У Науковій бібліотеці відкрили виставку  рідкісних ксилографій до 500-літнього ювілею першої публікації «Несамовитого Роланда» Аріосто

Цьогоріч минає 500 років від часу першої публікації одного з найграндіозніших та найбільш знаних італійських творів у світі – «Несамовитого Роланда» Лудовіко Аріосто.

З цієї нагоди в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка 18 листопада 2016 року відбулося відкриття виставки  рідкісних ксилографій Доссо Доссі та Джіроламо Порро з видання Валгрізі, яке вважається одним із найгарніших видань «Несамовитого Роланда» Аріосто. Додамо, що перші екземпляри книги надрукував типограф Джованні Мадзокко да Бондено у Феррарі та Мантові. Трохи згодом було опубліковано ще близько 150 видань, чимало з них проілюстровані технікою ксилографії.

«Знаково, що така велична подія відбувається у Науковій бібліотеці, яка також має поважний вік – понад 400 років. Корпус, у якому ми перебуваємо, понад 100 років дихає стародруками. Переконаний, що ця аура сприятиме мистецькій насолоді від графіки», – звернувся зі вступним словом проректор з наукової роботи, професор Роман Гладишевський.

«Як науковець-природничник, хочу зазначити, що високі стандарти в науці й технологіях неможливі без високих стандартів у культурі та мистецтві. Розуміння історії та цінностей дозволяє нам моделювати майбутнє», – наголосив проректор.

«Справжнім скарбом неймовірно красивого міста» назвав університетську книгозбірню Надзвичайний і Повноважний Посол Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа.

«Я і так дуже довго вчився, однак якби я вчився в такому чудовому університеті і мав можливість працювати в такій прекрасні бібліотеці, я би вчився набагато-набагато  більше років  і, мабуть,  тут би й залишився», – емоційно зазначив амбасадор.

Італійський дипломат зазначив, що це його перший візит до Львова та Львівського університету.

Давіде Ла Чечіліа розповів про цікаві факти життя й творчості Лудовіко Аріосто, сфокусувавши увагу на його шедевральному творі – «Несамовитий Роланд».

Про ювілейні відзначення геніального твору Аріосто на його Батьківщині йшлося у виступі директора Італійського інституту  культури в Києві Анни Пасторе.

«В історії гуманістичної культури Італії належить особлива роль. Розвиток міст, університетської традиції, нових літературних та історіографічних форм, зрештою – реформа письма, стали визначальними для перспективи усіх європейських народів, – зазначив  директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василь Кметь. – Культура Відродження стала важливим кроком у самопізнанні європейських культур, у визначенні їх ранньомодерної ідентичності через переосмислення здобутків античної цивілізації. Трактати і памфлети, хроніки і романи авторства Лоренцо Валли (1405-1457), Леоне Баттіста Альберті (1407-1472), Анджело Поліціано (1454-1494), Маттео Боярдо (1434-1492), Лудовіко Аріосто (1474-1533), Нікколо Макіавеллі (1469-1527) окреслили не просто епоху пізнього ренесансу, а саме добу формування націй нового часу. Діяльність тогочасного флорентійського інтелектуального середовища стала також знаковою в історії переходу від латиномовної до власне італійської традиції писаного і друкованого тексту».

Директор університетської книгозбірні наголосив, що в «несамовитості Роланда» шукали натхнення і Сервантес, і Вольтер, і Байрон. За його словами, не випадково й Шевченко разом зі своїм героєм поеми «Варнак» шукав дистанціювання від химерної і страшної дійсності у строфах італійського поета-гуманіста. «Аріосто був одним із провісників творення ранньомодерних європейських націй. Романтик Шевченко став провісником становлення модерної української нації», – резюмував він.

На думку Василя Кметя, Аріосто є актуальним і сьогодні. У найдавнішій українській книгозбірні, окрім мистецького проекту з презентацією 46 таблиць із гравюрами, реалізованого спільно з Італійським інститутом культури у Києві, розгорнуто експозицію унікальних італійських стародруків XVI ст., серед яких – і два унікальні видання Лудовіко Аріосто.

На згадку про візит до Львівського університету та з метою ознайомлення з фондами книгозбірні, у яких зберігаються, зокрема й твори італійських авторів, директор Наукової бібліотеки вручив Надзвичайному і Повноважному Послу Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа електронний читацький квиток.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото