Університет випустив 3989 бакалаврів

Літо у Львівському національному університеті імені Івана Франка традиційно триває під урочисті звуки «Гаудеамусу». Актова зала стає місцем зустрічі поколінь, простором теплих емоцій, спогадів, мрій і важливих життєвих рішень. Позаду залишаються роки навчання, наукових пошуків і студентських відкриттів, а попереду – нові професійні виклики та можливості.

Так, цьогоріч випускниками бакалаврату стали 3989 студенти. Серед найчисельніших за кількістю випускників у 2026 році – спеціальності «Філологія» (за спеціалізаціями) – 673 випускники, «Право» – 388, «Комп’ютерні науки» – 233, «Економіка» – 222, «Середня освіта» (за спеціалізаціями) – 181.

Також традиційно у літній період диплом освітньо-наукового магістра отримали 57 випускників, серед яких представники хімічного факультету, факультету прикладної математики та інформатики, економічного факультету, факультету міжнародних відносин та фізичного факультету.

Вітаючи випускників, Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка академік НАН України, професор Роман Гладишевський побажав їм не втрачати допитливості, сміливо зустрічати життєві виклики та берегти цінності, які сформувалися в університетські роки. «Попереду на Вас чекають нові професійні й особисті звершення, і я щиро бажаю, аби Ви зуміли зберегти в собі прагнення пізнавати нове і радіти кожному відкриттю, не боялися складних рішень і залишалися людьми честі, гідності й відповідальності. Особливо хочу подякувати Вам за те, що в цей надзвичайно складний для нашої держави час Ви обрали залишатися в Україні, навчатися тут, здобувати знання саме у Львівському університеті та пов’язувати своє майбутнє з Батьківщиною. Україна потребує вашого таланту, професійності, енергії та інтелектуальної відваги. Працюйте на благо нашої держави, розвивайте її науку, освіту, економіку, культуру, зміцнюйте її авторитет у світі. Нехай знання, здобуті в Університеті, стануть для вас надійною опорою, а любов до України – дороговказом у всіх починаннях. Пам’ятайте, що двері Львівського університету завжди є для вас відчиненими», – звернувся до випускників Роман Гладишевський.

Випуск бакалаврів 2026 року – справді особливий, адже це перше покоління випускників, яке вступило до Університету вже під час повномасштабної війни. За ці роки юнаки й дівчата здобули ґрунтовні знання, знайшли друзів та однодумців, подорослішали, почали свій професійний розвиток і, що найважливіше, залишили свій неймовірний слід в історії кафедр, факультетів, Університету – у людях, які йшли з ними пліч-о-пліч.

Враженнями від навчання ділиться випускниця механіко-математичного факультету Дзвенислава Федишин, яка навчалася за спеціальністю «Математика. Фінансова та страхова математика»: «За роки навчання Львівський університет став для мене значно більшим, ніж місцем здобуття освіти. Він став справді рідним середовищем – простором особистісного та професійного зростання. Саме тут я мала можливість не лише поглиблювати знання, а й набувати досвіду, відкривати нові грані власних зацікавлень і формувати розуміння того, ким прагну бути надалі.

Механіко-математичний факультет, на якому я мала радість навчатися, дав мені не лише ґрунтовні знання з математики, а й навчив бачити суть за складністю, бути послідовною, уважною до деталей і сприймати цю складність не як перешкоду, а як можливість для глибшого розуміння. Навчання на факультеті стало для мене важливою життєвою школою – виховало витримку, дисципліну думки, відповідальність і розуміння того, що шлях, який потребує більше часу й зусиль, часто залишає по собі найцінніший досвід.

Та особливе місце у моїх спогадах про Університет назавжди належатиме людям, із якими я мала щастя пройти цей шлях. Одногрупники, університетські друзі, викладачі та мої колеги стали невіддільною частиною цього досвіду – спільної праці, взаємної підтримки, нових відкриттів і моментів, що сформували у мені глибоке відчуття приналежності до університетської спільноти. Львівський університет став важливою частиною мого життя і тією точкою опори, значення якої, переконана, з роками лише зростатиме».

Серед цьогорічних бакалаврів –  випускник філолологічного факультету Олександр Янюк, який навчався за спеціальністю «Філологія»: «Побудую свій спогад як шкільний стадіон, де я завжди отримував з човникового бігу найвищі оцінки. Старт – перша промова декана на посвяті першокурсників; промова, у якій пролунали слова про відповідальність філолога перед часом, у якому ми живемо. Тоді ці слова здавалися урочистою формальністю. Але було цікаво, як і ритм серцебиття Університету…

Як описати навчання на філологічному факультеті? Варто лише згадати викладачів, які передають кожному поколінню студентів власний приклад ставлення до мови, університетську спільноту, яка ініціює наукові відкриття і творить традицію. Кожен викладач залишив по собі частину світогляду. Синтаксис та основи пунктуації нам пояснювали так, що граматика переставала бути складною схемою багатокомпонентного речення, а ставала інструментом, яким володієш свідомо – ці пари були одними з останніх, що стали завершенням цього етапу. Розкладали слова під час морфологічного розбору на атоми, аби зрозуміти унікальність кожної частини мови. А чого вартує звуковий лад української мови… Разом ми вчилися шукати в текстах підтексти, авторські інтенції, історичні контексти, без яких жоден твір не промовляє повністю. Мої наукові керівниці, які терпляче «огранювали» курсові роботи, навчили формулювати думки точно й аргументовано – навички, які знадобляться далеко не лише в наукових текстах. Не пари чи дисципліни формують студента-фахівця, а люди, які тут працюють заради одного – віддати знання та мудрість студентству.

Символічно, що ця бігова дистанція, яка почалася зі слів декана про мову як покликання, завершилася фінішною лінією, після якої залишається не сум за закінченням, а впевненість у своєму виборі. Порівняння з цим спортом не випадкове, адже як під час бігу час спливає щосекунди, так і ці 4 роки навчання розтанули як ранковий туман над парком Франка – непомітно, крапля за краплею, залишивши по собі ясність. І кома, яку ставлю прямо зараз, – це подих свіжого повітря перед новим стартом, бо попереду ще один забіг довжиною у півтора року – магістратура. Навчання на філологічному факультеті випало на час, коли питання мови в Україні перестало бути суто академічним. Але задумаймось, коли мова була поза суспільством? Мова завжди залишатиметься питанням ідентичності, опору, та ні в якому разі не вибору (хіба ж мову обирають?) Слово зберігає пам’ять про минуле, слово формує реальність, слово захищає, слово ранить».

Цьогорічна випускниця спеціальності «Хімія» хімічного факультету Марія-Сузанна Теплінська ділиться: «Хімічний факультет – це місце можливостей. Місце, яке навчає не просто вправно працювати в лабораторії чи виконувати експерименти, а й глибоко розуміти природу хімічних процесів. Саме тут формується логічне, критичне й аналітичне мислення, а багато поставлених завдань вимагають не лише ґрунтовних знань, а й творчого підходу до їхнього розв’язання.

За чотири роки навчання я мала змогу не лише здобувати знання у викладачів, які є найкращими у своїй справі, а й уже з першого курсу долучитися до наукової роботи на кафедрі неорганічної хімії. Працюючи над синтезом, дослідженням кристалічної структури та деяких властивостей складних оксидів й інтерметалічних фаз, я зрозуміла, що наука – це не лише результат, а й постійний пошук, наполегливість і готовність ставити нові запитання. Саме ці дослідження відкрили для мене можливість представляти результати своєї роботи на численних конференціях – від студентських на рідному факультеті до міжнародних за кордоном.

Сучасна хімія є справді міжнародною наукою, де співпраця між дослідниками з різних країн є невід’ємною частиною розвитку. Саме тому завдяки факультету я мала можливість брати участь у міжнародних воркшопах, а також проходити виробничу практику, працюючи у трьох провідних лабораторіях хімічного факультету Вроцлавського університету, Польща.

Окрім навчання та науки, для мене студентські роки стали часом активної громадської діяльності. Робота в Профбюро факультету, діяльність на посаді голови департаменту комунікацій Наукового товариства факультету, а згодом – керівництво Центром міжнародної та регіональної співпраці Профкому студентів «LNUGlobal» подарували мені безцінний досвід організації заходів, розвитку міжнародних зв’язків і створення нових можливостей для студентів. Саме тоді я зрозуміла, що справжній університетський досвід формується не лише під час занять, а й завдяки ініціативності, співпраці та бажанню робити життя факультету й Університету кращим.

Та найбільша цінність нашого факультету – це люди. Попри те, що хімічний факультет є одним із найменших в Університеті, він по-справжньому згуртований. Тут завжди можна розраховувати на підтримку: викладачі щиро діляться своїми знаннями й досвідом, а студенти допомагають одне одному не тому, що так потрібно, а тому, що так заведено. Саме ця атмосфера взаємної поваги, відкритості та співпраці робить наш факультет по-справжньому особливим».

Випускник освітньо-наукової магістерської програми «Фінанси і кредит» економічного факультету Назар Тимків зазначає, що навчання стало для нього можливістю не лише поглибити знання у сфері фінансів, а й розвинути дослідницькі навички та сформувати ширше бачення сучасних економічних процесів. За його словами, саме освітньо-наукова програма дозволила поєднати теоретичну підготовку, практичний аналіз і науковий пошук: «Цього року я завершив навчання за освітньо-науковою програмою «Фінанси і кредит», яка тривала майже два роки. Свого часу переді мною стояв вибір між освітньо-професійними програмами та цією освітньо-науковою. Після вагань я обрав саме її, бо хотів більше вивчати фінанси як систему, а не лише окремі її складові. Програма дала можливість не тільки застосовувати теорію на практиці, а й спробувати себе в ролі науковця, навчитися працювати з дослідницьким інструментарієм, будувати й перевіряти гіпотези, аналізувати взаємозв’язки між соціально-економічними явищами. Вона також допомогла мені краще зрозуміти економічну політику України та інших держав. Завдяки активній участі студентів у дослідженнях, дискусіях і формуванні власних ідей навчання було надзвичайно цікавим і продуктивним. Загалом я дуже задоволений своїм вибором і тим, як минуло моє навчання на цій програмі».

Щиро вітаємо усіх цьогорічних випускників з успішним завершенням навчання! Нехай попереду будуть цікаві життєві дороги, нові звершення та лише перемоги!

Світлини: Ярини Пришляк, Юлії Денис, Ганни Бенедюк, Анни Філімонової, факультетів Більше фото