3 квітня 2026 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Історія України: представлення держави на світовій арені». Подія присвячена аналізу успішних міжнародних кейсів обстоювання правдивої історії України у гуманітарному дискурсі, насамперед – у світових виданнях.
Головною темою зустрічі став прецедент з енциклопедією «History: The Definitive Visual Guide» британського видавництва Dorling Kindersley (DK). У книзі були надруковані імперські трактування української історії. Наприклад, що «прінц Владімір, онук Ольги, хрестив російську федерацію у 988 році».
У березні 2024 року за ініціативи народної депутатки України, секретаря Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталії Піпи було розпочато системну адвокацію цього випадку. До процесу долучилися науковці Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії наук України, Міністерство закордонних справ, Посольство України у Великій Британії, Український інститут МЗС та міжнародні експерти. Зрештою британське видавництво відповіло на запит і погодилося внести зміни.
Круглий стіл минув у змішаному, очно-дистанційному, форматі. Модерував засідання голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. «Сьогодні ми проводимо історичну «реконкісту», повертаючи свою історію, протягом століть спотворювану росією. В умовах повномасштабного вторгнення життєво необхідно захищати український гуманітарний та історичний простори від ворожих наративів і пропаганди. Певною мірою маємо бути «археологами» у гуманітаристиці, тобто поступово, шар за шаром, досліджувати міжнародні тексти про Україну та очищувати їх від імперських нашарувань, де українські постаті та події можуть бути подані крізь призму російської оптики», – зауважив Олександр Алфьоров.
Звернулася до присутніх народна депутатка України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа. «Приклад із британським видавництвом Dorling Kindersley продемонстрував дієвість синергії науки та дипломатії. Нам вкотре вдалося довести, що Україна здатна ефективно змінювати глобальний дискурс. Наразі триває напрацювання механізмів, які дозволять масштабувати цей досвід та посилити державні інституції у сфері адвокації українських історичних інтересів на світовій арені», – підкреслила Наталія Піпа.
Директорка Департаменту публічної дипломатії та стратегічних комунікацій Міністерства закордонних справ України Вікторія Ляліна-Бойко наголосила на спільній відповідальності держави та суспільства за захист правди про Україну закордоном. «У часи війни питання інформаційної безпеки та міжнародних комунікацій набуло стратегічного значення. МЗС та інші державні установи провадять системну роботу з протидії дезінформаційним кампаніям росії. Серед пріоритетних завдань у цій сфері – формування коректних наративів про Україну у світі, прозоре інформування про нашу боротьбу за свободу та про реальні наслідки російської агресії», – відзначила Вікторія Ляліна-Бойко.
Далі до слова запросили керівницю сектору аналітики і досліджень Українського інституту МЗС України Марію Процюк. Вона розповіла про проєкти Інституту, спрямовані на інтелектуальне лобіювання інтересів України, промоцію культури, мови та історії. «Ми працюємо з міжнародною аудиторією на рівні експертних кіл, медіаспільноти й широкої громадськості. Коли отримали запит щодо помилок у британській енциклопедії, першою пропозицією було залучити до процесу виправлення іноземних науковців. Щиро радіємо, що цей кейс набув не лише українського, а й міжнародного виміру. Такі ініціативи надважливі для того, аби історія України була висвітлена так, як вона цього заслуговує», – наголосила Марія Процюк.
Декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка професор Руслан Сіромський детальніше розглянув зміни, внесені до енциклопедії «History: The Definitive Visual Guide». «Спершу ворог прагне вкрасти нашу історію, аби через маніпуляції обґрунтувати власні геополітичні зазіхання, а потім приходить і для того, аби загарбати територію. Тема нашого круглого столу безпосередньо торкається національної безпеки України. Певен, що синергія влади, науковців, громадськості, а також представників медіа та діаспори є дієвим інструментом для повернення та гідної репрезентації історії України», – підсумував Руслан Сіромський.
До відкритої дискусії про обстоювання національної історії в іномовних просторах долучилися також ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Володимир Бугров, другий секретар Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії Інна Єгорова, доценти кафедри давньої історії України та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка Олег Дух та Ольга Щодра, доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського університету Іван Федик, доцент кафедри історії Українського католицького університету Василь Стефанів та історик, голова історичного клубу Ордену Паладинів Віталій Федорінін.
Учасники поділилися ідеями про утвердження державної суб’єктності України, яке було би неможливим без суб’єктності історичної. Дискутували і про забезпечення системного моніторингу історичних наративів щодо України у світових виданнях. Висловити свої погляди, ідеї та пропозиції мали змогу й усі охочі представники академічної спільноти.
За результатами роботи круглого столу було ухвалено Рекомендації щодо захисту української історії та просування української історичної спадщини на міжнародній арені.
