У час війни стратегічно важливо не втратити інтелектуальний та науковий потенціал України, адже зброєю є не лише техніка, а й ідеї. Саме тому Центр англомовної академічної та крос-культурної комунікації Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з Відділом міжнародних зв’язків ініціювали серію онлайн-семінарів про тенденції та ефективні механізми підготовки міжнародних проєктів і досліджень.
31 березня 2022 року відбувся перший із цього циклу міжнародний онлайн-воркшоп про можливості, стратегії та виклики у написанні індивідуальних грантових/ дослідницьких заявок. До заходу долучилися закордонні лектори та близько 100 учасників з різних міст України, серед яких – багато наших колег з університетів, які постраждали від воєнних дій.
Відкрив зустріч проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету Сергій Різник. Проректор підкреслив особливо важливу роль Університету в консолідації усієї академічної спільноти України для максимально ефективної взаємодії з європейським і світовим академічним співтовариством, творення нових міжнародних, в тому числі індивідуальних ініціатив, спрямованих, перш за все, на протидію та подолання наслідків збройної агресії з боку росії.
Перед учасниками семінару виступили Ірина Вушко (Принстонський університет, США), Юлія Ільчук (Стенфордський університет, США), Ніколай Тойфель (Байротський університет, Німеччина) та Клаудія Дорогольші (Західний університет Тімішоари, Румунія), а також Анна Галас, директорка міжнародного центру Galaxy Education Centre, та Ірина Одрехівська, керівниця Центру англомовної академічної та крос-культурної комунікації Університету.
Структурно воркшоп складався з двох частин. Спочатку американські колеги розповіли про ключові інституції, фонди та платформи, які системно й комплексно надають можливості співпраці для українських науковців і викладачів. Тут варто згадати спеціально створений фонд «Scholar Rescue Fund» та ініціативу «Ukrainian Global University», а також інституційно реалізовані (для прикладу, в Гарварді) нерезидентські стипендіальні програми для українських колег, які дають змогу ініціювати дослідницький проєкт за їхньої підтримки й надалі працювати в Україні, у своєму університеті.
У наступній частині лектори зосередилися на підходах, моделях та принципах оформлення дослідницьких заявок (research proposals), які відіграють визначальну роль у поданні на короткотермінові стипендіальні програми. Зокрема, Клаудія Дорогольші звернула увагу на важливості випрацювання реалістичного плану реалізації дослідницького проєкту зі зрозуміло прописаними етапами роботи в заявці, тоді як Ніколай Тойфель закцентував на актуальності опису в ній сталості результатів дослідження, їхнього впливу на ширший контекст та потенційного масштабування. Як влучно підкреслили лектори, гнучкість вимагає структури, тому працювати варто консолідовано та узгоджено в підготовці дослідницької пропозиції на всіх етапах.
Усі учасники семінару отримали доступ до матеріалів та відеозапису події, щоб розпочати систематизовану працю над створенням нових заявок.
За матеріалами Центру англомовної академічної та крос-культурної комунікації