10 липня 2022 року минає 2 роки з часу, коли під Троїцьким, що на Луганщині, трагічно загинув випускник факультету журналістики, командир взводу 24-ої окремої механізованої бригади, Герой України Тарас Матвіїв. Відтак сьогодні представники адміністрації, студенти та працівники Львівського національного університету імені Івана Франка, колеги і друзі Тараса вшанували Його пам’ять.
Розпочався захід із покладання квітів до меморіальної таблиці на честь Героя України Тараса Матвіїва, встановленої на фасаді факультету журналістики. Опісля капелан Львівського університету о. Мар’ян Мисяковський відправив поминальну панахиду, під час якої спільною молитвою усі присутні вшанували пам’ять Героя.
«Сьогоднішній день є особливим для університетської спільноти тому, що сьогодні ми згадуємо того, хто показує приклад для десятків тисяч громадян. Тарас своїм прикладом показав інший стиль життя, ніж нам пропонує сьогодення – він пожертвував собою заради ближнього. Сьогодні – не день смерті, правильніше буде сказати «день народження для неба», адже саме в цей день Тарас перейшов до вічного життя», – відзначив о. Мар’ян Мисяковський.
Перед присутніми виступив проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. «В історії Університету є чимало постатей, які продемонстрували приклад для наслідування. Таким є і наш студент Тарас Матвіїв, який пройшов дуже короткий шлях, але водночас дуже насичений і змістовний. І зараз, коли відкрилися його спогади і мрії, коли його мати Валентина почала багато й душевно про нього писати, Тарас відкрився для нас зовсім по-іншому – як творча особистість, як громадський діяч. Мусимо констатувати, що світ змінився, і дякувати Богу, тепер молоді люди показують нам, як треба жити і змінювати світ», – зазначив Володимир Качмар, додавши, що «у Тараса було багато мрій, одна з яких – це мрія, яку ми усі намагаємося втілити в життя – визволити Україну, повернути свої території, перемогти окупантів».
«Для студентів працелюбність Тараса стала прикладом того, як треба навчатися, вдосконалюватися, досягати цілей. Натомість викладачам він подарував роздуми про те, що серед десятків тисяч студентів ми маємо бачити не просто молодь, яку потрібно навчати, а Людей з їхніми мріями, планами і світоглядом. Ми маємо зробити усе для того, щоб подвиг Тараса не був марним – заради того, щоб Ви і Ваші діти жили у вільній незалежній суверенній державі», – наголосив проректор.
Спогадами про Тараса поділився також заступник декана факультету журналістики з наукової і навчально-методичної роботи Андрій Яценко. «Пам’ять про Тараса житиме доти, доки Тарас житиме в наших серцях, а так буде завжди», – зазначив Андрій Миколайович, додавши, що факультет журналістики упродовж року організовує чимало різноманітних заходів, на яких згадують Тараса Матвіїва.
Вже традиційно, на усіх заходах, присвячених вшануванню пам’яті Тараса Матвіїва, звучить Його поезія. Сьогодні студентка другого курсу факультету журналістики Валентина Лещишин продекламувала вірш Тараса, який він написав 10 липня 2015 року:
«Я – ми прості обшарпані хлопці
із запилюженими очима і
втомленими серцями
я – ми вмираємо!
щодня і щогодини
а з нами матері і ненароджені діти
а в нас не відкриті таланти й континенти
навіки збіднілий світ
без наших усмішок і мрій
просто отак знайте
я – ми вмираємо!
щодня і щогодини
знайте ви нас не знали і вже не пізнаєте
ми одиниці чиєїсь доповіді
ми чорні ленти чиєїсь скорботи
ми лиш обвуглені кістки без іменних жетонів
що десь у примарних пісках
розмітає вітер на лету
розмітає вітер у Пісках».
Завершився захід спільним виконанням Гімну України.
Нагадаємо, Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 року у Жидачеві Львівської області. У 2011 році завершив навчання на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Працював журналістом у львівських та київських ЗМІ, вів блог у виданні «Львівська мануфактура новин». Новітній Герой України був активним учасником Революції Гідності у складі ІІІ-ої сотні Самооборони Майдану, а до грудня 2019 року – депутатом Жидачівської районної ради. У 2015 році Тарас Матвіїв зголосився стати воїном окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. Упродовж останнього року життя Захисник України проходив службу за контрактом у 24-ій окремій механізованій бригаді імені Короля Данила. Тарас Матвіїв загинув 10 липня 2020 року під Троїцьким, що на Луганщині. Ціною власного життя він тоді врятував від смерті двох побратимів, витягнувши їх із палаючого бліндажу.
Указом Президента України від 13 липня 2020 року молодшому лейтенанту Тарасові Матвіїву присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Звання Героя України присвоєно за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.
6 грудня 2021 року на фасаді факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відкрили меморіальну таблицю на честь випускника факультету журналістики, командира взводу 24-ої окремої механізованої бригади, Героя України Тараса Матвіїва.
Цьогоріч, з нагоди Дня журналіста, у Львівській ОВА презентували обласний конкурс журналістських робіт імені Героя України Тараса Матвіїва. Конкурс має на меті відзначити та підтримати журналістів – авторів матеріалів на військову тематику, вшанувати військові подвиги різних військових підрозділів та військ, які дислокуються на Львівщині.
