В ЛНУ ім. Івана Франка відбувся XІІІ Львівський соціологічний форум

5 квітня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся ХІІІ Львівський соціологічний форум, який пройшов під гаслом «Творення нових соціальних порядків в умовах російсько-української війни». Організаторами заходу вже традиційно стали кафедра соціології історичного факультету Львівського університету та Соціологічна асоціація України, у тому числі Львівське обласне відділення САУ.

Урочисте відкриття форуму та пленарне засідання відбувались у змішаному форматі: у Дзеркальній залі Університету та дистанційно на платформі Zoom. Модератором заходу був завідувач кафедри соціології Львівського університету, професор Юрій Пачковський. Він привітав учасників, представив організаторів, доповідачів та гостей форуму, а також наголосив на актуальності проблематики наукового зібрання. «Сьогодні нас зібрала тут така подія, як війна, яка загалом триває понад дев’ять років, із яких понад рік – повномасштабне вторгнення. У зв’язку з цим виникла ціла низка актуальних соціологічних проблем, які потребують обговорення. Однією з таких проблем є соціологія війни і миру, яка сьогодні активно набуває розвитку, і мені приємно, що саме українські соціологи зараз є лідерами в опрацюванні цієї проблеми, що вимагає нових осмислень на рівні теорій та концепцій. Тема форуму сконцентрована на тому, як формуються нові соціальні відносини, соціальні структури в такій екстремальній ситуації. Це і стане предметом нашого обговорення», – розповів Юрій Пачковський і запросив до вітального слова Ректора Львівського університету, члена-кореспондента НАН України, професора Володимира Мельника.

Ректор привітав учасників форуму і підкреслив те важливе значення, яке відіграє діяльність Соціологічної асоціації України загалом та проведення Соціологічного форуму зокрема у розвитку соціології як науки та в поглибленні розуміння тих процесів, які відбуваються в українському суспільстві зараз. При цьому Володимир Петрович акцентував особливу увагу на прикладному характері проблем, які порушуються у доповідях учасників форуму. «Я вважаю, що форум уже відіграв дуже важливу роль, а Соціологічна асоціація показала свій гуманістичний вимір, зібравши всіх нас, незважаючи на ті мілітарні відцентрові сили, які діють з боку росії. Ми тут  для того, щоб за допомогою інструментарію та методології соціологічної науки дати об’єктивний зріз тих процесів, які відбуваються в нашому суспільстві і прогнозувати, пропонувати, конструювати ті моделі суспільного ладу, які нас очікують. Мене тішить те, що цей зріз представлений у двох масштабах: по-перше, тут ідеться про фундаментальну теоретичну проблематику, та водночас вона актуальна у практичному вимірі, прагматично націлена на аналіз тих проблем, які нас безпосередньо хвилюють», – зауважив Ректор Університету.

Володимир Петрович також наголосив, що соціологія у Львівському університеті має давні історичні корені, адже ще в далекому 1923 році на факультеті теології Львівського університету була створена кафедра християнської соціології. Зараз же, за словами Ректора, соціологія невпинно розвивається, відповідаючи на виклики сучасності, а Соціологічний форум «є потужним майданчиком для об’єднання зусиль українських та іноземних колег з метою інтегративного, цілокупного аналізу нагальних проблем суспільства».

З вітальним словом виступив академік НАН України, Президент Соціологічної асоціації України, колишній ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, професор Віль Бакіров. Подякувавши усім причетним до організації наукового зібрання та привітавши учасників заходу від імені правління САУ, він відзначив широту проблематики форуму та її виняткову актуальність в умовах війни. При цьому Віль Бакіров поділився своїми міркуваннями з приводу того, як війна вплинула на суспільство та, відповідно, на розвиток соціологічної науки. «Програма форуму просто вражає широченним спектром питань, що заплановані для обговорення, викликає захват і почуття гордості за нашу соціологію, яка попри всі труднощі військового часу, змогла сфокусуватися на соціальних проблемах, яких незадовго до війни ми собі навіть не уявляли. Війна радикально змінила порядок денний соціологічного пізнання, оскільки раптово створила принципово нову соціальну реальність, яка підкорюється іншим закономірностям, яка трансформує соціальні порядки, змінює практично всі звичні соціальні практики і потребує, як ми відчуваємо, нових методологічних підходів, нових дослідницьких інструментів. І якщо додати до цього ще й зміни, породжені пандемією, можемо стверджувати, що український соціум є сьогодні унікальним явищем, незнайомим соціокультурним простором, вивчення якого відкриває принципово нові сторінки в історії соціології», – зауважив Віль Савбанович і додав, що Соціологічний форум та подібні заходи є надзвичайно важливими для розуміння повоєнного суспільства та прогнозування подальших змін: «Треба розуміти, що після перемоги суспільство вже не повернеться у той стан, який був до війни. Це вже буде інше суспільство, і ми не знаємо, яким воно буде. Воно буде переповнене проблемами, які ми вже сьогодні бачимо і про які ще навіть не здогадуємося. І наша сьогоднішня соціологічна робота є вкрай необхідною і для розуміння повоєнного суспільства, і для розробки та реалізації майбутніх соціальних практик і політик, які необхідні будуть для його відновлення, вдосконалення і демократичного розвитку».

