В Університеті обговорили підтримку науковців в умовах війни

27 травня 2022 року в рамках Всеукраїнського фестивалю науки – 2022 та проєкту «Інноваційна весна України» у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Підтримка науковця в умовах війни». Під час заходу вчені з України і США обговорили співпрацю українських та американських науковців в рамках програм технічної допомоги.

На початку заходу доцент кафедри радіофізики та комп’ютерних технологій Ігор Катерняк презентував ініціативу ЛНУ ім. Івана Франка під назвою «Інноваційна весна України», покликану сприяти суспільному поступу, відновленню та прискореному розвитку освітнього, наукового, підприємницького потенціалу України, загальмованого варварським вторгненням росії на територію України. «Ця ідея зародилася в Університеті близько трьох місяців тому, після початку агресії, коли ми замислилися над тим, як можемо підтримати студентів і науковців у час війни», – пояснив Ігор Катерняк. Він розповів про три основні складові «Інноваційної весни» – освітню, дослідницьку та економічну – та окреслив напрями, у яких працюють науковці Львівського університету спільно з колегами з України та з-за кордону у межах цієї ініціативи. Також Ігор Катерняк коротко розповів про заходи, що відбувались у межах «Інноваційної весни», зокрема про курс «Стартап: підготовка до злету», результатом якого стала презентація п’яти перспективних стартапів амбітних інноваторів, а також про ініціативу зарубіжних колег «Learn & Do for Ukraine», яка об’єднала інвесторів та менторів з метою допомоги у відбудові України.

Ігор Катерняк також окреслив своє бачення основної мети круглого столу, зауваживши: «Сьогодні ми маємо відповісти на три основні питання: хто може долучитися до співпраці, якими будуть її пріоритети і як саме, у який спосіб ми можемо співпрацювати, шукаючи нових шляхів, зокрема у контексті взаємодії науки та бізнесу».

Наступним слово взяв засновник і президент Асоціації з управління наукою та технологіями у Лексінгтоні (Массачусетс, США) Джордж Гамота, який привітав усіх присутніх і наголосив на важливості проведення круглого столу для окреслення напрямів подальшої співпраці. «Мета сьогоднішньої зустрічі – зібрати думки від обох сторін. З одного боку, ми хочемо чітко зрозуміти, яка допомога потрібна Україні, хто саме нею скористається, якими будуть результати, як наші дії допоможуть Україні в коротко- і в довгостроковій перспективі. З іншого боку, українським колегам важливо зрозуміти, що американці хочуть бути переконані в тому, що їхню допомогу буде використано максимально ефективно», – пояснив Джордж Гамота і розповів про успішні приклади країн, які відновилися після кризових ситуацій і зараз займають передові позиції серед країн світу.

«Тож бачимо, що країна може відновитись, але для цього треба чітко вирішити, що і як робити. Саме цим сьогодні повинна зайнятись Україна. Важливо насамперед усвідомлювати, що ми намагаємося допомогти, бути корисними, а в рамках закону про допомогу Україні, підписаного Президентом Байденом, виділено кошти, які будуть спрямовані виключно на наукові дослідження, але ці дослідження мають допомагати відбудовувати Україну  після війни і мусять бути максимально ефективними», – наголосив Джордж Гамота.

Надалі до слова запросили представника Національні академії наук, техніки та медицини США, голову робочої групи з підтримки українських науковців в умовах війни Вогана Турекяна. Він розповів про діяльність Національної академії та про її співпрацю з Польською академією наук з метою підтримки українських вчених, які виїхали закордон. «Багато з того, що ми робимо, спрямовано на спільну роботу не просто з колегами зі США, а й по всьому світу. Тому ми маємо честь співпрацювати з українськими науковцями, адже ця співпраця допоможе нам знайти нові шляхи взаємодії з українським суспільством і дасть можливість переосмислити наше уявлення про майбутнє після війни, з якої Україна, я сподіваюся, вийде ще більш сильною та єдиною», – наголосив науковець та, окреслюючи місце науки і технологій у розвитку держави, додав: «Ми реалістично дивимося на виклики, які чекають нас попереду, але віримо, що розвиток науки й техніки залишиться на чільному місці у справі відбудови України».

Інші члени робочої групи, зокрема Кеті Кемпбелл та Герсон Шер, детальніше розповіли про завдання робочої групи та виклики, які стоять перед науковцями, пов’язані, зокрема з обмеженим фінансуванням проєктів і необхідністю правильної розстановки пріоритетів роботи. Так, Герсон Шер зазначив, що «основним завданням робочої групи є тісна співпраця з українськими колегами, покликана вирішити, якими є найефективніші шляхи організації чи реорганізації дослідницької екосистеми в Україні, котрі допоможуть забезпечити їй суверенність, економічну стабільність і конкурентоспроможність».

Герсон Шер розповів також про плани, пов’язані з організацією міжнародних конференцій та воркшопів, на яких представники різних країн Європи і світу зможуть представити свій досвід, пов’язаний із підтримкою України в різних аспектах. Серед ключових проблем, пов’язаних з теперішньою ситуацією в Україні, спікер виділив проблему відтоку інтелекту («brain drain»), яку можна вирішити шляхом забезпечення належних умов українським науковцям і студентам для продовження дослідницької діяльності в Україні.

Дискусію продовжив проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. Він розповів зарубіжним колегам про Львів та Львівський університет як провідний заклад вищої освіти України. Проректор ознайомив присутніх із напрямами дослідницької діяльності, в межах яких працюють вчені Університету, розповів про структуру закладу, про особливості організації освітнього процесу та наукової роботи. У контексті війни росії проти України Роман Євгенович поділився міркуваннями з приводу шляхів переформатування діяльності науковців з метою реагування на виклики часу.

«Через війну пріоритети як для Університету, так і для країни в цілому змінилися. Тепер до них належить насамперед військовий і цивільний захист», – пояснив проректор. Звертаючись до американських колег, Роман Євгенович висловив вдячність за підтримку українського народу, а також сподівання на поглиблення співпраці у різних галузях. «Ми вдячні США за те, що ви підтримуєте нас у цей темний період нашої історії, і не просто підтримуєте, а пропонуєте конкретну допомогу. Я бачу багато можливостей для нашої співпраці і спільних досліджень, які, я певний, стануть надзвичайно цінними для відбудови України після перемоги», – зазначив він. Серед перспективних напрямів співпраці проректор ЛНУ ім. Івана Франка виокремив дослідження з таких галузей, як розробка матеріалів подвійного призначення, збереження енергії, комп’ютерні технології, прикладна математика, екологія, урбаністика, соціальна психологія та інші.

До заходу також долучилися академік НАН України Ярослав Яцків та член-кореспондент НАН України Сергій Рябченко. Вони окреслили проблеми, з якими стикнулася українська наука в умовах війни, а також запропонували власне бачення того, як можна вирішити складні ситуації, зміцнити сферу досліджень та якісно проводити спільну роботу українських вчених та науковців зі США. Також, дослідники наголосили, що через російську агресію постраждало чимало наукових центрів, була втрачена низка актуальних розробок та даних. Особливу увагу учасники заходу звернули на знищення харківських освітніх та наукових структур.

Під час круглого столу виступила також директорка міжнародних програм Американського фізичного товариства Емі Флеттен, яка насамперед високо оцінила тісну співпрацю представників товариства з українськими вченими-фізиками, що триває ще з часів здобуття Україною незалежності. Розповідаючи про діяльність Американського фізичного товариства, Емі Флеттен наголосила: «До наших цінностей насамперед належить принцип слухати, а не говорити, тому зараз ми хочемо слухати вас, адже ми поважаємо ваші цінності, пріоритети і вашу головну ціль – відбудову країни».

Колишній заступник міністра науки, представник Департаменту енергетики та професор фізики Техаського університету (США) Рей Орбах  розповів присутнім про гранти від Міністерства енергетики США, пояснивши, з якими викликами і проблемами можуть зіткнутися науковці при поданні заявок та отриманні грантових коштів. Крім того, він поділився міркуваннями щодо шляхів підтримки вчених в умовах війни. Так, Рей Орбах наголосив, що в рамках проєкту особливо важливою є не просто співпраця дослідницьких груп й академічних установ, а насамперед налагодження особистих контактів. «Сьогоднішній круглий стіл – це чудова можливість для науковців США індивідуально встановити контакти з ученими в Україні і забезпечити ту підтримку, яка так необхідна їм у такий непростий час», – зауважив він.

Презентуючи колегам зі США потенційні сфери співпраці з Львівським університетом, кандидат хімічних наук, декан хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Григорій Дмитрів розповів про сучасні тенденції розвитку хімічних джерел енергії. «Є три напрямки дослідження хімічних джерел енергії, у яких я бачу перспективу співпраці наших науковців та вчених зі США. Маю на увазі вивчення металогідридних батарей, літій-іонних батарей та надлегких магнієвих сплавів для акумуляторів водню. Хімічний факультет готовий до активної роботи за усіма цими напрямками», – акцентував Григорій Дмитрів і детально описав перспективи потенційних досліджень.

Завідувач кафедри фізичної хімії Українського державного хіміко-технологічного університету (Дніпро), член-кореспондент НАН України, професор Олександр Веліченко розповів про важливість та перспективи дослідження великих ємностей накопичення енергії. «Проблема накопичення енергії зараз є одним із  ключових питань для всієї світової енергетики. Сучасні технології здатні забезпечити достатній рівень генерації, але на часі є відсутність економічно ефективних технологій зберігання, що обмежує можливості для трансформації галузі», – підкреслив дослідник і додав, що актуальною також є проблема із наявністю грантових конкурсів для групових досліджень.

Член-кореспондент НАН України, декан фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені Каразіна, професор Ігор Гірка подякував усім колегам за цікаву розмову, актуальні пропозиції та ідеї. «Майбутнє – за тою державою, яка дбає про розвиток своєї науки. Трьома важливими складовими наукового прогресу є студенти, викладачі та наукове обладнання. Лише разом ці три речі здатні забезпечити неперервний розвиток освіти і науки та зміцнювати потенціал держави», – акцентував Ігор Гірка та розповів про перспективу співпраці Харківського національного університету імені Каразіна з Массачусетським технологічним інститутом.

Кандидат фізико-математичних наук, декан факультету електроніки та комп’ютерних технологій Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Юрій Фургала розповів про діяльність факультету електроніки та комп’ютерних технологій і окреслив актуальні дослідження, які проводять науковці. Він зазначив, що факультет реалізує освітні і наукові стандарти у галузі інформаційних технологій і електроніки та формує особистість – носія інтелектуального та інноваційного потенціалу. «Факультет електроніки та комп’ютерних технологій є регіональним лідером у сфері знань, що знаходяться у області поєднання апаратних засобів, програмних продуктів та організаційних рішень у галузі інформаційних технологій та електроніки. Я маю сподівання, що сьогоднішня зустріч закладе початок добрій співпраці наших науковців та колег зі США», – акцентував Юрій Фургала та розповів іноземним науковцям про роботу професорів факультету Богдана Павлика і Павла Галія у сфері сенсорних матеріалів, а також коротко презентував проєкт в галузі штучного інтелекту з виявлення у повідомленнях агресивного чи рейкового змісту, над яким працює професор Ігор Оленич.

На завершення заходу науковці подякували одне-одному за цікаву і плідну дискусію та домовилися поглиблювати співпрацю, налагоджувати міжособистісні контакти для потенційного активного співробітництва за перспективними напрямками на благо світової науки та відбудови України після нашої перемоги.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото