16 вересня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась конференція «Закон України «Про адміністративну процедуру»: основні новели, виклики та подальші кроки». Захід відбувся у змішаному форматі з можливістю долучитися онлайн за допомогою платформи ZOOM. Організатори наукового форуму – Верховний Суд, Восьмий апеляційний адміністративний суд, юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, German Foundation for International Legal Cooperation. Зустріч відбулася в рамках проєкту ЄС «Право-Justice». Модерував її голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха.
Під час урочистого відкриття перед присутніми виступив Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. «Підготовка і прийняття Закону України «Про адміністративну процедуру» – це реальні предметні кроки входження у Європейський Союз. Це не просто заклики до того, що ми готові – ментально, національно, екзистенційно, з точки зору обпаленості вогнем війни. Ми маємо моральне право бути у Євросоюзі, а це моральне право має бути підтверджено нормами закону, які не суперечать, а є узгодженими з тими нормами, які діють у Євросоюзі», – підкреслив Ректор і подякував організаторам за проведення такого рівня заходу.
До учасників заходу звернувся перший заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик: «Щиро дякую за ініціативу обговорення закону, який надзвичайно важливий і вартий уваги. І не тільки через те, що він доволі непростий, зокрема щодо реалізації його на практиці, а й насамперед тому, що вказаний нормативно-правовий акт має бути хорошим прикладом людиноцентричного закону. Крім цього, запроваджена, задекларована у законі адміністративна процедура має створити єдині правила спілкування між державою, органами місцевого самоврядування, бізнесом і громадянами».
Слова вітання колегам адресував голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, заслужений юрист України Михайло Смокович. Дякуючи організаторам за проведення заходу, Михайло Іванович відзначив особливу роль у цьому процесі Львівського університету, констатувавши, що судочинство без науки сьогодні стоятиме на місці. «Це не тільки закон, який прийнятий, можна сказати, на вимогу Європейського Союзу для того, щоб ми вступили в ЄС, стали членами Європейського Союзу. Цей закон, передусім для того, щоби в Україні ефективно й динамічно захищали права людини», – зазначив Михайло Смокович.
До учасників зустрічі звернувся й декан юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, професор Володимир Бурдін.
«Можливо, я помиляюся, але якоюсь мірою саме війна стала своєрідним каталізатором прийняття цього законопроєкту як закону і підписання врешті-решт його Президентом. Тому що в умовах, у яких ми живемо, держава сьогодні, як ніколи не може собі дозволити адміністративного хаосу, анархії в адміністративних процедурах, у яких і в мирному житті цього було чимало, а у воєнний час – тим паче. Збільшується кількість звернень про визнання учасника статусу бойових дій і так далі, що, очевидно, потребує унормування, якщо не всіх, то більшості адміністративних процедур, приведення їх до єдиного знаменника», – підкреслив Володимир Миколайович.
Виступи колег підсумувала заступниця керівника проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська, яка подякувала захисникам і захисницям України за те, що сьогодні є можливість працювати, рухатися далі і робити прогресивні кроки, які наближають Україну до Європейського Союзу.
«Якщо говорити про унікальність цього закону, безперечно, він таким є. Ми бачимо, як уже говорили сьогодні, людиноцентричний характер цього закону, що він націлений на те, аби забезпечити права людини й особи, яка звертається до адміністративного органу. І ми бачимо низку додаткових обов’язків, які покладає закон на адміністративний орган стосовно особи, яка до нього звертається, щоб відповідно проінформувати особу, щоб рішення, яке дається особі, було належним чином мотивовано, щоб проінформувати особу, яка в майбутньому буде оскаржувати рішення, куди їй потрібно звернутися. Ми бачимо такі новельні категорії як заінтересована особа і навіть можливість примирення – це все є ряд дуже позитивних речей, які закладені у цей закон. Я впевнена, що наші високоповажні експерти, які присутні тут сьогодні, зможуть Вам усе це розказати в деталях і ми подискутуємо про новели, які закладені в законі», – резюмувала Оксана Цимбрівська.
Надалі в рамках чотирьох сесій учасники заходу обговорили актуальні питання, пов’язані зі Законом України «Про адміністративну процедуру». Зокрема, під час першої сесії «Основні новели Закону України «Про адміністративну процедуру» йшлося про предмет вказаного закону, місце в системі законодавства, ключові терміни, принципи; адміністративний орган та учасників адміністративного провадження та осіб, які сприяють розгляду справи; ініціювання та підготовку адміністративної справи до розгляду, розгляд та вирішення адміністративної справи.
Друга сесія об’єднала учасників, які спільно обговорили питання міжнародного досвіду застосування уніфікованого закону про адміністративну процедуру з точки зору суддів. Упродовж третьої сесії науковці продовжили дискусію щодо основних новел Закону України «Про адміністративну процедуру». Йшлося, зокрема, про адміністративний акт – чинність та припинення дії, адміністративне оскарження, виконання, відкликання або визнання недійсним адміністративного акта. Упродовж четвертої сесії учасники заходу обмінялися думками стосовно питання потенційних колізій у законодавстві після набрання чинності Закону України «Про адміністративну процедуру» та обговорили шляхи їхнього вирішення.
Завершилась зустріч загальною дискусією.
