22 травня 2025 року з нагоди 164-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні представники академічної спільноти Львівського національного університету імені Івана Франка долучилися до пам’ятних заходів, присвячених вшануванню постаті Тараса Григоровича. Після спільного виконання Гімну України учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, які загинули за Українську Державу. Надалі всі охочі поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку.
До присутніх звернувся голова Львівського обласного товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Ярослав Пітко. «Перепоховання Тараса Шевченка в Україні має глибокий символічний зміст. Канівська гора, де похований Шевченко, стала місцем паломництва, місцем пам’яті, джерелом духовності, де люди надихаються енергетикою Тараса, його творами. Це місце підсилює власне розуміння Шевченка. Й унікальність Великого Кобзаря полягає не тільки в тому, що він був видатним художником, великим поетом світового рівня, не тільки в тому, що він розбудив українську націю і повернув їй історичну пам’ять. Унікальні Шевченка і в тому, що він поза часом. Шевченко разом з нами, – зазначив Ярослав Пітко. – Шевченко завжди сучасний тим поколінням, які його сприймають. Шевченко допомагав боротися Січовим Стрільця, воїна УПА. Сьогодні Україна відстоює свої незалежність і свободу, як нація Шевченкову духу. І вороги ніяк не можуть зрозуміти, що таку націю неможливо пригнітити, неможливо завоювати, бо це Шевченкова нація. І джерелом цієї відданості, самопожертви, є велика любов до України і готовність до самопожертви заради України. Так роблять наші воїни, так роблять волонтери, так роблять всі, хто працює сьогодні на нашу перемогу».
Надалі відбулася мистецька частина заходу, яку організувало Львівське обласне товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Зокрема, для присутніх виконали музичні композиції на Шевченкові «Заповіт» і «Реве та стогне», а також декламували поетичні рядки Великого Кобзаря. Літературно-музичне дійство відбулося за участі зведеного хору та оркестру Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка, Заслуженого артиста України Романа Ковальчука, етногурту «Ойкумена», квінтету бандуристок «Калинове намисто», «Людкевич хору», ансамблю естрадної пісні «Сузір’я» та Народної капели бандуристок «Дзвіночок».
Нагадаємо, Тарас Шевченко відійшов у Вічність 10 березня 1861 року. На кошти друзів його поховали спочатку у Петербурзі. Через п’ятдесят вісім днів домовину Шевченка, згідно зі Заповітом, перевезли в Україну. А 22 травня 1861 року прах Траса Шевченка перепоховали на Чернечій горі у Каневі.