До вітального слова також запросили декана історичного факультету, професора Руслана Сіромського, який наголосив на особливій ролі соціологів у вивченні суспільних процесів і явищ в умовах війни й акцентував на необхідності якісної та ґрунтовної підготовки студентів, які у майбутньому стануть фахівцями у цій галузі. «Напевно, зайве й говорити, що сьогодні соціологія відіграє особливу роль. Українське суспільство вже кардинально змінилося і продовжує змінюється. Соціологи покликані вивчати ці зміни. Для мене соціологи – як свого роду лікарі. Лікар встановлює діагноз людини, а соціолог встановлює діагноз суспільства. При цьому він не просто визначає, як воно розвивається, чим живе, чим хворіє, але і пропонує певні рецепти подолання різних негативних явищ. Без сумніву, в умовах війни роль соціологів є особливою. Відповідно це викликає потребу ґрунтовної та всебічної підготовки соціологів, які покликані стати такими собі універсальними солдатами-науковцями з глибокими і математичними, і гуманітарними знаннями», – зазначив він.

До вітань доєдналася також завідувачка кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, професорка Людмила Сокурянська. Насамперед вона, як і решта колег, привітала з ювілеєм видатну українську соціологиню, Заслужену професорку Львівського університету Наталію Черниш. Після цього Людмила Сокурянська запросила усіх долучатися до XVII Міжнародної науково-практичної конференції «Якубинська наукова сесія», яка відбудеться у ХНУ ім. В. Н. Каразіна 7 квітня. Ця конференція присвячена пам’яті визначної української соціологині, однієї з наукових наставниць Наталії Черниш та багатьох інших вчених та однієї з організаторів соціологічної науки в Україні Олени Якуби.

Після привітань розпочалося пленарне засідання форуму, під час якого учасники заслухали шість доповідей. Першою із доповіддю на тему «Творення нових соціальних порядків в умовах російсько-української війни» виступила Наталія Черниш. Насамперед у своєму виступі науковиця окреслила поняття порядку як центральної категорії соціологічної науки та розповіла про аналіз соціальних порядків за різними осьовими принципами у працях українських та зарубіжних дослідників. Надалі більш детально Наталія Черниш розповіла про працю Д. Норта, Дж. Волліса та Б. Вайнґеста «Насильство та суспільні порядки», за якою виокремлюються суспільства трьох типів: мисливсько-збиральницькі, суспільства з порядком обмеженого доступу та суспільства з порядком відкритого доступу. Так, відповідно до цього поділу, науковці виділяють дві моделі соціального порядку: модель обмеженого доступу в природній державі та модель вільного доступу.

«Переважна частина сучасних держав (80-85%) є природними державами з першою моделлю доступу і відповідними соціальними порядками. Між двома моделями доступу і відповідно типами держави лежить перехід, який природні держави намагаються подолати», – пояснила вчена, після чого окреслила своє бачення місця України серед цих моделей. Так, за її словами, Україна зараз перебуває в ситуації перехідного періоду до моделі відкритого доступу, про що свідчать такі особливості, як: від’ємне економічне зростання під час війни і політичний розвиток з обмеженнями воєнного часу; бідне, але активне  громадянське суспільство; великий державний апарат і реформа децентралізації; переважання особових соціальних зв’язків з тенденцією до відмови від провідної ролі відомих персоналій і висування нових лідерів з військового та волонтерського середовища; питома здатність швидко адаптуватися до змін, високий рівень соціального самопочуття і щастя, незважаючи на війну. Детально розповівши про особливості переходу українського суспільства до нової моделі суспільного порядку, Наталія Йосипівна підсумувала: «Україна – це суспільство з незворотними пороговими змінами переходу до відкритого доступу. В Україні ієрархія Норта змінюється: її очолюють уявлення, з яких виростають організації, а з них – нові інститути. Твориться кастомізована версія соціальних порядків, в які вірять і за які воюють українці».

Наступним із доповіддю на тему «Війна і соціальні зміни в Україні (за результатами моніторингу Інституту соціології НАН України)» виступив член-кореспондент НАН України, директор Інституту соціології НАН України (м. Київ), професор Євген Головаха. Після цього директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович розповів про зміни в громадській думці щодо суспільно-політичних тем. Професор кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій ХНУ імені В. Н. Каразіна Ігор Рущенко у своїй доповіді окреслив нові орієнтири української соціології. Професорка кафедри соціології та масових комунікацій Криворізького державного педагогічного університету Алла Лобанова виступила із доповіддю на тему «Російсько-українська війна: соціологічний прогноз із минулого». Натомість заступник декана з науки та розвитку факультету соціальних наук, завідувач кафедри соціології міста та села Інституту соціології Вроцлавського університету (м. Вроцлав, Польща), професор Матеуш Блашчик представив своє дослідження понять полікризи та резильєнтності як дослідницьких категорій у контексті війни в Україні.

Надалі робота наукового зібрання продовжилась в рамках трьох напрямів: «Соціологічна наука та сучасне суспільство: теоретизування й емпіричні дослідження на тлі війни», «Парадигма миру та війни для світу й України: дискурс нових порядків», «Громадські та владні ініціативи в умовах війни: досвід, реалії, перспективи» і «Міграційна ситуація в Україні: нові соціальні групи, практики та локально/глобалізаційні виклики». Доповіді стосувалися актуальних аспектів існування суспільства в умовах війни, зокрема, розвитку різних соціальних інститутів та механізмів, глобальних суспільних трансформацій та змін у житті окремих груп населення тощо. Ішлося також про роль інституту освіти в умовах війни, зокрема, про його функції, соціальний ресурсний потенціал закладів освіти, зміни у житті студентства тощо. Чимало доповідей стосувалося парадигми війни та миру, кризи суспільної безпеки, досвіду проживання війни та його впливу на суспільні процеси та настрої тощо.

Завершився форум підсумковим засіданням, на якому учасники обговорили результати наукових дискусій та окреслили шляхи подальшого розвитку соціологічних досліджень у воєнний час. Загалом до форуму долучилися понад 120 науковців з різних міст. Додамо також, що за результатами наукового зібрання планується видання електронного збірника тез доповідей.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото