театр у контексті війни в Україні тощо.
Важливою подією другого дня стане круглий стіл, присвячений 100-річчю від дня народження хорватської дитячої письменниці Вішні Стахуляк. Його модеруватимуть Людмила Васильєва та Ольга Кравець, а з вітальним словом виступить заступник декана філологічного факультету з наукової роботи Олександр Моторний. Учасники круглого столу говоритимуть про творчий світ Вішні Стахуляк, хорватську, словенську, чеську, болгарську та українську дитячу літературу, сучасні видавничі концепції, морально-етичну проблематику казок і мистецький вимір дитячої книжки. Під час заходу також прозвучать фрагменти казкових оповідань Вішні Стахуляк у виконанні студенток Марти Клименюк та Уляни Кривко.
У межах круглого столу запланована презентація книги «Іван Франко. Казки зі збірки “Коли ще звірі говорили”» в упорядкуванні та з передмовою Галини Сабат, з ілюстраціями Ірини Олійник. Видання, що побачило світ у дрогобицькому видавництві «Пóсвіт» у 2025 році, стало першим випуском серії «Казки Івана Франка».
Завершиться ХХХІІІ Міжнародний славістичний колоквіум підсумковим пленарним засіданням, під час якого заплановані доповіді про нові результати aDNA-аналізу, що пов’язують Україну та ранньосередньовічне населення території сучасної Хорватії, кирило-мефодіївську традицію перекладу богослужбових книг, наукову спадщину професорки Лідії Коць-Григорчук, а також про великі мовні моделі й корпуси слов’янських мов.